Рішення № 98337985, 14.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 року м. Київ № 640/31865/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

Прийняв до уваги наступне

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до пункту е) статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.10.2020 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 12.10.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. е) ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу за вислугу років, додатково повідомивши про невідповідність прізвища ОСОБА_1 в сертифікаті № 2281 про атестацію у Донецькому медичному університеті, яка проходила з 07.06.1997 по 11.06.1997 паспортним даним.

Проте, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров`я і соціального захисту періоди роботи з 01.08.1995 р. по 17.02.2008 р. повинні зараховуватись у подвійному розмірі, при наявності спеціального стажу не менше 25 років.

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві просить суд відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 , зазначив, що відповідно до пункту 2- 1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (11.10.2017) мають вислугу років за стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», при цьому пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію.

Відповідно до п. е) статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2017 року по 10 жовтня 2017 року - не менше 26 років 6 місяців. Тобто стаж за вислугу років для визначення права на пенсію враховується лише по 10.10.2017.

Враховуючи наданих ОСОБА_1 , органу Пенсійного фонду України документів про стаж (трудова книжка, ідентифікаційний код) - загальний стаж складає 22 роки 1 місяць 26 днів. Стаж роботи за вислугу років станом на 10.10.2017 складає 12 років 7 місяців 22 дні, що недостатньо для даного виду пенсії.

Крім цього, у сертифікаті № 2281 про атестацію, який видано Донецьким медичним університетом у 11.06.1997 прописано прізвище, як « ОСОБА_1 », а за паспортними даними ОСОБА_1 .

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.

01.10.2020 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 12.10.2020 р. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. е) ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу за вислугу років.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

За змістом статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Трудова книжка НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 містить записи про наступні періоди роботи: з 27.08.1988 по 01.09.1989 Центральна міська лікарня ім. Леніна м. Дзержинськ Донецької обл. - санітарка збиральниця палатна хірургічного відділення № 1; з 01.09.1989 по 01.07.1995 навчання у Донецькому державному медичному університеті; з 01.08.1995 по 01.06.1997 у Центральній міській клінічній лікарні № 1 м. Донецька - лікар-інтерн інфекціоніст інфекційного відділення; з 01.08.1997 по 31.12.1997 у міському територіальному медичному об`єднанні м. Дзержинськ - лікар-інфекціоніст інфекційного відділення; з 01.01.1998 по 01.01.2001 у міській лікарні № 3 м. Дзержинськ - лікар-інфекціоніст; Кіровське територіальне медичне об`єднання (Амбулаторія селища Кірове) - лікар КІЗ інфекціоніст; з 14.01.2002 по 17.02.2008 у санітарно-епідеміологічній станції Печерського району м. Києва - лікар-епідеміолог; з 03.01.2008 по 09.08.2010 у фірмі «ПФ «Ельфа» СА (Польща) - медичний представник.

Стаж ОСОБА_1 у закладах, установах охорони здоров`я на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 складає 12 років 7 місяців 22 дні.

Пунктом е) статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено право на пенсію за вислугу років працівників освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров`я і соціального захисту пенсії призначаються при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.

До переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відносяться лікарні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальні органи Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичні центри та на наступник посадах: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад); аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, контрольно-аналітичні лабораторії на посадах провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад), лаборанти.

Стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах, а саме: робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Таким чином особа, яка станом на момент звернення до Пенсійного органу має від 25 до 30 років спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, має право на призначення пенсії за вислугу років, незалежно від її віку.

Згідно записів копії трудової книжки, позивач працювала на посадах які передбачають врахування стажу з розрахунку 1 рік за 2 роки станом на 01.04.2015.

З урахуваням цього, суд приходить до висновку про те, що розрахований Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві спеціальний стаж ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років працівникам охорони здоров`я, який дорівнює 12 років 7 місяців 22 дні, у пільговому обчисленні становить 25 років 3 місяці 14 днів, що дає право на отримання пенсії за вислугу років.

Слід зазначити, що страховий календарний стаж ОСОБА_1 у період роботи лікарем-інфекціоністом, лікарем-епідеміологом з обчисленням у подвійному розмірі відповідно до вимог статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перевищує станом на 1 квітня 2015 року 25 років, що надає позивачу право на призначення пенсії за вислугу років.

У той же час, граматична помилка у прізвищі ОСОБА_1 « ОСОБА_1 » яка зазначена у сертифікаті № 2281 про атестацію у Донецького медичного університету є формальною неточністю у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, а у контексті предмету спору у цій справі вказана обставина не впливає на розрахунок спеціального стажу позивача з огляду на положення ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи недоведеність відповідачем обставин, що свідчать про правомірність відмови у призначенні пенсії, зважаючи на встановлені порушення норм Конституції України, зробивши висновок про наявність права позивача на призначення пенсії, суд убачає підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту е) статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати звернення - 01.10.2020.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Р.О. Арсірій