Рішення № 98350524, 09.07.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1457/21

провадження №2/619/752/21

Заочне рішення

іменем України

09 липня 2021 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/1457/21,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про звернення стягнення на предмет іпотеки,

представник позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Виклад позиції позивача.

Позивач 17.03.2021 звернувся до суду з позовом, у якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/1537/74/89770 від 23.07.2007 у сумі 26467,73 дол. США (прострочена заборгованість за тілом) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок житловою площею 32,70 м2, загальною площею 70,10 м2, відсоток зносу - 61 % з надвірними будівлями: сараї літ. Б, Л, літня кухня літ. Г, гараж літ. Д, басейн літ. Ж, вбиральня літ. Е, колонка літ. К, огорожа №1-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 19091560. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю - ОСОБА_1 на праві власності на підставі: договору купівлі-продажу житлового будинку від 23.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Арнаутовою Т.А. (зареєстровано в реєстрі за №2256),- шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У обгрунтування позову позивач посилається на те, що 23.07.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/1537/74/89770, згідно умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі 48720,00 дол. США строком до 23.07.2027, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 13,00 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та в строки, визначені кредитним договором. Перед укладенням та підписанням кредитного договору, позичальник звернувся до банку із заявою-анкетою на отримання кредиту, де в графі 1. «Відомості про кредит» власноручно зазначив, що має намір отримати споживчий кредит та обрав валюту долари США, суму кредитування, строк та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту. Своїм підписом під відповідним документом позичальник засвідчив, що ознайомлений у письмовій формі з кредитними умовами, зокрема: мета для якої кредит буде витрачений, наявні форми кредитування та відмінності між ними, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, форми забезпечення, строк та відсоткова ставка за кредитом, орієнтовну сукупну вартість кредиту, з валютними ризиками, при отриманні кредиту в іноземній валюті тощо. З умовами надання та повернення кредиту, а також з діючим законодавством України, що регламентує відношення банку та клієнта був ознайомлений. Відповідно до умов п. 3.1. кредитного договору кредитор надав позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та сплати за користування. Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п. 3.2. кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, з подальшою можливістю видачи готівки позичальнику через касу кредитора.Отже, банк виконав свої зобов`язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору.Згідно з умовами п. 3.3. кредитного договору сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по договору здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.Відповідно до умов п. 5.1. кредитного договору, позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредитної заборгованості безготівковими платежами або готівкою, в касу кредитора:щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п.1.3 кредитного договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 23.07.2027 на рахунок, зазначений в п. 4.1. цього договору;щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту, сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів на рахунок в Райффайзен Банк Аваль. Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов`язок повернути банку кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості.З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 23.07.2007 між банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 014/1537/74/89770/1. Відповідно до умов п. 1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є вищезазначене нерухоме майне, яке належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 23.07.2007. Згідно з умовами п. 1.3. договору іпотеки сторони визначили, що заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 290708,30 грн.Відповідно до умов п. 3.1.4 договору іпотеки, у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим та/або за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 5. цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних на утримання заставленого майна, а також витрат, пов`язаних з реалізацією предмета іпотеки, у тому числі у урахуванням податків.Згідно з п. 5.2. договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов`язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, який зазначено у кредитному договорі, у наступних випадках: якщо в момент настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій).Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки.Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється будь-яким способом, передбаченим чинним законодавством України, у т. ч. за рішенням суду (п. 5.4. договору іпотеки).Отже, позивач має законне право у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, захистити свої інтереси за рахунок звернення стягнення на іпотечне майно.Окрім того, 07 вересня 2010 року Червонозаводським районним судом м. Харкова по справі № 2-2227/2010 рішенням стягнуто солідарно з позичальника та фінансового поручителя на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/1537/74/89770 від 23.07.2007 у розмірі 442235,47 грн. Судом установлено преюдиційність фактів дійсності правочину, укладеного між сторонами, а також факт наявності боргових зобов`язань позичальника перед кредитором.Проте, наразі ОСОБА_1 не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, визначені кредитним договором, ухиляється від виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі № 2-2227/2010.У зв`язку з нездійсненням щомісячного погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитним коштами, станом на 05.10.2020 заборгованість останнього перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором становить: 119 969 доларів США 71 центів (без урахуванням заборгованості по пені), яка складається з: заборгованості за кредитом: 47 326 доларів США 20 центів; заборгованості по відсоткам: 72 643 доларів США 51 цент; розрахована пеня. Відповідно до рішення кредитора сума пені не зазначається в рамках даного спору, однак продовжує нараховуватися, що не суперечить нормам чинного законодавства України. Направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Не направлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок кредитор, кредитор може вимагати їх захисту через суд - виконати боржником обов`язок з дострокового повернення кредиту. У відповідності до чинного законодавства України та умов і приписів кредитного договору АТ «Райффайзен Банк Аваль» вживались заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення вимог про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором відповідачу, надавши можливість позичальнику та іпотекодавцю протягом 30 календарних днів добровільно врегулювати заборгованість за кредитним договором. Дана вимога була отримана, однак, визначені кредитором строки не виконана. Отже, ураховуючи те, що ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору та вимог банку щодо врегулювання заборгованості, тим самим нівелюючи приписи чинного в Україні законодавства, банк змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.03.2021 позовну заяву залишено без руху та 02.04.2021 недоліки усунено.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 02.04.2021, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 21.04.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.05.2021, яке відкладено на 18.06.2021у зв`язку з відсутністю можливості надсилати судові повістки та процесуальні документи учасникам судового процесу поштовим зв`язком.

Ухвалою суду від 18.06.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 09.07.2021.

У судове засідання відповідач не з`явився, причини неявки не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 та за адресою зазначеною у позовній заяві: АДРЕСА_2 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 09.07.2021 постановлено ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

23.07.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/1537/74/89770 (а.с. 12-13).

Згідно Протоколу загальних зборів акціонерів №3б-62 від 23.04.2021 назву банку змінено з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк».

Згідно з умовами договору банк зобов`язався надав ОСОБА_1 кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 48720,00 дол. США строком до 23.07.2027, а ОСОБА_1 зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 13,00 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та в строки, визначені кредитним договором.

Перед укладенням та підписанням кредитного договору 09.07.2007, ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою-анкетою на отримання кредиту, де в графі 1. «Відомості про кредит» власноручно зазначив, що має намір отримати споживчий кредит та обрав валюту долари США, суму кредитування, строк та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту. Своїм підписом під відповідним документом ОСОБА_1 засвідчив, що ознайомлений у письмовій формі з кредитними умовами, зокрема: мета для якої кредит буде витрачений, наявні форми кредитування та відмінності між ними, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, форми забезпечення, строк та відсоткова ставка за кредитом, орієнтовну сукупну вартість кредиту, з валютними ризиками, при отриманні кредиту в іноземній валюті тощо. З умовами надання та повернення кредиту, а також з діючим законодавством України, що регламентує відношення банку та клієнта був ознайомлений.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору кредитор надав позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та сплати за користування.

Відповідно до умов п. 5.1. кредитного договору, позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредитної заборгованості безготівковими платежами або готівкою, в касу кредитора:щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п.1.3 кредитного договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 23.07.2027 на рахунок, зазначений в п. 4.1. цього договору;щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту, сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів на рахунок в Райффайзен Банк Аваль.

23.07.2007 між банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 014/1537/74/89770/1, відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майне, а саме:житловий будинок житловою площею 32,70 м2, загальною площею 70,10 м2, відсоток зносу - 61 % та надвірні будівлі: сараї літ. Б, Л, літня кухня літ. Г, гараж літ. Д, басейн літ. Ж, вбиральня літ. Е, колонка літ. К, огорожа №1-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 23.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Арнаутовою Т.А. зареєстровано в реєстрі за номером - 2256; Витягу з Державного реєстру правочинів від 23.07.2007, виданого приватним нотаріусами Дергачівськогорайонного нотаріального округу Арнаутовою Т. А. за № 4329724.

Згідно з умовами п. 1.3. договору іпотеки, сторони визначили, що вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 290708,30 грн.

Відповідно до умов п. 3.1.4 договору іпотеки, у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим та/або за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних на утримання заставленого майна, а також витрат, пов`язаних з реалізацією предмета іпотеки, у тому числі у урахуванням податків.

Згідно з п. 5.2. договору іпотеки, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов`язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, який зазначено у кредитному договорі, у наступних випадках: якщо в момент настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Відповідно до п. 5.3, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється будь-яким способом, передбаченим чинним законодавством України, у т. ч. за рішенням суду (п. 5.4. договору іпотеки).

07.09.2010 Червонозаводським районним судом м. Харкова по справі № 2-2227/2010 ухвалено рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської дирекції суму кредиту у розмірі 378136,33 грн, 6791,21 грн відсотків за користування ним та 2307,93 грн пеню за порушення строку погашення кредиту та відсотків, а всього 442235,47 грн.

У зв`язку з нездійсненням щомісячного погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитним коштами, станом на 05.10.2020 заборгованість останнього перед позивачем за кредитним договором, згідно наданого позивачем розрахунку, становить 119969,71 дол. США (без урахуванням заборгованості по пені), яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 47326,20 дол. США, заборгованості по відсоткам в розмірі 72643,51 дол. США, розрахована пеня (а.с. 6-9).

ОСОБА_1 рішення суду не виконав, заборгованість за кредитним договором не погасив.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі

№ 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) зазначено, що «за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку». Вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» не перешкоджають іпотекодержателю здійснювати права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця тільки тоді, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя зазначеної статті). Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання. Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки.».

Позивачем 06.10.2020 було направлено вимогу про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, у якій банк повідомляв відповідача про те, що протягом не більш, ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги, йому необхідно здійснити погашення кредиту у повному обсязі у розмірі 47326,20 дол. США заборгованості по кредиту та 72643,51 дол. США заборгованості за процентами (а.с. 31).

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

На підставі ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі, невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційної цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи, в тому числі і у випадку не доведення до цієї особи інформації про обтяження майна.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року в рамках справи № 235/3619/15-ц, провадження № 14-11цс18, суд указав, що у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року № 6-61 цс 15 міститься висновок про те, що виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм ст. ст. 38, 39 Закону «Про іпотеку», розумінні норми ст. 39 Закону «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України також в постанові від 07 жовтня 2015 року (справа № 6-1935цс15), в постанові від 21 жовтня 2015 року(справа № 6-1561 цс 15) та в постанові від 08 червня 2016 року (справа № 6-1239цс16).

Стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Таким чином, Закон України «Про іпотеку» визначає спеціальний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі деякі специфічні правила для здійснення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на наявність заборгованості за кредитним договором, порушення обов`язків іпотекодавцем, суд вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу нерухомого майна на прилюдних торгах підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4361,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» задовольнити повністю.

У рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №014/1537/74/89770 від 23.07.2007 у сумі 26467,73 дол. США (прострочена заборгованість за тілом) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер 19091560), який належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 23.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Арнаутовою Т.А. (зареєстровано в реєстрі за №2256), - шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 4361,00 грн (чотири тисячі триста шістдесят одна гривня 00 копійок).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9.

Відповідач: ОСОБА_1 : ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16.07.2021.

Суддя І. М. Нечипоренко