Ухвала суду № 98331635, 14.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 липня 2021 року Справа № 203/4419/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо ухвалення додаткового рішення щодо судового збору у справі № 203/4419/17 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми відшкодування, відсотків та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 28.11.2017 ОСОБА_1 звернулась до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», про:

- стягнення з відповідача на користь позивача суми гарантованого відшкодування за вкладом у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором від 06.04.2016 № 980-027-000003519 «Поточний рахунок «Ощадний» НОМЕР_1 на суму 21193,94 грн;

- стягнення з відповідача на користь позивача нанесеного збитку (відшкодування упущеної вигоди) у розмірі 3483,94 грн;

- стягнення з відповідача на користь позивача відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 5210,49 грн;

- стягнення з відповідача на користь позивача відсотків з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 868,60 грн.

2. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2018 позов задоволено частково: стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантоване відшкодування вкладів в сумі 21193,94 грн, інфляційні втрати в сумі 4140,73 грн та 3% річних в розмірі 868,60 грн, а всього 26203,27 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21.12.2019 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2018 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду від 09.12.2020 рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2018 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21.12.2019 скасовано; провадження у справі № 203/4419/17 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», закрито; роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

5. Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2021 справу № 203/4419/17 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», про стягнення заборгованості за вкладом, відшкодування моральної шкоди, передано для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

6. Матеріали справи № 203/4419/17 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.02.2021 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Верба І.О.

7. 08.02.2021 позивачем ОСОБА_1 подано до суду уточнену позовну заяву, у якій позивач просить суд:

- звільнити позивача від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- визнати незаконними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати (затримки/перешкоджанні в виплаті) гарантованої суми вкладу та такими, що порушують нормами статті 24 (дискримінація), статті 41 (гарантія права власності) Конституції України;

- визнати право позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму (гарантовану суму відшкодування) згідно договорами банківського вкладу (депозиту) «Ощадний» рахунок № НОМЕР_1 становить: 21193,94 грн;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести дані позивача до загального реєстру вкладників;

- зобов`язати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити гарантовану суму та шкоду, спричинену незаконними діями Фонду (3%, інфляційні витрати та моральну шкоду);

- стягнути з відповідача гарантовану Законом України суму відшкодування у розмірі 21193,94 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 11937,02 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 3557,10 грн;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 500000 грн.

8. Ухвалою суду від 08.02.2021, зокрема, задоволено клопотання ОСОБА_1 та звільнено позивача від сплати судового збору за подання до адміністративного суду цього позову.

9. Рішенням суду від 07.07.2021 адміністративний позов у справі № 203/4419/17 задоволено частково, суд:

- визнав протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невжиття заходів до включення відомостей щодо владника ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, на суму 21193,94 грн;

- зобов`язав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити відомості щодо владника ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, на суму 21193,94 грн;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

10. 13.07.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судового збору, в якій заявник просить стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в дохід держави судовий збір.

II. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАЯВИ

11. Позивач не поніс значних витрат під час розгляду спору та просить вирішити питання про стягнення судового збору з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Держави Україна до державного казначейства.

12. Позивач просить суд у справі № 203/4419/17 здійснити розподіл судових витрат – судового збору з врахуванням судової практики з аналогічних справ: постанова Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 826/5065/18.

13. А також позивач просить суд врахувати практику щодо стягнення збору викладену у рішенні від 13.02.2020 у справі № 300/2571/19.

ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

14. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

15. Абзацом другим частини п`ятої статті 139 КАС України встановлено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

16. За правилами статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

17. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

ІV. ОЦІНКА ТА ВИСНОВОК СУДУ

18. Згідно з пунктом третім частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

19. Оскільки рішення у справі № 203/4419/17 прийнято у письмовому провадженні, то розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судового збору розглядаються також у письмовому провадженні, без виклику учасників справи у судове засідання.

20. Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судового збору, суд виходить із того, що у позовній заяві, яка подана 28.11.2017 та в позовній заяві «уточнена», яка подана 08.02.2021 позивач просив, зокрема, судові витрати покласти на відповідача.

21. Суд зазначає, що ухвалою суду від 08.02.2021 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» із посиланням на постанову Верховного Суду від 09.04.2020 по справі № 826/14519/18.

22. За приписами абзацу другого частини п`ятої статті 139 КАС України встановлено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

23. Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що позивачем при розгляді справи були понесені судові витрати.

24. Таким чином, під час прийняття рішення від 07.07.2021 у справі № 203/4419/17 у суду були відсутні підстави для розподілу судових витрат.

25. Щодо посилань позивача на судові рішення в аналогічних справах, суд зазначає наступне.

26. У постанові від 01.10.2020 у справі № 826/5065/18 Верховний Суд зазначив, зокрема, щодо розподілу судових витрат:

- понесені позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню Фондом за рахунок ПАТ «Банк Михайлівський»;

- суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів попередніх інстанцій в часині стягнення судових витрат з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» і ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення судових витрат з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

27. Таким чином, у справі № 826/5065/18 на користь особи стягнуто документально підтверджені витрати на сплату судового збору.

28. Проте, у цій адміністративній справі позивача звільнено від сплати судового збору та матеріалами справи документально не підтверджено фат понесення судових витрат, а отже суд не може застосувати висновки Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 826/5065/18 в частині вирішення питання щодо стягнення судового збору.

29. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

30. Рішення 13.02.2020 у справі № 300/2571/19, на яке посилається позивач, прийнято Івано-Франківським окружним адміністративним судом.

31. З урахуванням викладеного суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судового збору у справі № 203/4419/17.

32. Керуючись статтями 132, 243, 248, 252 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

33. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо ухвалення додаткового рішення щодо судового збору у справі № 203/4419/17 – відмовити.

34. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

35. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба