Ухвала суду № 98331559, 14.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 липня 2021 року Справа 160/10005/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СКД» у справі №160/10005/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СКД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СКД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001320710 від 21.01.2021 року (штрафні санкцій на суму 500 000,00 грн.).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 відкрито провадження у справі № 160/10005/21 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09.07.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи № 160/10005/21 в порядку загального провадження з повідомленням сторін.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що дана справа не належить до справ незначної складності, так як під час її розгляду підлягають дослідженню велика кількість обставин та фактів, що мають значення для справи, також необхідно допитувати свідків, які зможуть підтвердити доводи викладені в позові, доручення додаткових доказів, окрім того, для позивача суми штрафних санкцій є дуже значними, дану справу недоцільно розглядати у порядку спрощеного провадження, а слід перейти до загального провадження.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, надаючи йому правову оцінку враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно ч. 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.

Відтак, клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального провадження повинно бути обґрунтованим та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Так, представником позивача зазначено, що дана справа не належить до справ незначної складності, так як під час її розгляду підлягають дослідженню велика кількість обставин та фактів, що мають значення для справи, також необхідно допитувати свідків, які зможуть підтвердити доводи викладені в позові, долучення додаткових доказів, окрім того, для позивача суми штрафних санкцій є дуже значними.

Щодо тверджень представника позивача, що під час розгляду справи підлягають дослідженню велика кількість обставин та фактів, що мають значення для справи, суд зазначає про недоведеність вказаного доводу, оскільки представником позивача не вказано, які саме обставини та факти викликають необхідність дослідження судом, саме під час судового засідання.

Щодо тверджень представника позивача, що під час розгляду справи слід допитувати свідків, які зможуть підтвердити доводи викладені в позові, суд зазначає, що вказані доводи є також безпідставними оскільки останнім не зазначено, які саме обставини в даній справі потребують підтверджень або пояснень з боку свідків. Більш того, в матеріалах справи відсутні клопотання чи заяви про виклик свідків.

Щодо тверджень представника позивача, що під час розгляду справи про долучення додаткових доказів, слід зазначити, що останній не вказав, які саме докази мають бути витребувані та які обставини справи або підстави позову потребують обґрунтування додатковими доказами. Крім того, суд вказує, що під час розгляду справи, у разі недостатності доказів, суд може з власною ініціативи витребувати такі докази. У випадку, якщо учасники процесу дійшли висновку про витребування додаткових доказів, останні можуть заяви відповідне клопотання щодо витребування додаткових доказів.

При цьому, суд звертає увагу, що представником позивача не надано обґрунтувань з приводу того, чому витребування додаткових доказів потребує проведення саме судового засідання по справі.

Щодо тверджень представника позивача, що для позивача суми штрафних санкцій є дуже значними, суд вказує, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить 2270,00 гривень.

Таким чином, суд вказує, що сума п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1 135 000,00 грн., в той час як ціна позову – 500 000,00 грн.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність таких доводів представника позивача.

Отже, у поданому представником позивача клопотанні наведено доводи, які, на думку суду, є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не вказують на неможливість вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не входить до категорії справ, які необхідно розглядати в порядку загального провадження, а тому суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи № 160/10005/21 в порядку загального провадження, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 248, 256, 260, 262 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СКД» про розгляд справи № 160/10005/21 у загальному провадженні з повідомленням сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України, та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя В.В. Горбалінський