Рішення № 98346899, 12.07.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2354/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

“30“ червня 2021 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

секретар ХРУПА Б.А.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), Львівського міського центру зайнятості (м. Львів, вул.Княгині Ольги, буд.122) про визнання трудових відносин припиненими,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 22.03.2021 року звернувся в суд з позовом до відповідачів: ОСОБА_3 та Львівського міського центру зайнятості, в якому з врахуванням уточнень від 30.06.2021року, просить ухвалити вішення про визнання трудових відносин між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та працівником ОСОБА_1 , що виникли на підставі трудового договору між працівником та фізичною особою від 19 травня 2003 року, припиненими 31.10. 2003 року за угодою сторін.

В обґрунтування позову зазначає, що 19.05.2003 року між ним та ФОП ОСОБА_3 було укладено трудовий договір, згідно з яким позивача прийнято на посаду водія у ФОП ОСОБА_3 . На займаній посаді позивач працював з 19.05.2003 року по 31.10.2003 року. 31.10.2003 року за угодою сторін вказаний договір було розірвано.

Наприкінці 2020 року позивач виявив бажання стати на облік в Львівський міський центр зайнятості як безробітний. Зібравши всі необхідні документи, подав їх в центр зайнятості. Листом відповіддю його повідомлено про те, що договір від 19.05.2003 року, укладений між ним та ФОП ОСОБА_3 та який зареєстрований Львівським міським центром зайнятості за №2049 не є розірваний у встановленому законом порядку. Відтак, позивачу було відмовлено в постановці на облік як безробітному.

Відповідач ОСОБА_3 в порушення п. 8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260, не сповістив Львівський міський центр зайнятості про причини та факт розірвання трудового договору. Враховуючи похилий вік ОСОБА_3 та пандемію коронавірусу, з`явитися в Львівський міський центр зайнятості для вчинення необхідних дій щодо зняття трудового договору від 19.05.2003 року №2019 з реєстрації останній не має можливості. Тому позивач звернувся в суд з цим позовом.

Ухвалою від 05.05.2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.05.2021 року представником відповідача – Львівського міського центру зайнятості подано відзив на позов, в якому Львівський міський центр зайнятості заперечив щодо факту припинення трудових відносин 31.10.2003 року між ФОП ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. У наданому позивачем трудовому договорі від 19.05.2003 року відсутній запис про підставу та дату його розірвання. Крім того, не вважає себе належним відповідачем по справі.

04.06.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому він заперечує аргументи наведені у відзиві, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги з уточненнями підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача Львівського міського центру зайнятості у судовому засіданні від 09.06.2021 року висловив позицію, що узгоджується з аргументами відзиву.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, на адресу суду скерував заяву від 16.06.2021 року про визнання позову. Просить розглянути справу у його відсутності.

Суд, заслухавши сторону позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.05.2003 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 було укладено трудовий договір, згідно з яким позивача прийнято на посаду водія у ФОП ОСОБА_3 .

Цей договір зареєстрований 19.05.2003 року Львівським міським центром зайнятості за №2049.

На займаній посаді позивач працював з 19.05.2003 року по 31.10.2003 року.

31.10.2003 року за угодою сторін вказаний договір було розірвано.

Як слідує з відповіді Львівського міського центру зайнятості №10-5649/20 від 10.12.2020 трудовий договір укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 не знятий з реєстрації у центрі реєстрації.

Позивач не може стати на облік у Львівському міському центрі зайнятості, оскільки трудовий договір від 19.05.2003 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 не припинено та не знято з реєстрації в Львівському міському центрі зайнятості.

Відповідач ОСОБА_3 заявою, адресованою суду 16.06.2021 року, підтвердив факт припинення трудових відносин з ОСОБА_1 31.10.2003 року.

Розірвання трудового договору підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особи ОСОБА_1 за період 1999-2020р., у яких за 2003р. є запис про проведення відрахувань до пенсійного фонду страхувальником ідентифікаційний код 32281707 за період по вересень 2005р. включно. За цим ідентифікаційним кодом зареєстровано ПП Західний агроторговий двір», засновником і керівником якого є відповідач ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 24 КЗпП України - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.

Згідно з ст.24-1 КЗпП України, у разі укладання трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Розірвання трудового договору, укладеного між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, має свої особливості.

Відповідно до п.8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково, в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони повідомляють центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір.

Пунктом 9 вказаного Порядку визначено, що відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів. Фізична особа робить запис про підстави припинення трудового договору з посиланням на відповідні статті КЗпП України в третьому примірнику трудового договору, який після реєстрації зберігається в центрі зайнятості, і найманий працівник засвідчує своїм підписом припинення в третьому примірнику. На підставі цього, відповідальна особа центру зайнятості знімає трудовий договір з реєстрації, про що робиться запис у книзі реєстрації трудових договорів та запис на трьох примірниках трудового договору про зняття з реєстрації трудового договору.

Таким чином, запис на примірниках трудового договору про його зняття з реєстрації робиться на підставі здійсненого фізичною особою - підприємцем запису про підстави припинення такого договору.

Із змісту ст. 21 КЗпП України трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов`язки. Інші суб`єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

За ч.1 ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації ) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин фізичною особою-роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї із сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що трудові відносини між сторонами були фактично припинені, процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, позивач позбавлений можливості самостійно зняти договір його з реєстрації.

Враховуючи особливості правового регулювання зняття з державної реєстрації трудового договору, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати трудові відносини між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) та працівником ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), що виникли на підставі трудового договору між працівником та фізичною особою від 19 травня 2003 року, припиненими 31 жовтня 2003 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.07.2021 року.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська