Рішення № 98355889, 08.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/5136/21

Справа № 522/18945/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Бойко А.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання договору іпотеки недійсним та дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Акціонерного товариства «ОТП Банк», в якому просить визнати недійсним Договір іпотеки № РМ-500/613/2006, укладений 10 травня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», код 21685166 та ОСОБА_1 , та визнати дії ЗАТ «ОТП Банк» протиправними стосовно майна фізичної особи.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що умови іпотечного договору підлягають зміні та відповідній державній реєстрації, а саме заміні сторони Іпотекодержателя АКБ «Райффайзенбанк Україна» на ЗАТ «ОТП Банк», із зміною відповідних реквізитів, також, договір іпотеки є несправедливим, оскільки вартість майна, що є предметом іпотеки, становить значно більшу (перевищує близько в сім раз) розмір основного зобов`язання.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою суду від 25.11.2021 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 03.02.2021 року.

03.02.2021 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 31.03.2021 року.

31.03.2021 року за клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 27.05.2021 року .

27.05.2021 року у судовому засіданні оголошено перерву до 08.07.2021 року.

У судовому засіданні 08.07.2021 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10 травня 2006 року між ОСОБА_1 , та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» був укладений кредитний договір №СМ-500/013/2006.

Згідно п. 3.1 кредитного договору № СМ-500/013/2006 в якості забезпечення всіх своїх зобов`язань за цим договором Позичальник керуючись положеннями чинного законодавства України, в тому числі але не виключно положеннями ст. 5 Закону України «Про іпотеку» цим передає чи зобов`язується забезпечити передачу Майновим поручителем в іпотеку Банку нерухоме майно, яке є власністю Позичальника та/чи Майнового поручителя відповідно до Правовстановлюючих документів та забезпечити чинність Договору іпотеки протягом всього строку дії цього Договору, про що було укладено Договір іпотеки № РМ-500/013/2006.

10 травня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки № РМ-500/613/2006.

Основним зобов`язанням за Договором іпотеки № РМ-500/613/2006 є Кредитний договір № СМ-500/013/2006 укладений сторонами 10 травня 2006 року.

Пунктом 2.1.1 Договору іпотеки № РМ-500/613/2006 визначено, що Іпотекодавець зобов`язаний повністю повернути Іпотекодержателю суму отриманого кредиту не пізніше 06 травня 2012 року відповідно до умов, встановлених п. п. 1.5.-1.6. кредитного договору, чи в інший строк встановлений в Кредитному договорі. Сума кредиту може скласти 200 000 (двісті тисяч) доларів США.

Відповідно до п. 3.1 Договору іпотеки № РМ-500/613/2006, предметом іпотеки за цим Договором є нежилі будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1 під номером «Три», та складаються з нежилих будівель: літ. «А,А2,АЗ» - адміністративно- складські. літ. «Ж» - майстерня-склад, літ. «Ц» - склад, загальною площею 2712,9 кв.м.. «І» - мостіння, № 3,4 - огорожа, (надалі майно) та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нежилі будівлі, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 05.01.2005 року (бланк серії НОМЕР_1 ), зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» у книзі 40 неж. На стор. 137, номер запису 1122; реєстраційний № 9529512. Загальна вартість вказаних нежилих будівель згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно складає 7 134 338 (сім мільйонів сто тридцять чотири тисячі триста тридцять вісім) гривень 01 коп.

Вищевказані нежилі будівлі розташовані на земельній ділянці, пощею 4123,2 кв.м., яка знаходиться у користуванні Іпотекодавця згідно договору на дольову участь у землекористуванні, укладеного між Одеською міською радою та Іпотекодавцем 14.06.2004 року, зареєстрованого у Книзі записів договорів на дольову участь у землекористуванні 14.06.2004 року за№ 1397.

Згідно п. 3.2 Договору іпотеки № РМ-500/613/2006, Іпотека за цим договором і на частину об`єкта Майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладання цього іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, а також поширюється на земельну ділянку, на якій розташована вказана нерухомість і яка необхідна для використання цієї нерухомості за цільовим призначенням (за ст. 377 ЦК України). Після звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержатель набуває права та обов`язки Іпотекодавця за правочином, яким встановлено умови оренди.

15.03.2007 року листом Ref. 500-10-2/8/2 ОСОБА_1 повідомлено про те, що з 8-го грудня 2006 року Філія Акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна» в м. Одесі змінила назву на філію Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» в м. Одесі. Також повідомлено, що ОТП Банк є повним правонаступником за всіма зобов`язаннями Райффайзенбанк Україна.

Позивач вважає таку зміну підставою заміни сторони Іпотекодержателя АКБ «Райффайзенбанк Україна» на ЗАТ «ОТП Банк», із зміною відповідних реквізитів, та вважає договір іпотеки є несправедливим, оскільки вартість майна, що є предметом іпотеки, перевищує в багато разів розмір основного зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно ст.3 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон), іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Згідно ст. 7 Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Згідно ст. 24 Закону, відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Тобто, норми чинного законодавства не передбачають необхідності зміни умов чи реквізитів іпотечного договору у разі відступлення прав вимоги за іпотечним договором.

Також, норми чинного законодавства не встановлюють будь-яких обмежень щодо співвідношення вартості кредиту та вартості предмету іпотеки в сторону переважання вартості предмету іпотеки.

Крім того, підстави недійсності договорів закріплені у ст. 215 ЦК України, за якою, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин першої - третьої, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що зміст спірного договору іпотеки суперечить нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; його сторони не мати необхідного обсягу цивільної дієздатності, а їх волевиявлення не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі; даний правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд, визначивши, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин недійсності спірного договору іпотеки, доходить висновку про необгрунтованість позову ОСОБА_1 та залишає його без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) про визнання договору іпотеки недійсним та дій протиправними - залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 15.07.2021 року.

Суддя: В.Я. Бондар