
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2021 р. № 520/7910/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправними та скасувати Рішення № 8 від 16.02.2021 відділу перерахунків пенсій №4 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби роботу в податкових органах України - остання посада роботи в Шевченківському відділенні Куп`янської об`єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової адміністрації України в період коли ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було присвоєно спеціальне звання з 28.12.1993 по 15.04.2002;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723- XII від 16.12.1993 з 27.01.2021 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 12.02.2021 на підставі вищевказаного Закону України;
- стягнути судові витрати з відповідача;
- встановити в порядку ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що з 2001 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 28.01.2021 вона звернулась до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723. Проте, рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №8 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.02.2021 відмовлено ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", оскільки у неї відсутній необхідний стаж державного службовця 20 років.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 16.02.2021 відмовило позивачу у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби.
У відзиві представник відповідача також наголошував, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад держави: службовців, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посада в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, і зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій додатково аргументував доводи, викладені в позовній заяві.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За приписами статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи та не заперечувалося сторонами, з 06.09.2001 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
28.01.2021 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про переведення на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ.
Як вбачається за наданого відповідачем копії розрахунку, ОСОБА_1 з 28.01.2021 отримує пенсію за віком згідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ.
Однак, 12.02.2021 позивач звернулась з заявою до пенсійного органу, в якій просила здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ з врахуванням грошового забезпечення, визначеного в довідці про заробітну плату №03-27/244 від 12.02.2021.
Рішенням №8 від 16.02.2021 відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заявнику відмовлено в перерахунку пенсії згідно Закону України "Про державну службу" відповідно до довідки про заробітну плату №03-27/244 від 12.02.2021.
Вважаючи, що своїм рішенням відповідач порушує права ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, окрім цього, вважаючи, що пенсійний орган протиправно не зарахував до стажу державної служби заявника період роботи в податкових органах з 28.12.1993 по 15.04.2002, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір у цій справі, судом має бути встановлено наявність підстав у зарахуванні періодів роботи позивача в органах державної податкової служби з 28.12.1993 по 15.04.2002 до стажу державної служби, а також правомірність оскаржуваного рішення пенсійного органу №8 від 16.02.2021 щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії державного службовця.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII), крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зазначений Закон набирав чинності з 01 травня 2016 року.
Статтею 62 Закону № Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у спірний період з 28.12.1993 по 15.04.2002 перебувала на різних посадах в органах державної податкової служби:
- з 28.12.1993 по 01.06.1994 - на посаді державного податкового інспектора відділу оподаткування прибутку державних і колективних підприємств державної податкової інспекції по Шевченківському району Харківської області;
- з 01.06.1994 по 21.06.1995 - на посаді старшого державного податкового інспектора відділу фізичних осіб управління аудиту податкової інспекції по Шевченківському району Харківської області;
- з 21.06.1995 по 25.11.1996 - на посаді головного державного податкового ревізор- інспектора відділу фізичних осіб управління аудиту податкової інспекції по Шевченківському району Харківської області;
- 28.02.1995 - присвоєно персональне звання інспектор податкової служби II рангу;
- 25.11.1996 - у зв`язку з ліквідацією державної податкової інспекції по Шевченківському району звільнити з роботи у порядку переводу по ст. 36 п 5 КЗпП України до державної податкової адміністрації у Шевченківському районі Харківської області;
- з 25.11.1996 по 25.01.1997 - на посаді головного державного податкового ревізора- інспектора державної податкової адміністрації у Шевченківському районі Харківської області;
- з 25.01.1997 по 21.01.2002 - на посаді старшого державного податкового ревізора- інспектора Шевченківської філії Куп`янсько-Шевченківсько-Дворічанська державна податкова адміністрація Харківської області;
- з 11.03.2002 по 15.04.2002 - на посаді державного податкового інспектора групу обліку надходжень Шевченківського відділення Куп`янської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області.
Копія трудової книжки позивача наявна в матеріалах справи.
Вказана інформація також підтверджена даними довідками від 27.01.2021 №01-29/174 та №01-29/175.
Отже, трудовий стаж на відповідних посадах в податковому органі позивачем набуто до 2021 року.
Відповідно до пункту 8 Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
За пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, цей Закон набирав чинності з 01 травня 2016 року.
У 2008 році діяв Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (Закон втратив чинність на підставі Закону №889-VIII).
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
У період роботи позивача в податковому органі до 2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 3 травня 1994 року №283 (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ №229 від 25.03.2016), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Пунктом 2 вказаного Порядку №283 визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Однак, на думку пенсійного органу, періоди роботи у державній податковій службі на посадах, за якими присвоюються спеціальні звання, до стажу державної служби не зараховуються.
Суд не погоджується з таким висновком пенсійного органу, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-XII (Закон втратив чинність на підставі Закону №5083-VI від 05.07.2012 року, діяв на момент роботи позивача в податковому органі), правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР), цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ).
Згідно пункту 341.1 статті 341 Податкового кодексу України, служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров`я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов`язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Таким чином, посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а, від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 та від 06.03.2019 у справі №826/6335/18, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Отже, період роботи позивача з 28.12.1993 по 15.04.2002 на відповідних посадах в органах державної податкової служби повинні бути зараховані до стажу державної служби позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби роботу в податкових органах України - остання посада роботи в Шевченківському відділенні Куп`янської об`єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової адміністрації України в період коли ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було присвоєно спеціальне звання з 28.12.1993 по 15.04.2002.
Стосовно решти позовних вимог, суд зазначає наступне.
Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ з 28.01.2021 на підставі заяви від 28.01.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком та заявою.
Відтак, позовна вимога щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723- XII від 16.12.1993 з 27.01.2021 не підлягає задоволенню.
Щодо правомірності оскаржуваного рішення пенсійного органу №8 від 16.02.2021, суд зазначає наступне.
При дослідженні вказаного рішення та відзиву на позовну заяву, судом встановлено, що предметом рішення є саме перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
Однак, позивачем в позовній заяві стверджується те, що відповідач відмовив ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком, що, в свою чергу, не відповідає дійсності.
Суд звертає увагу позивача, що нею помилково ототожнюється такі поняття як "переведення на пенсію" та "перерахунок пенсії", а відтак невірно викладаються в позовній заяві підстави, відповідно до яких, оспорюване рішення може підлягати скасуванню.
Відтак, обираючи належний спосіб відновленого порушеного права позивача, враховуючи положення статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне скасувати Рішення № 8 від 16.02.2021 відділу перерахунків пенсій №4 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з огляду на те, що дане рішення прийнято відповідачем без врахування того факту, що позивач має достатній стаж державної служби (а саме без вріахування до стажу державної служби позивача в період з 28.12.1993 по 15.04.2002), а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 12.02.2021 на підставі Закону України "Про державну службу" № 3723- XII від 16.12.1993, суд зазначає наступне.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Приписами ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Відповідно до ч.7 ст. 246 КАС України, висновок суду про задоволення позову чи відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
В матеріалах справи відсутні докази того, що Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області відмовить у проведенні перерахунку пенсії позивача після зарахування до стажу державної служби позивача період з 28.12.1993 по 15.04.2002 на виконання даного рішення суду та внаслідок таких протиправних дій відповідача буде порушено права позивача на належний розмір пенсії.
З огляду на викладене, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв`язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Таким чином, в задоволенні цієї частини позовних вимог суд відмовляє.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за даним позовом (ст. 382 КАС України), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати Рішення № 8 від 16.02.2021 відділу перерахунків пенсій №4 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи в органах податкової служби з 28.12.1993 по 15.04.2002.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова
Судове рішення № 98335108, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 13.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/7910/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: