
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2021 року № 520/7278/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Військової частини 3061 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
27.04.2021 року Військова частина 3061 Національної гвардії України звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд:
- стягнути з громадянина ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь військової частини 3061 Національної гвардії України (ЄДРПОУ 25575871) збитки завдані військовій частині 3061 на загальну суму 4399,67 грн. (чотири тисячі триста дев`яносто дев`ять гривень 67 копійок);
- стягнути з громадянина ОСОБА_1 (ЕПН НОМЕР_1 ) на користь військової частини 3061 Національної гвардії України (ЄДРПОУ 25575871) судовий збір в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі дві сімдесят грн. 00 коп.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 повинен відшкодувати збитки завдані військовій частині 3061 у сумі 4399,67 грн.
29.04.2021 року судом було направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця реєстрації щодо надання на підставі ч.4 ст. 171 КАС України інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.
11.05.2021 року від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця реєстрації до суду надійшла відповідь на вказаний запит в якій міститься позначка - "зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться".
За таких обставин, отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.
Відповідно до ч.7 ст.171 КАС України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.
Згідно зі ст.130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Так, виклик відповідача у справі здійснено у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу та розміщено відповідну інформацію на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Військової частини 3061 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
ОСОБА_1 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини 3061 (по стройовій частині) від 23.07.2019 № 152 ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини 3061 Національної гвардії України та на всі види забезпечення.
Відповідно до Контракту від 21.06.2019 року про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб офіцерського складу відповідач взяв на себе зобов`язання проходити військову службу у Національної гвардії України протягом строку дії Контракту. Строк дії Контракту складає 5 (п`ять) років.
Згідно з наказом командира військової частини 3061 Національної гвардії України №223 від 05.11.2020 року усунуто від виконання службових обов`язків з 05 листопада 2020 року наступного військовослужбовця військової частини: командира 3-го патрульного взводу патрульної роти лейтенанта ОСОБА_1 , який самовільно залишив військову частину та не прибуває у розташуванні військової частини.
Відповідно до наказу командира військової частини 3061 Національної гвардії України №40 від 24.02.2021 року припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення: лейтенанта ОСОБА_1 , який здав справи і обов`язки за посадою командира 3-го патрульного взводу патрульної роти та звільненого відповідно до підпункту «ж» пункту два частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 11.02.2021 № 25 о/с у запас у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, без права носіння військової форми одягу 24 лютого 2021 року та для взяття на військовий облік направити до Шевченківського РТЦК та СП м. Харків.
Тобто, чинність контракту було припинено достроково та у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Військовою частиною 3061 Національної гвардії України складено претензію про відшкодування коштів (сума відшкодування 4399 гривень 67 копійок), в якій зазначено, що щорічну основну відпустку за 2020 рік відповідач використав. Грошову допомогу на оздоровлення відповідач отримував. Зазначено, що відповідно до пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Вказано, що відповідачу потрібно відшкодувати різницю коштів за 7 днів відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилися після звільнення відповідача та різницю коштів відповідно до вимог наказу МВС України від 15.03.2018 року №200 розділу XXX «Особливі умови виплати грошового забезпечення» пункту 3, за 4 дні з грошового забезпечення відповідача, загальна сума завданих державі збитків складає 4399 гривень 67 копійок (чотири тисячі триста дев`яносто дев`ять гривень шістдесят сім копійок).
Позивач у вищевказаній претензії просив відповідача у добровільному порядку відшкодувати заборгованість по грошовому забезпеченню за вищевказаним фактом у сумі 4399 гривень 67 копійок. Дану претензію було вручено відповідачу, про що свідчить його підпис на вказаній претензії.
Враховуючи, що відповідач не відшкодував збитки завдані військовій частині, позивач звернувся до суду.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В силу положень ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності
Частиною 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначені види військової служби, якими є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
Відповідно до п.3 розділу ХХХ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 № 200 військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби на строк понад 10 діб, незалежно від причини залишення виплата грошового забезпечення припиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Про припинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Згідно з наказом командира військової частини 3061 Національної гвардії України №223 від 05.11.2020 року усунуто від виконання службових обов`язків з 05 листопада 2020 року наступного військовослужбовця військової частини: командира 3-го патрульного взводу патрульної роти лейтенанта ОСОБА_1 , який самовільно залишив військову частину та не прибуває у розташуванні військової частини.
Частиною 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення.
Відповідно до абз. 4 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі звільнення військовослужбовця до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну відпустку, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі або у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військового з`єднання чи частини, керівника органу військового управління, вищого військового навчального закладу, установи та організації провадиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.
Таким чином, у разі звільнення військовослужбовця до закінчення календарного року, за який він вже використав щорічну основну відпустку, провадиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця, за винятком випадків передбачених чинним законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість у сумі 4399,67 за 7 календарних днів відпустки, що були використані ним у 2020 році в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після розірвання контракту, що підтверджується розрахунком утримання грошового забезпечення при звільненні ОСОБА_1 .
Військовою частиною 3061 Національної гвардії України складено претензію про відшкодування коштів (сума відшкодування 4399 гривень 67 копійок), в якій зазначено, що щорічну основну відпустку за 2020 рік відповідач використав. Грошову допомогу на оздоровлення відповідач отримував. Зазначено, що відповідно до пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Вказано, що відповідачу потрібно відшкодувати різницю коштів за 7 днів відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилися після звільнення відповідача та різницю коштів відповідно до вимог наказу МВС України від 15.03.2018 року №200 розділу XXX «Особливі умови виплати грошового забезпечення» пункту 3, за 4 дні з грошового забезпечення відповідача, загальна сума завданих державі збитків складає 4399 гривень 67 копійок (чотири тисячі триста дев`яносто дев`ять гривень шістдесят сім копійок).
Позивач у вищевказаній претензії просив відповідача у добровільному порядку відшкодувати заборгованість по грошовому забезпеченню за вищевказаним фактом у сумі 4399 гривень 67 копійок. Дану претензію було вручено відповідачу, про що свідчить його підпис на вказаній претензії.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.
При цьому питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 року по справі №821/381/17 та від 22.08.2018 року по справі №820/1878/16.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що зазначена заборгованість станом на час розгляду справи відповідачем добровільно не відшкодована, суд приходить до висновку про наявність підстав для її стягнення з відповідача в судовому порядку.
У зв`язку з цим суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з громадянина ОСОБА_1 на користь Військової частини 3061 Національної гвардії України збитки завдані Військовій частині 3061 на загальну суму 4399,67 грн.
Щодо вимоги стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь військової частини 3061 Національної гвардії України судовий збір в сумі 2270,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на те, що в даному випадку Національної академії внутрішніх справ виступав в якості суб`єкта владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Військової частини 3061 Національної гвардії України (19603, м. Черкаси, вул. Василя Сурікова, 32) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів – задовольнити.
Стягнути з громадянина ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Військової частини 3061 Національної гвардії України (ЄДРПОУ 25575871) збитки завдані Військовій частині 3061 на загальну суму 4399,67 грн. (чотири тисячі триста дев`яносто дев`ять гривень 67 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Судове рішення № 98335321, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 13.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/7278/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: