Рішення № 98347307, 15.07.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/267/21

Справа №760/32258/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря - Омелько Г.Т.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України Київська міська митниця ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката - Шембелян О.В. (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Державної фіскальної служби України Київська міська митниця ДФС (далі - відповідач) та просить визнати протиправною та скасувати постанову Київської міської митниці ДФС від 19 липня 2018 року у справі про порушення митних правил № 0247/10000/18, якою ОСОБА_1 , особу уповноважену по роботі з митницею ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА», було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплачених суми митних платежів, що становить 105 897, 39 грн.

В обґрунтування позову вказала, що 19 липня 2018 року відповідачем в особі т.в.о. заступника начальника Київської міської митниці ДФС України, було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0247/10000/18, згідно якої ОСОБА_1 , особу уповноважену по роботі з митницею ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 105 897,39 грн.

Посилається на те, що прийнята постанова у справі про порушення митних правил є необґрунтованою, винесеною з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил є такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ`єктивним.

У позові зазначила, що постанова від 19 липня 2018 року у справі про порушення митних правил № 0247/10000/18 мотивована тим, що позивач при митному оформлені товарів за митними деклараціями від 30.09.2017 № UA 100150/2017/076114, № UA 100150/2017/076118, № UA 100150/2017/076115, від 01.10.2017 № UA 100150/2017/076126, надала органу доходів і зборів недійсні для застосування преференції по сплаті ввізного мита декларації інвойс від 26.09.2017 №20170926, від 26.09.2017 №20170926-1, від 26.09.2017 № 20170926-3, від 26.09.2017 № 20170926-2, що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі, чим вчинила порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Вказала, що в постанові відсутні посилання на докази, та не зазначене мотивоване формулювання підстав того, що декларації інвойс від 26.09.2017 №20170926, від 26.092017 №20170926-1, від 26.09.2017 №20170926-3, від 26.09.2017 №20170926-2, складені експортером НАКАИ\ УАУ Б.К.О. , слід вважати недійсними.

Також вказала, що відповідно до чотирьох складених експортером декларацій інвойс, позивачем були подані чотири митні декларації від 30.09.2017 № UА 100150/2017/076114, № UА 100150/2017/076118, № UА 100150/2017/076115, від 01.10.2017 № UА 100150/2017/076126.

Просить врахувати, що не мала намірів ухилятись від сплати митних платежів.

Зазначила, що при накладенні адміністративного стягнення Київською міською митницею ДФС порушені строки накладення адміністративних стягнень у справах, про порушення митних правил, згідно положень статті 467 МК України в редакції до 08.11.2018.

Вказала, що порушення митних правил, у вчиненні якого було визнано винною позивача, не має характеру триваючого в часі, декларації було подано до митного органу 30.09.2017 та 01.10.2017, а тому до моменту притягнення позивача до адміністративної відповідальності пройшло більш ніж шість місяців.

Просить суд звернути увагу, що оскільки декларації були надані митним органам 30.09.2017 та 01.10.2017, саме з цього періоду слід обраховувати строк, передбачений законодавством для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04.04.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.07.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву вказано, що декларант ОСОБА_1 при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 30.09.2017 № UА 100150/2017/076114, № UА 100150/2017/076118, № UА 100150/2017/076115 від 01.10.2017 № UА 100150/2017/076126, надала органу доходів і зборів недійсні для застосування преференції по сплаті ввізного мита декларації інвойс від 26.09.2017 № 20170926, від 26.09.2017 №20170926-1, від 26.09.2017 №20170926-3, від 26.09.2017 №20170926-2, що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі, чим вчинила порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Постановою Київської міської митниці ДФС від 19 липня 2018 року у справі про порушення митних правил № 0247/10000/18, ОСОБА_1 , особу уповноважену по роботі з митницею ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА», було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплачених суми митних платежів, що становить 105 897, 39 грн.

Митний орган вказує, що на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 07.02.2018 №1952 робочою групою проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ФЕМ ТЕХНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 32729573) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обгрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями від 30.09.2017 № UА100150/2017/076114, № UА100150/2017/076118, № UА100150/2017/076115, від 01.10.2017 № UА100150/2017/076126.

За результатами даної перевірки складено Акт від 28.02.2018 № 219/26/15-14-06-06/32729573, який 14.03.2018 листом ГУ ДФС у м. Києві № 13302/7/26-15-14-106-06 надійшов н а адресу Київської міської митниці ДФС (вхідний митниці від 19.03.2018 № 952/7-АІС).

Декларування товару здійснювалось декларантом - ОСОБА_1 , на підставі на підставі договору про надання послуг митного брокера укладеного між ТОВ «ФЕМ ТЕХНОЛОДЖИ» (код 0032729573, 03065 м. Київ, пр. Космонавта Комарова будинок 42Л. офіс 6, Україна) та ТОВ «ТВОЯ ЛОГІСТИКА» (код ЄДРПОУ 40215283, 01034. м. Київ, вул. Володимирська, 49A).

Згiдно зі містом вказаного Акта митним органом встановлено, ТОВ «ФЕМ ТЕХНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 32729573) під час митного оформлення застосовано преференцію по сплаті ввізного мита «410» в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами вiд 27.06.2014 за митними деклараціями від від 30.09.2017 № UА100150/2017/076114, № UА100150/2017/076118, № UА100150/2017/076115, від 01.10.2017 № UА100150/2017/076126.

Під час митого оформлення товарів за вищевказаними митними деклараціями декларантом самостійно заявлено країну походження - Італійська Республіка (ставка мита пільгова).

Для підтвердження заявленої країни походження товарів застосування преференцій по сплаті ввізного мита «410» під час митного оформлення декларантом ОСОБА_1 за вищезазначеними митними деклараціями надана декларація інвойс (складена експортером будь-якої партії товару, що складаються з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість, яких не перевищує 6000 євро) вiд 26.09.2017 №20170926, від 26.09.2017 №20170926-1, від 26.09.2017 №20170926-3, вiд 26.09.2017 №20170926-2, які складені експортером NAKANWAY S.R.O.

Митним органом встановлено, що здійснено митне оформлення партії товарів, що одночасно транспортована т/з НОМЕР_1 від одного експортера NAKANWAY S.R.O. одному одержувачу - ТОВ «ФЕМ ТЕXНОЛОДЖИ», яка оформлена 30.09.2017 та 01.10 2017 за митними деклараціями від 30.09.2017 № UA100150/2017/076114, № UA100150/2017/076118, № UA100150/2017/076115, від 01.10.2017 № UA100150/2017/076126. Сукупна вартість партії товарів перевищує 6000 євро та складає 17023,31 євро (декларації інвойс від 26.09.2017 № 20170926, від 26.09.2017 № 20170926-1, від 26.09.2017 № 20170926-3, від 26.09.2017 № 20170926-2).

Таким чином, під час митного оформлення партії товарів за МД від 30.09.2017 № UA100150/2017/076114, № UA100150/2017/076118, № UA100150/2017/076115, від 01.10.2017 № UA100150/2017/076126, кожна з яких перевищує сукупну вартість 6000 євро надано декларації інвойс з порушеннями пункту 1 (b) статті 22 Протоколу до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

На думку митного органу, на підставі вищевикладеного, у зв`язку з порушенням вимог Протоколу 1, декларації інвойс від 26.09.2017 № 20170926, від 26.09.2017 № 20170926-1, від 26.09.2017 № 20170926-3, від 26.09.2017 № 20170926-2, які подавались декларантом ОСОБА_1 до митного оформлення недійсні для застосування преференції по сплаті ввізного мита «410» в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Документом, що надає преференцію по сплаті ввізного мита «410» є декларація та інвойс. Без надання декларації інвойс до товарів застосовуються остаточні стави мита.

Зазначає, що в ході документальної невиїзної перевірки ТОВ «ФЕМ ТЕХНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 32729573) дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо обгрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів за митними деклараціями від 30.09.2017 № UA100150/2017/076114, № UA100150/2017/076118, № UA100150/2017/076115, від 01.10.2017 № UA100150/2017/076126 встановлено порушення:

- вимог частини 2 статті 44, частини 1 статті 257 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 27868,67 грн.;

- вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 7430,46 грн.

Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 35 299,13 грн.

Таким чином, декларант ОСОБА_1 при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 30.09.2017 № UA100150/2017/076114, № UA100150/2017/076118, № UA100150/2017/076115, від 01.10.2017 № UA100150/2017/076126, надала органу доходів і зборів недійсні для застосування преференції по сплаті ввізного мита декларації інвойс від 26.09.2017 № 20170926, від 26.09.2017 № 20170926-1, від 26.09.2017 № 20170926-3, від 26.09.2017 № 20170926-2, що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі, чим вчинила порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно положень Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про митний тариф» товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД на основі характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості про товари, у тому числі у вигляді кодів: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до положень статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено наведеною правовою нормою, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Тобто, для притягнення до відповідальності у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06.06.2018 по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно ст. 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.12.2018 по справі №759/360/17 зазначив, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.

За приписами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У силу вимог ч. 3 ст. 335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до ст. 53 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Отже, здійснення такого контролю є прямим обов`язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов`язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.

Частиною 6 вказаної правової норми встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що разом з митними деклараціями, були подані інші документи, у тому числі технічна документація виробника. Митна декларація була перевірена в установленому порядку.

Відтак, з огляду на вищезазначене, судом не встановлено, що позивач з метою ухилення від сплати митних платежів при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 30.09.2017 № UА100150/2017/076114, №UА 100150/2017/076118, № UА 100150/2017/076115 від 01.10.2017 №UА100150/2017/076126, надала органу доходів та зборів недійсні для застосування преференції по сплаті ввізного мита декларації інвойс від 26.09.2017 № 20170926, від 26.09.2017 №20170926-1, від 26.09.2017 №20170926-3, від 26.09.2017 №20170926-2.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Таким чином, суд вважає, що відсутність у діях позивача ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем доведено факт неправомірності дій щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, а відповідачем не доведено правомірність складання оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 241-244, 246, 262, 268 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України Київська міська митниця ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0247/10000/18 від 19 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 105 897 (сто п`ять тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн. 39 коп.

Провадження у справі про порушення митних правил № 0247/10000/18 від 19 липня 2018 року, передбачене ст. 485 Митного кодексу України відносно ОСОБА_1 закрити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: