Рішення № 98331009, 14.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 липня 2021 р. Справа № 120/4853/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач), у якому, з урахуванням заяви про виправлення описки у прохальній частині позову, просив:

визнати протиправним викладене у відповіді вих. № 2014-1752/К- 02/8-0200/21 від 12.03.2021 року рішення відповідача про відмову у нарахуванні і виплаті йому з 01.10.2020 р. пенсії в розмірі 90 відсотків від суми щомісячної заробітної плати на підставі довідки № 21/194 від 04.11.2020 року Вінницької обласної прокуратури внаслідок застосування необгрунтованих обмежень;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.10.2020 року на підставі довідки про розмір заробітної плати № 21/194 від 04.11.2020 р Вінницької обласної прокуратурі, здійснити йому нарахування і виплату пенсії, призначеної за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (17897-ХІІ), у розмірі 90 відсотків від суми щомісячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до виплати сумою пенсії за період з 01.10.2020 року до набуття рішенням у справі законної сили.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримував пенсію за вислугу років з 10.03.2011 відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від місячної заробітної плати.

В листопаді 2020 року Вінницькою обласною прокуратурою позивачу видано довідку від 04.11.2020 № 21/194 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. У довідці вказано, що розмір заробітної плати за нормами, чинними на 11.09.2020 року за посадою заступника начальника відділу обласної прокуратури, з якої він звільнявся на пенсію, становить 67 979, 33 грн.

Однак з 01.10.2020 року і до цього часу нарахування та виплата пенсії позивачу проводиться лише в межах десяти прожиткових мінімумів, що наразі становить 17 690 грн.

22.02.2021 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про роз`яснення причин обмеження у розмірі належних пенсійних виплат.

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач листом № 2014-1752/К-02/8-0200/21 від 12.03.2021 відмовив у такому перерахунку, при цьому зазначив, що розмір пенсії становить 61181,40 грн., розмір пенсії з обмеженням максимальним розміром з 01.01.2020 -17120, з 01.12.20-17690 грн. Також зазначено, що пенсія призначена та виплачується йому згідно норм чинного законодавства.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 21.05.2021 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позивач отримує пенсію за вислугою років, обчислену відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII). Відповідно до ст.86 Закону №1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказує, що вимоги позивача щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, не містить підґрунтя в національному законодавстві, а тому у Головного управління відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним (граничним) розміром позивача з розрахунку 90% від розміру заробітної плати відповідно до довідки 04.11.2020 № 21-63.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Крім того, представник відповідача подав клопотання про зупиненя провадження у справі, посилаючись на те, що на розгляді Верховного Суду перебуває справа № 580/5345/20 (провадження №К/9901/13154/21), предметом якої є відсоткове визначення суми заробітної плати, що враховується при обчисленні пенсії та її виплатат без обмеження максимальним розміром, отже правовідносини у цій справі є подібними.

Щодо зупинення розгляду справи суд зазначає таке.

В силу положень п. 5 ч. 2. ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою,об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду – до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.04.2021 року відкрити касаційне провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі № 580/5345/20.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню з підстав визначених п. 5 ч. 2. ст. 236 КАС України, оскільки розгляд справи зазначеної відповідачем здійснюється колегією суддів Верховного Суду.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду № 072-вк від 28.05.2021 року суддя Шаповалова Т.М. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці з 14.06.2021 року по 30.06.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

З 10.03.2011 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та йому призначено пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, відповідно до якого умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України.

В листопаді 2020 року Вінницькою обласною прокуратурою позивачу видано довідку від 04.11.2020 № 21/194 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. У довідці вказано, що розмір заробітної плати за нормами, чинними на 11.09.2020 року за посадою заступника начальника відділу обласної прокуратури, з якої він звільнявся на пенсію, становить 67 979, 33 грн.

Однак з 01.10.2020 року і до цього часу нарахування та виплата пенсії позивачу проводиться лише в межах десяти прожиткових мінімумів, що наразі становить 17 690 грн.

22.02.2021 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про роз`яснення причин обмеження у розмірі належних пенсійних виплат.

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач листом № 2014-1752/К-02/8-0200/21 від 12.03.2021 відмовив у такому перерахунку, при цьому зазначив, що розрахунок пенсії з 01.10.2020 року становить 61181,40 грн. (67979,33х90%), розмір пенсії з обмеженням максимальним розміром з 01.10.2020 року - 17120,00 грн., з 01.12.2020 року - 17 690,00 грн. Пенсія призначена та виплачується згідно норм чинного законодавства.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Разом з тим, умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 20 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ).

Частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачалося, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В подальшому, до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI (надалі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина 17 статті 50-1 Закону №3668-VI з 01 жовтня 2011 року стала 18, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (надалі - Закон №1697-VІІ).

Відповідно до частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 з 10 березня 2011 року призначено пенсію за вислугу років, що обчислена відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в розмірі 90% середньомісячного заробітку.

Проте, під час здійснення перерахунку пенсії позивача пенсійним органом застосовано обмеження виплати пенсії максимальним розміром.

Редакція Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 станом на дату призначення позивачу пенсії за вислугу років не містила жодних обмежень щодо максимального розміру пенсії.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (зі змінами, надалі - Закон №3668, в редакції, станом на 01.11.2020) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру" тощо, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку, та застосування цих положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки їх дія розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Судова колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.09.2020 у справі №826/11471/18 зазначила, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв`язку із застосуванням Закону №3668 щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв`язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв`язку між собою.

Також, зазначає, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

При цьому слід зазначити, що з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).

Таким чином, на осіб, яким пенсія призначена (перерахована) відповідно до нормативно правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 24.06.2020 у справі 580/234/19; від 10.09.2020 у справі № 280/5154/19; від 17.09.2020 у справі № 826/11471/18; від 24.09.2020 у справі №640/5854/19.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі №580/492/19 зазначив, що з часу набрання чинності Законом №3668 він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсію за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року зазначено, що потреба у належному соціальному захисті працівників органів прокуратури випливає з характеру покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними функцій держави, є гарантією незалежності їх діяльності у ефективному судовому захисті прав громадян.

При цьому, необхідно врахувати висновки, викладені Конституційним Судом України у рішеннях від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, відповідно до яких обмеження пенсії максимальним розміром не може застосовуватись до окремих категорій працівників

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку щодо протиправності дій відповідача в частині обмеження максимальним розміром пенсії позивача.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі №589/3997/16-а.

Крім того, позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.10.2020 року на підставі довідки про розмір заробітної плати № 21/194 від 04.11.2020 р Вінницької обласної прокуратурі, здійснити йому нарахування і виплату пенсії, призначеної за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (17897-ХІІ), у розмірі 90 відсотків від суми щомісячної заробітної плати.

Що стосується відсоткового значення, то у відповіді від 12.03.2021 на звернення позивача відповідачем зазначено, що згідно довідки заробітна плата складає 67979,33 грн. Розмір пенсії становить 61181,40 (67979,33*90%). Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем в даному випадку не здійснено обмеження пенсії позивача відсотковим розміром, а визначено розмір 90% від заробітної плати. А тому в цій частині права позивача не є порушеними та позовні вимоги щодо визначення відсоткового розміру не підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, тобто 454,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Вінницької обласної прокуратури № 21/194 від 04.11.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) для перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.10.2020 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років на підставі довідки Вінницької обласної прокуратури № 21/194 від 04.11.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) для перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати сумою пенсії з 01.10.2020 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

Повне судове рішення складено та підписано суддею 14.07.2021 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна