Рішення № 98333148, 05.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/2099/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Текіс" (вул. Василини, 4, кв.3, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25012, код ЄДРПОУ - 32504492)до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606)провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Приватне підприємство "Текіс" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДР - 43142606) щодо відмови Приватному підприємству "ТЕКІС" (код ЄДР - 32504492) у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДР - 43142606) підтвердити та включити Приватне підприємство "ТЕКІС" (код ЄДР - 39172231) до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2021 році, про що видати відповідну довідку.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у контролюючого органу не було правових підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, оскільки 17.02.2021 позивачем було подано до Козелецької ДПІ ГУ ДПС у Чернігівській області податкову декларацію платника єдиного податку ІV групи з помітками «загальна», «звітна» та відомості про наявність земельних ділянок та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки статус позивача, як платника ІV групи спрощеної системи оподаткування не підтверджено внаслідок не подання за основним місцем обліку розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік., а тому рішення про виключення з реєстру є правомірним та не підлягає скасуванню.

Позивачем подано до суду заперечення на відзив та зазначено, що викладена відповідачем у відзиві позиція не відповідає чинному законодавству та обставинам справи.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою суду від 05.05.2021 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.05.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.91).

07.06.2021 року позивачем подано до суду заперечення на відзив (а.с.118).

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ЛД №272095 приватне підприємство "ТЕКІС" зареєстроване 13.05.2003 року та 22.05.2003 року перебуває на облік ОДПІ Кіровоградської області.

Основними видами статутної діяльності Позивача є вирощування сільськогосподарської продукції, що дає йому право перебувати на спрощеній системі оподаткування IV групи від початку своєї діяльності і дотепер, що підтверджується відповідними листами податкових органів.

У 2020 році Приватне підприємство "ТЕКІС" згідно п.291.4 ст.291, п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України було платником єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідкою №4431/10/11-28-52-03-27 від 17.03.2020.

На виконання пп. 298.8.1 ст 298 Податкового кодексу України, позивачем були подані відповідачу наступні документи:

Позивачем подано до Кропивницької ОДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 17.02.2021 №9028110162, а також уточнену звітну загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 17.02.2021 №904291336-1.

Також, позивачем подано до Устинівської ДПІ Головного управління ДІІС у Кіровоградській області загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 17.02.2021 №9028105370.

Крім чого, позивачем було подано до Козелецької ДПІ Головного управління ДІІС у Чернігівській області (за місцем розташування земельних ділянок) загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 17.02.2021 №9028093108, відомості про наявність земельних ділянок та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробпицтва за 2020 рік, який подасться до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік (реєстраційний номер №9028093268 від 17.02.2021).

Листом від 14.04.2021 №2222/6/11-28-06-23 Головне управлінням ДПС у Кіровоградській області повідомило позивача, що оскільки порушено вимоги п.п. 298.8.1, п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, а саме: визначені терміни (22.02.2021) позивачем не подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за своїм основним місцем обліку, тому втратило свій статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік (а.с.117).

Позивач не погоджується з рішенням Відповідача про не підтвердження статусу, як платника єдиного податку IV групи, вважає таке рішення протиправним та таким, що суперечить нормам Податкового кодексу України, у звязку з чим звернувся до суду із позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу підтвердження позивачем свого статусу як платника єдиного податку четвертої групи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), а правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" ПК України.

Підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції на дату подання позивачем документів) встановлено, що до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, віднесено сільськогосподарських товаровиробників, юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Зі змісту наведених норм слідує, що Податковим Кодексом України закріплено право платника податків обирати механізм справляння податків і зборів, в разі наявності у особи права на його застосування відносно себе. Так, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Водночас підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачень, що платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно п.299.10 ст.299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі - якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Отже, для підтвердження статусу платника єдиного податку, особа має до 20 лютого поточного року подати до контролюючого органу податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу. Неподання такою звітності, в свою чергу, має наслідком - анулювання відповідної реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Як встановлено судом, позивач подав до контролюючого органу за основним місцем обліку – Кропивницької ОДПІ та за місцем розташування земельних ділянок, які використовуються у сільськогосподарській діяльності – Козелецької ДПІ ГУ ДПС у Чернігівській області пакет документів визначених підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Розглядаючи питання обґрунтованості рішення викладеного у листі №2222/6/11-28-18-06-23 від 14.04.2021 «Про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи» (а.с.117) ГУ ДПС у Кіровоградській області, суд враховує, що за змістом підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України платник єдиного податку повинен подати крім іншого, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

З аналізу вищезазначеної норми судом вбачається, що законодавцем у підпункті 298.8.1 передбачена альтернативна поведінка платника податків під час подання розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва. Так, у диспозиції зазначеної норми законодавцем зазначено два словосполучення «та» чи «або», які передбачають у разі першого випадку подання розрахунку за своїм місцезнаходженням у платника виникає обов`язок подання цього ж розрахунку за місцем розташування земельних ділянок. У другому випадку платник податків має право подати відповідний розрахунок до лише до контролюючого органу за місцем розташування земельних ділянок.

Тобто, з огляду на викладене саме платник податків відповідно до зазначеної норми самостійно визначає до якого контролюючого органу подає розрахунок.

Обставин, встановлених у визначеному порядку, для анулювання реєстрації платника єдиного податку, а також відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, контролюючим органом не наведено.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Суд звертає увагу на те, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/543/17, від 16.04.2018 у справі № 808/657/16, від 08.05.2018 у справі № 816/1088/17, від 02.10.2018 у справі № 805/1307/17-а, від 06.11.2018 у справі № 820/4721/17, від 06.05.2020 у справі № 812/1137/16.

Проте, відповідачем документальна перевірка позивача не проводилась, а рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку не приймалося.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Суд додатково наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи викладене, оскільки анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку відбулось без проведення документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також за відсутності випадків, передбачених п.п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі. Тобто Головне управління ДПС в Кіровоградській області направляючи листа платнику податку про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, з підстав та у порядку, не передбачених Податковим кодексом України, діяло протиправно та всупереч вимогам діючого законодавства.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року "Брумареску проти Румунії").

Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови").

Досліджуючи принцип правової визначеності у вказаних правовідносинах, суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень має діяти лише в рамках, наданих йому законодавством повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

VІ. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи містяться квитанції щодо понесення позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн. (а.с.9). Отже, відшкодуванню підлягають вказані витрати понесені позивачем.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДР - 43142606) щодо відмови Приватному підприємству "ТЕКІС" (код ЄДР - 32504492) у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021 року викладеної у листі від 14.04.2021 №2222/6/11-28-06-23.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДР - 43142606) підтвердити та включити Приватне підприємство "ТЕКІС" (код ЄДР - 39172231) до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2021 році, про що видати відповідну довідку.

Стягнути на користь Приватного підприємства "ТЕКІС" (код ЄДР - 39172231) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 4540,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук