Ухвала суду № 98334231, 15.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15 липня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/6757/21Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши матеріали позову Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтава до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення та паспорту прив`язки тимчасової споруди, -

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2021 року Полтавська окружна прокуратура в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтава звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати п. п. 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 “Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності” в частині продовження розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистих строкових земельних сервітутів та паспортів прив`язки на наступні тимчасові споруди згідно з додатком 1 до рішення ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на розміщення стаціонарної тимчасової споруди: під номером 24 - торговельного павільйону №1 на земельній ділянці площею 42 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:007:0357 по АДРЕСА_1 ; під номером 25 - торговельного павільйону №2 на земельній ділянці площею 38. кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:007:0358 по АДРЕСА_1 ; під номером 26 - торговельного павільйону №3 на земельній ділянці площею 42 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:007:0359 по АДРЕСА_1 .

- визнати протиправними та скасувати Паспорти прив`язки №01-02-17/2888-1202, №01-02-17/2887-1203 та №01-02-17/2890-1204 від 20.11.2014.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року позовну заяву Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтава до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення та паспорту прив`язки тимчасової споруди залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, із зазначенням вимог направлених до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 разом з доказами направлення іншим учасникам справи; оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 9080,00 грн (за реквізитами: Номер рахунку - UA 588999980313101206084016712; Код за ЄДРПОУ – 37959255; Отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску із заявленими позовними вимогами в частині визнання протиправними та скасування Паспортів прив`язки №01-02-17/2888-1202, №01-02-17/2887-1203 та №01-02-17/2890-1204 від 20.11.2014.

Копію ухвали суду від 29 червня 2021 року представник позивача отримав 01 липня 2021 року, що підтверджується розпискою про вручення.

12 липня 2021 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, надаючи оцінку якій, суд зазначає наступне.

Щодо надання позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, із зазначенням вимог направлених до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 разом з доказами направлення іншим учасникам справи заявник наголошуючи на положеннях статей 48 та 49 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що ФОП ОСОБА_1 є відповідачем, оскільки вимоги позовної заяви стосуються майнових прав даного суб`єкта господарювання, зокрема, в частині припинення права розміщення тимчасових споруд, дії особистих строкових земельних сервітутів та паспортів прив`язки тимчасових споруд згідно з додатком 1 до рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 року “Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності” ФОП ОСОБА_1 під номером 24 - торговельного павільйону №1 на земельній ділянці площею 42 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:007:0357 по АДРЕСА_1 ; під номером 25 - торговельного павільйону №2 на земельній ділянці площею 38 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:007:0358 по АДРЕСА_1 ; під номером 26 - торговельного павільйону №3 на земельній ділянці площею 42 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:007:0359 по АДРЕСА_1 , про що прямо вказано у позовній вимозі та підтверджується доданими до позовної заяви матеріалами.

Надаючи оцінку такому твердженню, суд наголошує, що частинами 3, 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вже зазначалось в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, у позові в якості відповідачів визначено у тому числі фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , однак, вимоги прохальної частини позову не містить вимоги, направленої до такого відповідача, що суперечить викладеним вище нормам.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Так, керівником Полтавської окружної прокуратури визначено відповідачами 3-х осіб: Полтавську міську раду; Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради; ФОП ОСОБА_1 , однак позов містить лише позовні вимоги направленні лише до 2-х із 3-х відповідачів, зокрема: позовну вимогу направлену до Полтавської міської ради про визнання протиправними та скасування п. п. 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 “Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності” в частині, а також позовну вимогу визнати протиправними та скасувати Паспорти прив`язки №01-02-17/2888-1202, №01-02-17/2887-1203 та №01-02-17/2890-1204 від 20.11.2014, що звернена до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради. Інших позовних вимог позов не містить. Фактично позивачем подано позов, зокрема до ФОП ОСОБА_1 , в якому визначено його відповідачем але позивачем не звернено до такого відповідача жодної вимоги.

В силу положень частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо тверджень заявника в заяві про усунення недоліків, що у відповідності до частини третьої статті 48 КАС України встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, а також щодо посилань заявника на судову практику, згідно якої на його думку визначено обов`язком суду встановлення належності відповідачів та їх заміни у разі необхідності, то суд визнає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Суд в ухвалі про залишення без руху позовної заяви не вказував позивачу, що позов подано не до тієї особи або що ФОП ОСОБА_1 не має відповідати за позовом, оскільки це питання на вказаній стадії не вирішується судом. Суд в ухвалі про залишення без руху позовної заяви звертав увагу позивача про визначення в складі відповідачів ФОП ОСОБА_1 однак не звернення до нього позовних вимог в такому позові і вказував про необхідність усунення відповідних недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі із зазначенням вимог направлених до ФОП ОСОБА_1 .

У разі, якщо позивач має вимоги до певної особи та визначає її в якості відповідача він повинен зазначити такі позовні вимоги в позовній заяві або не заявляти позову до такої особи, не вказуючи її відповідачем у разі відсутності вимог до такої особи, тобто в даному випадку фактично виключити такого відповідача із переліку відповідачів, визначених в позовній заяві.

В той же час, позивачем вказаних недоліків не було усунуто, зокрема не було подано до суду позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі із зазначенням вимог направлених до ФОП ОСОБА_1 або позовної заяви в якій відсутній в якості відповідача ФОП ОСОБА_1 у разі відсутності до нього звернених вимог позивача.

Для того, щоб судом настали обставини, які визначені заявником з посиланням на статтю 48 КАС України, спочатку необхідно, щоб в суду була позовна заява оформлена відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, щоб суд мав можливість вирішити питання про те, чи до тієї особи подано позов і чи вона повинна відповідати за позовом, а також для того щоб вирішити питання щодо заміни відповідача, у тому числі за згодою позивача, або щодо залучення іншого відповідача, то позивачем спочатку має бути подано позов в якому ним звернено позовну вимогу до відповідача, розглядаючи яку, суд може вирішити питання, які врегульовані в статті 48 КАС України. Однак, позивачем подано позов до ФОП ОСОБА_1 і не звернено до нього жодної позовної вимоги, тому суд позбавлений можливості вирішити питання до кого має бути подано позов і хто має відповідати за позовом в якому не заявлено позовну вимогу. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було про це зазначено позивачу та надано строк для усунення недоліку.

Однак, позивач не усунув вказаний недолік, а помилково посилаючись на статтю 48 КАС України зазначив, що саме суд, а не позивач, повинен вирішити вказане питання, тобто вирішити правильність хто має відповідати за позовом по позову в якому не заявлено позовну вимогу.

Твердження позивача, що ФОП ОСОБА_1 є належним відповідачем оскільки вимоги позовної заяви стосуються майнових прав даного суб`єкта, є необґрунтованими виходячи з того, що окремих вимог саме до такого суб`єкта позивачем в позові не звернено, що вже зазначено судом вище, а також з огляду на те, що така підстава, як «стосується майнових прав даного суб`єкта» може бути підставою для залучення вказаної особи до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача або відповідача, а не підставою для визначення такої особи в якості відповідача по справі, який згідно Кодексу адміністративного судочинства України має інший статус, інші права та обов`язки та до нього інші вимоги, ніж до третьої особи.

Однак, позивачем не було подано уточненого адміністративного позову в якому було б виключено зі складу відповідачів ФОП ОСОБА_1 (у разі не звернення до нього вимог), або в якому було б звернено вимогу (вимоги) у разі залишення в статусі відповідача, або в якому було б виключено його зі статусу відповідачів (у разі не звернення до нього вимог) та визначено в статусі третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору із відповідним обґрунтуванням.

Також, суд вдруге наголошує, що пункт прохальної частини про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не є позовною вимогою у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є клопотанням про розподіл судових витрат. Крім того, таке клопотання в силу вимог Кодексу адміністративного судочинства України вирішується за наслідками розгляду справи по суті та прийняття рішення і залежить від ряду умов, у тому числі від задоволення позовних вимог або відмови. Однак, суд черговий раз звертає увагу заявника, що ним не було подано позову із позовними вимогами до відповідача ФОП ОСОБА_1 .

Відтак, суд констатує, що позивачем в цій частині не було усунуто недоліки в строк визначений в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, в частині надання оригіналу документа про сплату судового збору заявником зазначено, що судовий збір в розмірі 4540 грн сплачено згідно платіжного доручення №1400 від 16.06.2021, а докази сплати судового збору в розмірі 9080 грн будуть надані суду додатково, після отримання Полтавською окружною прокуратурою відповідного платіжного доручення ГУ Державної казначейської служби України у Полтавській області.

В той же час, позивачем не було надано жодних належних доказів в підтвердження здійснення ним сплати судового в іншій частині та «очікуванні» відповідного платіжного доручення від ГУ Державної казначейської служби України у Полтавській області, зокрема будь-яких доказів сформування, підписання уповноваженими особами прокуратури та направлення відповідного платіжного доручення до ГУ Державної казначейської служби України у Полтавській області позивачем до заяви про усунення недоліків позовної заяви не надано.

Так, суд наголошує, що Полтавська окружна прокуратура, погоджуючись з необхідністю сплати судового збору у визначеному судом розмірі і не надаючи доказів сплати останнього в строк визначений ухвалою від 29.06.2021, не заявляє клопотань про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору або надання додаткового строку для усунення недоліків позовної заяви.

Відтак, вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк не виконав, недоліки позовної заяви не усунув. Доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України не надано. Клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору або надання додаткового строку для усунення недоліків позовної заяви не заявлено.

При цьому, позивач не подав до суду заяву про продовження процесуального строку в порядку пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачеві.

Частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 294, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтава до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення та паспорту прив`язки тимчасової споруди повернути позивачеві.

Роз`яснити заявнику, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII.

Суддя І.Г. Ясиновський