Ухвала суду № 98331977, 14.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

14 липня 2021 р. Справа №200/7537/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2021 року засобами поштового зв`язку позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 - 2021 роки в меншому розмірі, ніж встановлено статтею 14 Закону України «Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- визнати протиправними дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 - 2021 роки виходячи з розміру, що встановлений статтею 12 Закону України «Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 – 2021 роки, нарахувавши та виплативши її у розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, за вирахуванням раніше виплаченої суми допомоги, а саме 27435,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він є учасником бойових дій та має право на пільги, що встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій. Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня має виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак, у 2018-2021 роках позивачу виплачена щорічна разова грошова допомога до 5-го травня в розмірі меншому, ніж це передбачено законом.

23 червня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29 червня 2021 року позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 - 2020 роки в меншому розмірі, ніж встановлено статтею 14 Закону України «Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 - 2020 роки виходячи з розміру, що встановлений статтею 12 Закону України «Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язання відповідача провести перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 – 2020 роки, - залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення її недоліків.

12 липня 2021 року судом отримана заява позивача про поновлення строку звернення до суду, яка датована 05 липня 2021 року.

Поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що в період з 23 березня 2017 року по 22 березня 2021 року проходив службу у відділі прикордонної служби, який територіально розташований в населеному пункті в якому проводиться антитерористична операція, і йому не надавалися розрахункові листи про нарахування та виплату заробітної плати. Після звільнення та отримання мізерних розрахунків позивач зрозумів про можливе порушення своїх прав, а тому у квітні 2021 року звернувся до відповідача з метою отримання інформації про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги та проведення перерахунку. Отримавши відповідь від 12 травня 2021 року №Л-2403-13-1.1 позивач дізнався про те, що в 2018-2021 роках щорічна разова грошова допомога до 5 травня нараховувалася не в повному обсязі.

При вирішенні питання про обґрунтованість заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

За приписами статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 120 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду […], позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду […].

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини (далі – «ЄСПЛ»).

Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Мельник проти України»).

З цього приводу прецедентними є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі». У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

У контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Оцінюючи доводи позивача, які ним наведені в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з наступного.

Закон України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон №3551-XII) у межах спірних правовідносин не передбачає досудового врегулювання спору шляхом звернення до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) з приводу щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.

У зв`язку з викладеним звернення позивача до органу з питань соціального захисту населення з заявою про перерахунок та доплату щорічної допомоги до 5 травня за 2018-2020 роки у межах спірних правовідносин не є обов`язковим та не може вважатись досудовим порядком вирішення спору.

Аналогічна правова позиція щодо досудового врегулювання спору висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20.

Єдиним способом захисту порушеного права у цьому випадку є звернення до суду.

Той факт, що про нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня не в повному обсязі позивач дізнався з листа відповідача від 12 травня 2021 року не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 (справа №127/15035/17), в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19).

Статтею 17-1 Закону №3551-XII передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, початок перебігу процесуального строку для звернення до суду для вирішення спору щодо разової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2020 роки слід обчислювати з 01 жовтня відповідного року, в якому здійснювалася виплата допомоги.

Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Таким чином, шестимісячний строк для звернення до суду для вирішення спору щодо разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік закінчився 31 березня 2019 року, за 2019 рік – 31 березня 2020 року, за 2020 рік – 31 березня 2021 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 (справа №127/15035/17), в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19).

Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 міститься у відкритому доступі на сайті Конституційного Суду України, а рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому позивач міг дізнатися про їх зміст та передбачити наслідки пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2020 роки.

Таким чином, про порушення своїх прав щодо виплати грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач дізнався після отримання такої допомоги у меншому розмірі, а не із листування з відповідачем.

Згідно з висновками Верховного Суду реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Позивачем до суду не додано доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду з позовом у визначений КАС України строк з поважних причин.

Отже підстави, якими позивач обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду, є неповажними.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Оскільки підстави, якими позивач обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду є неповажними позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статті 2, 5, 118, 120, 122, 123, 240, 248, 251, 256, 294, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені ОСОБА_1 в заяві про поновлення строку звернення до суду від 05 липня 2021 року, визнати неповажними.

Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 - 2020 роки в меншому розмірі, ніж встановлено статтею 14 Закону України «Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; визнання протиправними дій щодо відмови в проведенні перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 - 2020 роки виходячи з розміру, що встановлений статтею 12 Закону України «Про статут ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язання провести перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 – 2020 роки, нарахувавши та виплативши її у розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, за вирахуванням раніше виплаченої суми допомоги, а саме 17590,00 гривень, залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала постановлена, складена та підписана 14 липня 2021 року.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Циганенко