Рішення № 98332961, 14.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 року справа №369/12286/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Територіального сервісного центру №3246 в Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Територіального сервісного центру №3246 про перереєстрацію автомобіля DAEWOO NUBIRA, колір синій, рік випуску 1999, пас.місць 5, шасі НОМЕР_1 , універсал, об`єм двигуна 1600 куб.см;

- зобов`язати Територіальний сервісний центр №3246 зареєструвати автомобіль DAEWOO NUBIRA, колір синій, рік випуску 1999, пас.місць 5, шасі НОМЕР_1 , універсал, об`єм двигуна 1600 куб.см. на ім`я ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив про те, що відповідач відмовив йому у проведенні перереєстрації автомобіля марки DAEWOO NUBIRA, 1999 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , набутого позивачем у власність 19.01.2009 шляхом укладання біржової угоди на товарній біржі, з підстав необхідності надання позивачем документів, передбачених пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок №1388).

Позивач вважає відмову відповідача протиправною та стверджує, що ним було надано відповідачу усі необхідні документи для проведення перереєстрації відповідного транспортного засобу.

Ухвалою Києво-Святошинського району Київської області від 02.10.2020 у справі №369/12286/20 адміністративний позов передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

22.12.2020 матеріали адміністративної справи надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду.

За результатами автоматизованого розподілу вказана справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 замінено відповідача - Територіальний сервісний центр №3246 в Київській області, на правонаступника - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській області.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що на підставі наданих ОСОБА_1 документів перереєстрацію транспортного засобу провести неможливо.

Так, відповідач зауважив, що на момент звернення позивача із заявою про здійснення перереєстрації транспортного засобу пунктом 8 Порядку №1388 передбачено необхідність надання, зокрема, договору, укладеного на товарній біржі на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках, проте надана позивачем угода, укладена на товарній біржі, не відповідає зазначеному типу правовстановлюючих документів внаслідок внесення змін до Порядку №1388.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що ОСОБА_1 був пропущений встановлений чинним законодавством строк для проведення перереєстрації транспортного засобу (протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів).

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що відмова у перереєстрації транспортного засобу позивача є вмотивованою, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином УКраїни, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 07.09.2005.

Судом встановлено, що 30.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вандалекс-Україна" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив легковий автомобіль DAEWOO NUBIRA, 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 універсал, за ціною 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

19.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вандалекс-Україна" та ОСОБА_1 на товарній біржі «Атланта» було укладено біржову угоду, за умовами якої позивачем було придбано на товарній біржі транспортний засіб марки DAEWOO NUBIRA, 1999 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3 , технічний паспорт серії НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_5 .

Пунктом 2 угоди визначено, що вартість транспортного засобу становить 10000,00 грн.

Зазначена угода була зареєстрована на товарній біржі «Атланта» за №012349, про що свідчить відповідне підтвердження від 19.01.2009.

Довідкою №09/04 від 19.01.2009 Продавець (ТОВ "Вандалекс-Україна") підтвердив отримання від позивача оплати за відчужений автомобіль у повному обсязі.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 вищевказаний легковий автомобіль DAEWOO NUBIRA, 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_6 , був зареєстрований за ТОВ "Вандалекс-Україна", проте останнє 12.01.2009 склало заяву про зняття вказаного транспортного засобу з реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вандалекс-Україна" на підставі доручення від 12.01.2019 вих. №ВУ-09/02 надано ОСОБА_1 право управління автомобілем марки DAEWOO NUBIRA № НОМЕР_6 без обмеження маршрутом.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Територіального сервісного центру №3246 із заявою про реєстрацію на його ім`я транспортного засобу марки DAEWOO NUBIRA, номер шасі НОМЕР_3 .

До заяви були додані такі документи: копія паспорта громадянина України - ОСОБА_1 ; копія картки платника податків ОСОБА_1 ; біржова угода від 19.01.2009, укладена на товарній біржі "Атланта"; підтвердження товарної біржі "Атланта" про реєстрацію угоди; заява ТОВ "Вандалекс-Україна" про зняття з реєстрації транспортного засобу; довідка ТОВ "Вандалекс -Україна" про оплату позивачем вартості придбаного транспортного засобу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 28.09.2014 з відміткою про зняття автомобіля 17.01.2019 з обліку для реалізації в межах України; договір купівлі-продажу від 30.12.2008; довідка ТОВ "Вандалекс-Україна" від 19.01.2019 про перебування транспортного засобу в неробочому стані; звіт №1/19 про оцінку дорожньо-транспортного засобу від 19.01.2009.

За результатами розгляду вказаних документів Територіальний сервісний центр №3246 листом від 19.08.2020 №31/177 відмовив позивачу у проведенні перереєстрації вказаного транспортного засобу, посилаючись на те, що відповідно до ст.34 Закону України "Про дорожній рух" власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Також у вказаному листі відповідачем було запропоновано позивачу для проведення перереєстрації надати документи відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів".

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон №3353-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Згідно з частиною першою статті 34 Закону №3353 державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Відповідно до частини четвертої статті 34 Закону №3353 державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Частиною дев`ятою статті 34 Закону №3353 визначено, що порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру. У разі наявності будь-яких обтяжень, реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється виключно за умови надання згоди на це обтяжувачем (обтяжувачами).

Згідно з частинами одинадцятою-чотирнадцятою статті 34 Закону №3353 власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов`язок щодо їх реєстрації.

Єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються державними стандартами України.

Власники транспортних засобів, зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть замовити один додатковий комплект номерних знаків, який виготовляється за їх індивідуальним замовленням та відповідає вимогам стандартів.

Пунктом 2 Порядку №1388 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) сервісними центрами МВС може проводитися через центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги", на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг.

Центри надання адміністративних послуг підключаються до електронних баз даних (реєстрів), необхідних для проведення державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку транспортних засобів, з метою прийняття, перевірки та передачі документів, видачі оформлених результатів.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є МВС.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру затверджується МВС.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1388 транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг.

Пунктом 7 Порядку №1388 визначено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають

записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Згідно з пунктом 8 Порядку №1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:

- договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;

- укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

- укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

- договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою;

- договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;

- свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;

- рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;

- рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;

- копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

- довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

- акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

- митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

- договір фінансового лізингу;

- акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

- договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у уповноважених органах МВС, не допускається.

Згідно з абзацами першим-другим пункту 16 Поряду №1388 на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування), що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.

Свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), технічний талон та номерні знаки старого зразка діють до їх заміни на свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки нового зразка.

Згідно з пунктом 33 Порядку №1388 перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни

кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться.

Відповідно до пункту 39 Порядку №1388 у разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах.

Як зазначено вище, відповідач листом від 19.08.2020 №31/117 відмовив позивачу у проведенні перереєстрації транспортного засобу, посилаючись на пропущення позивачем строку звернення для здійснення перереєстрації транспортного засобу.

Крім того, відповідач зауважив про необхідність надання для проведення перереєстрації транспортного засобу документів, передбачених пунктом 8 Порядку №1388.

У відзиві на позовну заяву Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській області пояснив, що на момент звернення позивача із заявою про здійснення перереєстрації транспортного засобу пунктом 8 Порядку №1388 передбачено необхідність надання, зокрема, договору, укладеного на товарній біржі на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках, з приводу чого суд зазначає таке.

Як було вказано вище спірний автомобіль транспортний засіб марки DAEWOO NUBIRA, 1999 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_3 , був придбаний позивачем 19.01.2009 на підставі біржової угоди на товарній біржі.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1388 (в редакції, яка була чинна на момент набуття позивачем у власність відповідного транспортного засобу) реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін`юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб`єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Такими документами можуть бути, зокрема, договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах, та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб.

Отже, на момент набуття позивачем у власність вищевказаного транспортного засобу чинне на той час законодавство не вимагало для здійснення реєстрації укладання біржової угоди на зареєстрованих бланках, а тому вищевказана угода відноситься до документів, що посвідчують правомірність придбання транспортного засобу.

Вимога про укладання договорів про придбання транспортних засобів на товарних біржах виключно на зареєстрованих бланках була внесена до Порядку №1388 лише постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371, тобто після набуття позивачем права власності на транспортний засіб.

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371 набрала чинності 29.12.2009 - після опублікування в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» (№243 від 29.12.2009).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) від 05.04.2001 № 3-рп/2001 зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що вказані положення Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, вимоги про укладання договорів про придбання транспортних засобів на товарних біржах виключно на зареєстрованих бланках поширюються лише на правовідносини, які виникли після 29.12.2009.

Отже, оскільки біржова угода була укладена відповідно до вимог чинного законодавства, які були чинні на момент її укладення, тобто 19.01.2009, вимоги до правовстановлюючих документів, які виникли після цього (а саме: після 29.12.2009), не можуть поширюватися на спірні правовідносини, внаслідок чого наданий позивачем примірник біржової угоди має бути розцінений відповідачем в якості документа, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу.

При цьому суд зауважує, що позивач позбавлений можливості привести вказаний документ у відповідність до вимог пункту 8 Порядку №1388 в чинній на теперішній час редакції, що, у разі обрання позиції відповідача, фактично зумовлює ситуацію, за якої перереєстрації позивачем як власником відповідного транспортного засобу взагалі є неможливою.

Проте, відповідач, під час розгляду поданих позивачем документів не врахував дану обставину, що фактично призвело до позбавлення позивача права на реєстрацію за ним належного йому на праві власності транспортного засобу.

При цьому суд погоджується з твердженням відповідача на пропуск позивачем десятиденного строку, встановленого ст.34 Закону України "Про дорожній рух" та пунктом 7 Порядку №1388, для подання документів для перереєстрації транспортного засобу, проте вважає, що таке порушення не є підставою для відмови у проведенні реєстрації транспортного засобу.

Так, згідно з наведеним вище пунктом 7 Порядку №1388 забороняється лише експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС, однак Порядком №1388 не передбачено, що порушення 10-денного строку з моменту придбання транспортного засобу є підставою для відмови у його реєстрації.

У свою чергу, експлуатація транспортного засобу з порушенням правил його реєстрації становить склад адміністративного правопорушення.

Зокрема, відповідно до частини шостої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (ч.7 ст. 121 КУпАП).

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності відмови у проведенні перереєстрації транспортного засобу позивача, у той час як матеріали справи свідчать про те, що позивачем було надано необхідні для проведення перереєстрації транспортного засобу документи.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати відмову Територіального сервісного центру №3246 щодо проведення перереєстрації на ОСОБА_1 автомобіля марки DAEWOO NUBIRA, 1999 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , оформлену листом від 19.08.220 №31/177.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача зареєструвати автомобіль DAEWOO NUBIRA, колір синій, рік випуску 1999, пас.місць 5, шасі НОМЕР_1 , універсал, об`єм двигуна 1600 куб.см. на ім`я ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до Рекомендації №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у проведенні перереєстрації на нього транспортного засобу, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській області здійснити перереєстрацію на ОСОБА_1 транспортний засіб марки DAEWOO NUBIRA, 1999 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 .

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем відповідно до квитанції від 30.09.2020 №N1EXQ4440M сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн., який згідно з положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Територіального сервісного центру №3246, оформлену листом від 19.08.220 №31/177, щодо проведення перереєстрації на ОСОБА_1 транспортного засобу марки DAEWOO NUBIRA, 1999 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 .

3. Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській області здійснити перереєстрацію на ОСОБА_1 транспортного засобу марки DAEWOO NUBIRA, 1999 року випуску, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області (ідентифікаційний код: 43611818, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.