Ухвала суду № 98334423, 13.07.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

13 липня 2021 року м. РівнеСправа №460/8903/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Департамент патрульної поліції доОСОБА_1 про стягнення коштів,В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Департаменту патрульної поліції (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач), у якому позивач просить стягнути з відповідача кошти в рахунок відшкодування завданої шкоди на суму 3759,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, на суму 3759,79 грн. Вказана заборгованість в добровільному порядку не погашена.

Ухвалою від 19.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Крім того, від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована тим, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, визначений ч.5 ст.122 КАС України. Вважає, що позивач не подав належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду в понад 5 місяців.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, встановивши обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області на посаді інспектора взводу №1 роти тактико-оперативного реагування.

Наказом начальника Департаменту Національної поліції від 25.06.2020 №443 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 06.07.2020 (а.с.5).

У наказі від 25.06.2020 №443 о/с зазначено, що відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 3759,79 грн.

Вказана сума 3759,79 грн підлягає відшкодуванню відповідачем відповідно до довідки №05 від 23.06.2020, яку згідно з розпискою він отримав 06.07.2020 разом з витягом з наказу від 25.06.2020 №443 о/с (а.с.4).

Відповідачем добровільно не сплачено означену суму заборгованості, що зумовило звернення Департамент патрульної поліції до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною четвертою статті 5 якого встановлено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип "res judicata".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №636/93/14-ц (провадження №14-524цс18) зроблено висновок, що “у разі якщо до прийняття рішення про стягнення матеріальної шкоди винну в її заподіянні особу було звільнено в запас чи у відставку або така особа вибула з військової частини, командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди. У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас встановлення правомірності дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця передбачене в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби”.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору є відшкодування заподіяної шкоди в сумі 3759,79 грн відповідачем, звільненим зі служби в поліції з 06.07.2020 за власним бажанням. Відповідач ознайомлений з наказом про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, - 06.07.2020.

Таким чином, з липня 2020 року позивачу було достеменно відомо про заподіяння відповідачем зазначеної шкоди державі, однак з даним позовом Департамент патрульної поліції звернувся до суду лише 03.12.2020 шляхом надіслання позовної заяви засобами поштового зв`язку 27.11.2020.

У поданій суду заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач як на підставу поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду зазначає, що Департамент патрульної поліції не мав можливості звернутись до адміністративного суду з даним позовом, оскільки у період часу з 06.07.2020 до дня звернення до суду з позовом працівники сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, якими здійснюється представництво інтересів Департаменту патрульної поліції в судах, в тому числі й адміністративних, постійно перебували у відпустках, відрядженні або були тимчасово непрацездатними внаслідок різних захворювань, в тому числі й на коронавірусну хворобу, викликану коронавірусом COVID – 19.

З наданих позивачем доказів на обґрунтування вказаних обставин судом встановлено, що працівники сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції:

начальник сектору правового забезпечення майор поліції ОСОБА_2 перебував у відпустці у період з 15.07.2020 по 08.08.2020 на підставі наказу від 25.06.2020 №445о/с (а.с.74). Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази перебування такого працівника у відпустках, відрядженні або його тимчасової непрацездатності у період з 07.07.2020 по 14.07.2020;

старший юрисконсульт сектору правового забезпечення старший лейтенант поліції ОСОБА_3 перебував у відрядженні у період з 05.07.2020 по 02.09.2020 на підставі наказів від 02.07.2020 №371 та від 31.07.2020 №449 (а.с.79-80).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази перебування старшого юрисконсульта сектору правового забезпечення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у відпустках, відрядженні або його тимчасової непрацездатності у період з 07.07.2020 по 07.08.2020.

При цьому, суд не бере до уваги докази тимчасової непрацездатності ОСОБА_2 у період з 15.10.2020 по 09.11.2020; перебування ОСОБА_3 у відрядженні з 20.09.2020 по 19.10.2020, з 15.11.2020 по 14.12.2020 та його тимчасової непрацездатності у період з 26.20.2020 по 02.11.2020; перебування ОСОБА_4 у відпусті у період з 27.10.2020 по 10.11.2020 та його тимчасової непрацездатності у період з 26.10.2020 по 02.11.2020, оскільки такі періоди знаходяться поза межами місячного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, який розпочинається з 07.07.2020.

З огляду на викладене, обставини, з якими позивач пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду в термін понад п`ять місяців, є необґрунтованими та не підтверджені належними й допустимими доказами.

Крім того, враховуючи те, що позивачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, а не Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, то доводи, зазначені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку, не можуть вважатися підставою поважності причин пропуску звернення до суду, адже представництво інтересів Департаменту патрульної поліції в адміністративному процесі не обмежено працівниками сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, що підтверджується відомостями про осіб, які можуть вчиняти дії від імені позивача, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Будь-яких інших обґрунтувань поважності причин пропущення строку звернення до суду позивачем в заяві чи позові та доданих до них матеріалах не зазначено.

Відтак, своєчасне пред`явлення позивачем позову не було утрудненим чи неможливим.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено, а судом таких обставин не встановлено. Будь-яких інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними судом не встановлено.

За таких обставин, висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 19.01.2021, був передчасним.

Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 123, 240, 241, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких його було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повну ухвалу складено 13 липня 2021 року.

Суддя Н.О. Дорошенко