Ухвала суду № 98359921, 14.07.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14.07.2021р. Справа №905/1322/21

Суддя Паляниця Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви Комунальної установи «Слов`янський психоневрологічний інтернат» (юридична адреса: 84108, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Курчатова, 72; адреса для листування: 61024, м.Харків, а/с 7112)

до Слов`янської міської ради (84100, Донецька область, м.Слов`янськ, площа Соборна, 2)

про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Комунальна установа «Слов`янський психоневрологічний інтернат», м.Слов`янськ звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Слов`янської міської ради, м.Слов`янськ про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлове адміністративне приміщення загальною площею 183,7 кв. м, яке розташоване за адресою: м.Слов`янськ, вул.Курчатова, 74, приміщення 1.

За висновками суду, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного:

За приписами п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до порядку надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів, встановленого ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Проте, під час здійснення перевірки позовної заяви та доданих до неї документів Комунальної установи «Слов`янський психоневрологічний інтернат» було виявлено відсутність доказів, які підтверджують надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача.

З огляду на наведене, за висновками суду, позивачем не виконано належним чином вимоги п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України щодо направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками.

Одночасно, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

В силу норм ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021р. становить 2270 грн.

За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794500 грн). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.162, п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.08.2020р. у справі №910/13737/19 зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) – це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна (зокрема, балансової), тобто як зі спору майнового характеру.

Проте, позивач судовий збір не сплатив та надав клопотання про звільнення від сплати судового збору, розглянувши яке, суд зазначає про таке.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті (ст.8 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, наведеними правовими нормами встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставин, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права звільнення від сплати судового збору. Крім цього, наведені правові норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних умов.

В обґрунтування власного звернення позивач посилається на те, Комунальна установа «Слов`янський психоневрологічний інтернат» є комунальною, медично-соціальною установою, в якій мешкають особи з інвалідністю, недієздатні особи, та яка фінансується за кошти державного бюджету і не має можливості сплатити судовий збір. Нормативно вказане звернення обґрунтовано нормами п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», що передбачають право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати особу-заявника у разі, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, відповідно до п.1.1 Положення про Комунальну установу «Слов`янський психоневрологічний інтернат» остання є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті.

В той же час, з позову та доданих до нього документів не слідує, що приміщення, право власності на яке просить визнати позивач, використовується комунальною установою для забезпечення саме соціальних, трудових, сімейних, житлових прав.

Представлений заявником позову технічний паспорт №5911 на групу нежитлових приміщень (приміщення контори інтернату) загальною площею 183,7 кв. м, за адресою: м.Слов`янськ, Курчатова, 74, виданий Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації», не визначає призначення спірних приміщень як таких, що придатні для проживання підопічних інтернату, та використовуються саме з цією метою. Позовні матеріали також не містять доказів фактичного знаходження під опікою інтернату осіб із стійким інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів.

Відтак, зважаючи на вищенаведене, Комунальною установою «Слов`янський психоневрологічний інтернат» не доведено наявність підстав для застосування норми п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» та звільнення позивача від сплати судового збору за розглядуваним зверненням.

Доступ до правосуддя в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

При цьому, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013р. у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено Господарського процесуального кодексу України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, клопотання Комунальної установи «Слов`янський психоневрологічний інтернат» про звільнення від сплати судового збору залишається судом без задоволення.

За приписами ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, розглядувана позовна заява підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись п.п.1, 2 ч.1, ч.2 ст.164, ч.1 ст.172, ч.ч.1-3 ст.174, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунальної установи «Слов`янський психоневрологічний інтернат», м.Слов`янськ до Слов`янської міської ради, м.Слов`янськ про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлове адміністративне приміщення загальною площею 183,7 кв. м, яке розташоване за адресою: м.Слов`янськ, вул.Курчатова, 74, приміщення 1 – залишити без руху.

Надати Комунальній установі «Слов`янський психоневрологічний інтернат» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом надання:

- доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі;

- доказів відправлення копії позовної заяви Слов`янській міській раді.

Роз`яснити Комунальній установі «Слов`янський психоневрологічний інтернат», що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особам, що звернулись з позовною заявою відповідно до п.п.4, 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.О.Паляниця