Рішення № 98331010, 15.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 липня 2021 р. Справа № 120/4581/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач), в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2020 №0236949-5705-0202;

- зобов`язати відповідача провести коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом внесення змін до інтегрованої картки платника податків щодо об`єкту оподаткування, 1/2 нерухомого майна (реєстраційний номер 32956316) за адресою АДРЕСА_1 , у наступних кількісних показниках (житлова нерухомість 35,75 кв.м.; нежитлова нерухомість 493,5 кв.м.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №0240/2903/18-а, судом встановлено, що об`єкт оподаткування належний позивачу складається з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, які в свою чергу підлягають оподаткуванню за різними ставками податку. Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий орган у 2017 році безпідставно включив до бази оподаткування площу житлового будинку, яка є меншою за граничні розміри визначені п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України. Разом з тим, за умови встановлених судом обставин у справі №0240/2903/18-а, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 19.05.2020 №0236949-5705-0202, яким нараховано позивачеві податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у розмірі 28 415,60 грн. Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 18.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.

04.06.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вказав про наступне. Позивач обліковується у Тростянецькій ДПІ як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розташоване у м. Бершадь.

Підпунктом 266.7.1 прим.1 п.266.7 ст.266 ПК України визначено, що за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна заявнику належить житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1058,5 кв.м.

З огляду на наведене було сформовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.05.2021 №0236949-5705/0202.

Ухвалою від 07.06.2021 замінено відповідача в особі Головного управління ДПС у Вінницькій області як юридичну особу публічного права його правонаступником, яким є Головне управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, – через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до сертифікату відповідності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області №ВН000848 від 23.12.2010, було засвідчено закінчення будівництва об`єкту: Житловий будинок з вбудованим магазином, загальною площею 1058,5 кв.м., в т. ч. по торгівельному комплексі – 987,0 кв.м., по житловому будинку 71,5 кв.м., житловою площею 35,1 кв.м., кількістю працівників 10 людей, по АДРЕСА_1 .

17.02.2011 рішенням виконавчого комітету Бершадської міської ради №13 "Про оформлення права власності і видачу свідоцтва на об`єкти нерухомого майна, що належить юридичним і фізичним особам", вирішено – "Оформити право приватної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на об`єкт нерухомого майна: в цілому житловий будинок з вбудованим магазином", що підтверджується, Свідоцтвом про право власності серія НОМЕР_1 від 21.02.2011 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №132728969 від 31.07.2018.

Згідно свідоцтва права власності серія НОМЕР_1 від 21.02.2011, технічного паспорту та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №132728969 від 31.07.2018, за позивачем наявні відомості про складові частини житлової та нежитлової нерухомості, а саме 50% від житлового приміщення (35,75 кв.м.) та 50% нежитлового приміщення (493,5 кв.м.).

19.05.2020 ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0236949-5705-0202, яким нараховано ОСОБА_1 податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 28415,60 грн.

Вказуючи, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №0240/2903/18-а встановлено, що об`єкт оподаткування складається з об`єктів житлової та не житлової нерухомості, які в свою чергу підлягають оподаткуванню за різними ставками податку. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що податковий орган безпідставно включив до бази оподаткування площу житлового будинку, яка є меншою за граничні розміри визначені п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України. Разом з тим, всупереч встановлених обставин, податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Згідно пп."а" 14.1.129.1 п. 14.1 ст. 14 ПК України до будівель, що віднесені до житлового фонду входять житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості.

Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Відповідно до пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; х) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Отже Податковим кодексом України чітко розмежовано об`єкти, що за своїми технічними характеристиками підпадають під визначення об`єктів житлової нерухомості, а також об`єкти нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається в тому числі із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 та пунктом 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Положенням п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України зазначено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК).

При цьому, п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України вказано, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.

Рішенням сесії Бершадської міської ради від 26.06.2018 "Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Бершадської міської ради на 2019 рік", встановлено розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Бершадської міської ради на 2019 рік.

Згідно п. 1.2 рішення Бершадської міської ради були встановлені ставки податку для об`єктів житлового та/або нежитлової нерухомості у розмірі:

- для фізичних осіб які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості господарських (присадибних) будівель (допоміжні приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, тощо) – 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати установленої законом на 1 січня календарного року;

- для фізичних осіб які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, що не визначені відповідно до законодавства до житлового фонду та використовуються для комерційної діяльності – 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати установленої законом на 1 січня календарного року.

При цьому, ставки податку для об`єктів житлового та/або нежитлової нерухомості згідно прийнятого Бершадською міською радою рішення від 26.06.2018 не є тотожними.

Як вбачається з матеріалів справи, об`єктом оподаткування є житловий будинок з вбудованим магазином загальною площею 1058,5 кв.м.

Згідно технічного паспорту на майновий комплекс, зокрема зі змісту журналу "внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку", відповідний об`єкт включає в себе житловий будинок площею 71,5 кв.м. та торговельний комплекс площею 987,0 кв.м.

Крім того, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №0240/2903/18-а встановлено, що об`єкт оподаткування складається з об`єктів житлової та не житлової нерухомості, які в свою чергу підлягають оподаткуванню за різними ставками податку. Таким чином у вказаному рішенні, суд дійшов висновку про те, що податковий орган безпідставно включив до бази оподаткування площу житлового будинку, яка є меншою за граничні розміри визначені п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 19.05.2020 №0236949-5705-0202, яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, а відтак спірне рішення податкового органу підлягає скасуванню судом.

Щодо вимог зобов`язального характеру про зобов`язання відповідача провести коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом внесення змін до інтегрованої картки платника податків щодо об`єкту оподаткування, 1/2 нерухомого майна (реєстраційний номер 32956316) за адресою АДРЕСА_1 , у наступних кількісних показниках (житлова нерухомість 35,75 кв.м.; нежитлова нерухомість 493,5 кв.м.), суд зазначає наступне.

Станом на час виникнення спірних правовідносин порядок організації діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування врегульовувалась Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422 (втратив чинність з 5 квітня 2021 року, далі - Порядок №422).

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І зазначеного Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Приписами пункту 3 розділу 1 Порядку № 422 передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Системний аналіз ПК України та Порядку № 422 свідчить про те, що ведення контролюючим органом ІКП, відображення у ній певної інформації під час здійснення оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, не обумовлює само по собі виникнення для платника податків будь-яких грошових зобов`язань, оскільки останні встановлюються та оформлюються виключно в порядку встановленому Главою 4 Розділу ІІ Податкового Кодексу України шляхом прийняття відповідного рішення та врученням платнику податкової вимоги.

Згідно п.1 гл.4 Порядку № 422 відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Вказаним Порядком, крім іншого, унормовано питання нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС (глава 7 розділу III Порядку №422) та перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників (Розділ VII Порядку №422).

Зокрема, відповідальний юрист відповідає за правильність та своєчасність введення даних до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, у тій справі, яку він супроводжує.

З метою забезпечення контролю за повнотою внесення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, за первинними документами керівником структурного підрозділу, відповідального за супроводження справ у судах, щоденно формується реєстр справ, де суми у загальному результаті не співпадають із сумами податкових повідомлень-рішень, та звіт щодо кількості помилок, допущених працівниками підпорядкованих органів ДФС при занесенні до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судових оскаржень, що знаходяться на розгляді, щодо яких зупинено або закінчено провадження у звітному періоді.

Інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Натомість з 05.04.2021 набув чинності Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, норми якого містять положення подібні з положеннями Порядку №422, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2018 по справі № 816/2042/16, у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо узгоджених сум нарахованих грошових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 23.04.2019 у справі №825/3211/15-а.

Верховний Суд у постанові від 01.07.2020 по справі №640/8980/19 наголошує, що відображенням в електронному кабінеті, інтегрованій картці та інших інформаційних системах ДПС інформації про наявність у платника податків грошового зобов`язання (в т.ч. нарахування пені) на підставі податкового повідомлення-рішення, що вважається скасованим, порушуються права платника податків.

Наявність в інтегрованій картці платника неправомірно обліковуваного податкового боргу, дає право контролюючим органам застосовувати положення статті 87 Податкового кодексу України відповідно до якої поточна сплата платником податків його самостійно нарахованих податкових зобов`язань зараховується в рахунок сплати податкового боргу.

Отже, в інтегрованій картці платника одночасно погашається податковий борг, який обліковується протиправно, а також виникає новий борг за самостійно нарахованими платником податковими зобов`язаннями, що в подальшому може привести до застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату та нарахування пені. Отже, неправомірне відображення в інтегрованій картці платника сум грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, має безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв`язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат.

Скасування податкового повідомлення-рішення, з однієї сторони, нівелює обов`язок платника податків зі сплати донарахованих таким податковим повідомленням-рішенням грошових зобов`язань, а з іншої виключає наявність правових підстав для відображення відповідних грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника. Водночас, протиправне відображення грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав, очевидно вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних інтегрованої картки платника в цілях поновлення порушених прав.

Рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

Таким чином, враховуючи некоректність вищезазначених даних інформаційної системи, яка є наслідком прийняття контролюючим органом неправомірних рішень за відсутністю правових підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності, належним способом захисту, що відновить порушені права позивача, є коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки шляхом внесення змін до інтегрованої картки платника податків щодо об`єкту оподаткування, 1/2 нерухомого майна (реєстраційний номер 32956316), розташованого за адресою АДРЕСА_1 , у наступних кількісних показниках (житлова нерухомість 35,75 кв.м., нежитлова нерухомість 493,5 кв.м), у зв`язку із чим позов в цій частині також підлягає до задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За обставин справи, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів проти адміністративного позову та не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, а також невідповідність даних інтегрованої картки платника податків за результатами судового оскарження у справі №0240/2903/18-а, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно положень частини першої статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 19.05.2020 №0236949-5705-0202.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області провести коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом внесення змін до інтегрованої картки платника податків щодо об`єкту оподаткування, 1/2 нерухомого майна (реєстраційний номер 32956316) за адресою АДРЕСА_1 у наступних кількісних показниках: житлова нерухомість 35,75 кв.м., нежитлова нерухомість 493,5 кв.м.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений ним судовий збір в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 )

Головне управління ДПС у Вінницькій область (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.07.2021

Суддя Томчук Андрій Валерійович