Рішення № 98326769, 13.07.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.2021 Справа № 920/74/21 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/74/21

за позовом: акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю “Макс-Мілл” (40000, м. Суми, вул. Белінського, 2, код ЄДРПОУ 40266385);

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 99428,06 грн.,

представники сторін:

позивача – не з`явився,

відповідача – не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.02.2020 в сумі 99428,06 грн., з яких: 90000,00 грн. заборгованість за кредитом, 3160,00 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5372,54 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 895,52 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 04.03.2021 з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 04.03.2021 відкладено розгляд справи по суті на 06.04.2021.

Ухвалою суду від 16.04.2021 постановлено розгляд справи № 920/74/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначити підготовче засідання на 13.05.2021.

06.04.2021 суд звернувся листом до Степанівської селищної ради з проханням надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

13.05.2021 до суду електронною поштою надійшов лист Степанівської селищної ради, яким повідомлено про те, що ОСОБА_1 вибув за адресою: АДРЕСА_3 .

27.05.2021 до суду надійшов лист Глухівської міської ради Сумської області, в якому повідомила, що інформація стосовно ОСОБА_1 у Реєстрі Глухівської територіальної громади не значиться.

Ухвалою суду від 03.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2021.

Ухвалою суду від 17.06.2021 відкладено розгляд справи по суті на 13.07.2021.

Відповідачі відзиви на позовну заяву не подали, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, ухвали суду, направлені на адреси відповідачів, повернулись відділенням поштового зв`язку до суду з відмітками “адресат відсутній”.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Виходячи з наведеного суд зазначає, що адреса ТОВ «Макс-Мілл» на конвертах, в яких були направлені копії ухвал суду (40030, м. Суми, вул. Бєлінського, 2) співпадає з зазначеною на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою та з зазначеною у позовній заяві.

Відповідачем ОСОБА_1 копії ухвал суду, направлені за адресою: АДРЕСА_1 ; 41400, м. Глухів, вул. Пушкіна, 20; АДРЕСА_4 , отримано не було, а конверти з копіями ухвал повернулися до суду із відмітками поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення другого відповідача про розгляд справи, зокрема, шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси ТОВ «Макс-Мілл» та враховуючи те, що від відповідача не надходили клопотання або заяви про зміну його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, ухвали суду вважаються врученими відповідачу.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

17.02.2020 ТОВ «Макс-Мілл» через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ».

Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» http://privatbank.ua.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий «Кредит КУБ» (далі – Послуга) для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі - Заява), а також в Cистемі «Приват 24». Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом Заяви в Cистемі «Приват 24» або у сервісі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі – НБУ), які регулюють кредитні відносини.

Згідно з п. 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на наступних умовах: банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з п. 3.2.8.3.1. Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Строк користування кредитом становить 12 місяців (3.2.8.3.1.2. Умов).

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов перший відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2, а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2., а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.2, 3.2.8.3, 3.2.8.3.1. цього договору клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

За користування послугою клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в п. 1.4. Заяви (п. 3.2.8.3.2. Умов).

Сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1. Умов.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).

17.02.2020, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок першого відповідача кредитні кошти у розмірі 180000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку.

Позивач стверджує, що в порушення відповідних умов договору та приписів законодавства перший відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії та станом на 10.12.2020 заборгованість першого відповідача за договором становить 99428,06 грн., з яких: 90000,00 грн. заборгованість за кредитом, 3160,00 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов, 5372,54 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов, 895,52 грн. заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.

Крім того, 17.02.2020 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (позивач - кредитор за договором) та ОСОБА_1 (другий відповідач - поручитель за договором) укладено договір поруки № POR1580830302740, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ТОВ «Макс-Мілл» зобов`язань за угодами – приєднання.

Відповідно до пункту 1.2 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за «Угодою-1» в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з пунктом 1.5. договору у випадку невиконання боржником зобов`язань за «Угодою – 1», боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за вищезазначеним договором виконав, надавши першому відповідачу кредитні кошти у розмірі 180000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками, а також вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Матеріалами справи також підтверджується, що перший відповідач свої зобов`язання по погашенню кредиту у повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого за першим відповідачем утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 90000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши першому відповідачу кредитні кошти на загальну суму 180000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи).

Проте, перший відповідач порушив договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим, у першого відповідача виникла заборгованість за кредитом в розмірі 90000 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як встановлено судом вище, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 (поручитель за договором) укладено договір поруки № POR1580830302740 від 17.02.2020, відповідно до умов якого у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою - 1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Проте, суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не було додано доказів на підтвердження повернення кредитних коштів за кредитним договором № б/н від 17.02.2020 у розмірі 90000 грн. 00 коп.

Таким чином, відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 90000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Мілл» та ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» солідарно заборгованість за тілом кредиту у розмірі 90000 грн. 00 коп.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 3160 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5372 грн 54 коп. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 895 грн. 52 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, які позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України учасники господарських відносин несуть госполарскьо-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього договору.

Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.6. Заяви.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).

Відповідно до п. 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9, 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно з п. 3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок заборгованості 3160 грн. 00 коп. за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов, 5372 грн. 54 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов, 895 грн. 52 коп. заборгованості з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов суд визнав його обґрунтованим та арифметично вірним.

З огляду на вищенаведене, вимоги позивача про стягнення з відповідачів 3160 грн. 00 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5372 грн 54 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 895 грн. 52 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.

Так, відповідачами на надано суду доказів погашення заборгованості. Відповідачами обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість їх звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст. 236 ГПК України).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю “Макс-Мілл” (40000, м. Суми, вул. Белінського, 2, код ЄДРПОУ 40266385) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.02.2020 у розмірі 99428,06 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 06 копійок), з яких: 90000,00 грн. (дев`яносто тисяч гривень) заборгованість за кредитом, 3160,00 грн. (три тисячі сто шістдесят гривень) заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5372,54 грн. (п`ять тисяч триста сімдесят дві гривні 54 копійки) заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 895,52 грн. (вісімсот дев`яносто п`ять гривень 52 копійки) пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 15.07.2021.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко