Ухвала суду № 98354276, 09.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

справа № 520/6599/18

провадження № 2/947/706/21

УХВАЛА

про витребування доказів

(повна)

09.07.2021 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.,

секретаря судового засідання – Молодова В.С.

за участю сторін:

представника позивача – адвоката Вронського С.В.,

третьої особи – ОСОБА_1 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі клопотання сторони позивача ОСОБА_2 адвоката Вронського С.В. у цивільній справі № 520/6599/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_1 та самостійним позовом третьої особи ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання усунути наслідки незаконного будівництва шляхом приведення у відповідність до будівельних норм та правил чи знесення,

ВСТАНОВИВ:

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 17.07.2020 року за клопотанням сторони позивача ОСОБА_2 витребувано від КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради засвідчену належним чином реєстраційну справу відносно будинку АДРЕСА_1 (в тому числі технічний паспорт на будинок) та усі інші документи стосовно зазначеного будинку, пов`язані з реєстрацією права власності на замовлення ОСОБА_3 .

Листом Міністерства юстиції України від 03.09.2020 року повідомлено, що акредитація КП «Комінально-реєстраційні послуги» як суб`єкта державної реєстрації скасована відповідно до наказу Мін`юсту від 03.10.2018 № 3434/5 «Про скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації – комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради», й повідомлено, що у Міністерстві юстиції України інформація щодо правонаступника КП «Комунально-реєстраційні послуги», зокрема філії КП «Комунально-реєстраційні послуги» (Одеська область) відсутня.

09.07.2021 року в ході судового засідання представником позивача адвокатом Вронським С.В. повідомлено, що ухвалу суду від 17.07.2020 року на даний час виконати не можливо у зв`язку з тим, що КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради ліквідовано, після особистих консультацій йому стало відомо, що архів зазначеної організації передано до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, у зв`язку з чим, просить змінити формулювання ухвали та витребувати з архіву Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради засвідчену належним чином реєстраційну справу відносно будинку АДРЕСА_1 (в тому числі технічний паспорт на будинок) та усі інші документи стосовно зазначеного будинку, пов`язані з реєстрацією права власності на замовлення ОСОБА_3 .

Третя особа ОСОБА_1 заперечень проти клопотання адвоката Вронського С.В. не надав.

Сторона відповідача в обговоренні участі не приймала у зв`язку з неявкою в судове засідання без повідомлення причин неявки.

В ході розгляду заяви клопотання позивача суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до статі 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року №9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Крім цього, у низці рішень Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність розглянути клопотання сторони позивача ОСОБА_2 , адвоката Вронського С.В. про витребування доказів.

Положеннями статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із змісту частини другої статті 77 ЦПК України вбачається, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається із змісту частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування при розгляді справ в порядку цивільного судочинства є не тільки обставини, що підтверджують заявлені вимоги, а також і ті, що мають інше значення для її розгляду.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні - протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення статті 6 Конвенції, зазначено: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., ReportsofJudg mentsand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В ході розгляду клопотання суд дійшов висновку про його задоволення.

Враховуючи принцип диспозитивності суд витребує докази в тому порядку, про який вимагає позивач у своєму клопотанні.

Керуючись ст.ст. 127, 84, 7, 133-142 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання сторони позивача про витребування доказів – задовольнити.

Витребувати з архіву Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (код за ЄДРПОУ: 38226516) засвідчену належним чином реєстраційну справу відносно будинку АДРЕСА_1 (в тому числі технічний паспорт на будинок) та усі інші документи стосовно зазначеного будинку, пов`язані з реєстрацією права власності на замовлення ОСОБА_3 , проведену КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради.

Надати повноваження ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) чи їх представнику адвокату Вронському Сергію Валентиновичу на одержання доказів від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (код за ЄДРПОУ: 38226516) та доставляння їх до суду, поклавши на ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) витрати, пов`язанні із виконанням цієї ухвали.

Копію ухвали направити/видати для виконання.

Строк виконання ухвали – 30 днів з дня вручення виконавцю копії ухвали.

Зобов`язати виконавців ухвали у випадку неможливості подати докази, які витребовує суд, або неможливості подати такі докази у встановлені строки - повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Попередити виконавця ухвали, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Підготовче судове засідання у цивільній справі № 520/6599/18 продовжити 30 липня 2021 року о 14 годині 30 хвилин в залі к.-240 Київського районного районного суду м. Одеси.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Отримувати інформацію щодо справи учасники справи можуть на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ki.od.court.gov.ua.

Днем складення повної ухвали є 16 липня 2021 року.

Суддя Літвінова І. А.