Рішення № 98326585, 05.07.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 910/17853/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Шабашова Т.В. на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Вітряний парк Лиманський” до товариства з обмеженою відповідальністю „Елпромпроект” про стягнення 787 318,73 грн. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Елпромпроект” до товариства з обмеженою відповідальністю „Вітряний парк Лиманський” про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 411 690,62 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітряний парк Лиманський” (далі по тексту – ТОВ „Вітряний парк Лиманський”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Елпромпроект” (далі по тексту – ТОВ „Елпромпроект”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 787 318,73 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 722 044,00 грн., пені у розмірі 29 358,82 грн., 3% річних у розмірі 35 915,91 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. в частині поставки товару.

Ухвалою суду від 18.01.2021р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

03.02.2021р. до господарського суду від ТОВ „Елпромпроект” надійшла зустрічна позовна заява про зобов`язання позивача виконати обов`язок за договором поставки обладнання №18/16- 11/2018 від 09.11.2018р., а саме: у відповідності до умов договору прийняти від відповідача обладнання - 3AF0141 вакуумні вимикачі 35 кВ 1600 А, 25 кА, виробництва Siemens AG, країна виробництва - Індія, в кількості 3 одиниці; та стягнення вартості обладнання за договором у розмірі 429 343,36 грн.

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог ТОВ „Елпромпроект” було наголошено, що за умовами договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. позивач мав прийняти обладнання, яке знаходиться на складі відповідача. Проте, в порушення умов договору позивачем не було вжито заходів з метою виконання прийнятих на себе зобов`язань в частині перерахування на рахунок відповідача 50% від вартості обладнання на умовах передоплати та прийняття товару зі складу відповідача.

Ухвалою суду від 22.02.2021р. зустрічна позовна заява ТОВ „Елпромпроект” була прийнята до розгляду та об`єднана зі справою №910/17853/20 в одне провадження.

ТОВ „Вітряний парк Лиманський” заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог із посиланням на ненадходження на адресу позивача повідомлення від відповідача про можливість отримання вакуумних вимикачів саме у кількості 5-ти одиниць. При цьому, позивачем було наголошено про помилковість доводів відповідача про невиконання ТОВ „Вітряний парк Лиманський” зобов`язання щодо попередньої оплати 50 % від ціни товару.

07.06.2021р. до господарського суду від ТОВ „Елпромпроект” надійшла заява про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої відповідач просить суд зобов`язати позивача виконати обов`язок за договором поставки обладнання №18/16- 11/2018 від 09.11.2018р., а саме: прийняти від відповідача обладнання - 3AF0141 вакуумні вимикачі 35 кВ 1600 А, 25 кА, виробництва Siemens AG, країна виробництва - Індія, в кількості 1 одиниці; та стягнення вартості обладнання за договором у розмірі 411 690,62 грн.

В обґрунтування поданої заяви відповідачем було наголошено, що в процесі вирішення судом даного спору позивачем було прийнято зі складу відповідача 2 вакуумних вимикачі, а також здійснено остаточний розрахунок за отримані одиниці товару на суму 11 293,34 грн. Таким чином, станом на момент звернення відповідача до суду із даною заявою позивачем було прийнято та оплачено 4 із 5 одиниць товару.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи надане відповідачу право на звернення до суду із заявою про зменшення позовних вимог, господарським судом було прийнято заяву від ТОВ „Елпромпроект” до розгляду як остаточну редакцію зустрічних позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

09.11.2018р. між ТОВ „Елпромпроект” (Постачальник) та ТОВ „Вітряний парк Лиманський” (Покупець) було укладено договір поставки обладнання №18/16- 11/2018, згідно з умовами п. п. 1.1., 1.2 якого Постачальник зобов`язується у визначені строки поставити і передати у власність Покупцеві обладнання згідно зі специфікацією (додаток № 1 до договору), а Покупець зобов`язується прийняти обладнання та сплатити за нього відповідну грошову суму. Найменування, асортимент, комплектність, одиниця вимірювання, кількість, ціна, загальна вартість обладнання вказані в погодженій сторонами специфікації (додаток № 1 до договору).

Відповідно до п. п. 2.2 -2.4 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. вартість обладнання, що поставляється Постачальником за даним договором складає 1 608 425,00 грн., крім того ПДВ (20%) на суму 321 685,00 грн., що загалом з ПДВ становить 1 930 110,00 грн. Враховуючи, що ціна обладнання включає імпортну складову, керуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України, сторони домовилися визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, на підставі чого вартість договору з ПДВ еквівалентна 62 001,61 євро за курсом 31,13 грн. за 1,00 євро. Сторони погодилися, що під курсом гривні (UAH) до євро (EUR) у цьому договорі розуміється узгоджений сторонами курс, який базується на середньому курсі продажу євро за гривню, що встановлений на міжбанківському валютному ринку в робочий день, що передував даті виконання Покупцем кожного із платежів за договором, а також на дату укладення договору. Сторони встановили дані ресурсу (htto://minfin.com.ua/currency/mb/usd/) як джерело інформації про курс міжбанківського валютного ринку.

Умовами п. 3.1 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. платежі за обладнання по договору повинні бути здійснені Покупцем в національній валюті України банківським переказом грошових коштів на вказаний у п. 16 договору поточний рахунок Постачальника в наступному порядку: 50% загальної вартості обладнання в іноземній валюті, що еквівалентно 31 000,80 євро (в тому числі ПДВ 20%) повинні бути сплачені, з урахуванням умов п. 2.3-2.4 договору, протягом 5 днів з моменту підписання договору; 50% загальної вартості обладнання в іноземній валюті, що еквівалентно 31 000,81 євро (в тому числі ПДВ 20%) повинні бути сплачені, з урахуванням умов п. 2.3-2.4 договору, протягом 3 днів з моменту відвантаження товару на склад Покупця.

Умовами з п. 3.2 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. визначено наступне: враховуючи, що сторонами визначений грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, суми, що підлягають сплаті покупцем за договором у гривнях, визначаються Покупцем самостійно, виходячи із загальної вартості обладнання в еквіваленті іноземної валюти (пункт 2.3 договору) за курсом гривні до євро, що визначається згідно з вимогами пункту 2.4 договору, але не може бути нижчим за курс, зафіксований на момент укладення договору (пункт 2.3), та перераховуються на рахунок Постачальника.

Згідно з п. 4.1 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. Постачальник забезпечить передачу обладнання Покупцю протягом 10 (десяти) днів з моменту надходження платежу згідно з пунктом 3.1.1. договору та розміщення замовлення. У разі порушення строку виконання зобов`язання згідно з пунктом 3.1.1. договору строк поставки обладнання продовжується на кількість днів прострочення платежу.

Відповідно до п. п. 4.3, 4.4 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. датою поставки обладнання вважається дата, зазначена представником Покупця у видатковій накладній. Право власності на обладнання виникає у Покупця з моменту підписання видаткової накладної уповноваженим представником Покупця.

Згідно з п. п. 4.5 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. Постачальник зобов`язаний поставити і передати Покупцю обладнання, а також одночасно його приладдя і документи, згідно умовам договору. Якщо в порушення договору Постачальник не передає Покупцю обладнання, його приладдя і документи Покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від договору, вимагати повернення усіх сплачених Постачальнику сум, сплати неустойки (штрафу, пені) і відшкодування заподіяних збитків. Постачальник зобов`язується надати оформлену, відповідно до чинного законодавства, податкову накладну не пізніше 15 (п`ятнадцяті) днів з дати попередньої оплати 100% загальної вартості обладнання. На дату виникнення податкових зобов`язань, Постачальник складає податкову накладну в електронній формі. Реєстрація податкової накладної здійснюється Постачальником протягом 15-ті календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань. У разі відмови Постачальником надати Покупцю податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, якщо Постачальник на вимогу Покупця не усуне таке порушення, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 17% від вартості обладнання за такою податковою накладною протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії Покупця.

Умовами п. п. 4.6, 4.7 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. поставка товару буде виконуватися на умовах EXW ІНКОТЕРМС 2010 за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2. Покупець зобов`язаний здійснити прийняття обладнання, зокрема вчинити дії, які необхідні з його сторони для забезпечення передачі і отримання обладнання, крім випадків, коли відповідно до закону або договору він має право вимагати заміни обладнання або має право в односторонньому порядку відмовитися від договору. Якщо в порушення договору Покупець без достатніх підстав зволікатиме або відмовиться прийняти обладнання або сплатити за нього встановлену ціну (вартість), Постачальник має право вимагати від нього прийняти і оплатити обладнання, а також відшкодувати збитки, заподіяні затримкою виконання, або, зі свого боку, в односторонньому відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків. Відшкодування збитків не звільняє від сплати неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов`язання.

Згідно з п. 11.8 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. у разі прострочення поставки обладнання більш ніж на 30 календарних днів, Покупець має право відмовитися від обладнання та вимагати від Постачальника повернення грошових коштів, сплачених за це обладнання, а Постачальник зобов`язаний повернути відповідні грошові кошти протягом 5 (п`яти) календарних днів, з дня отримання відповідної вимоги Покупця. Поверненню підлягають грошові кошти в гривні, що еквівалентні вартості Обладнання в іноземній валюті, за курсом гривні до євро на момент повернення коштів. Розрахунок суми здійснюється в прядку, визначеному п. 2.4. договору. При цьому, курс валюти не може бути нижчим ніж на момент сплати грошових коштів Покупцем.

Додатком №1 (специфікація №1) до договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. сторонами було визначено найменування товару (вакуумні вимикачі), кількість (5 штук) та вартість обладнання. З додатку №1 вбачається, що поставка обладнання здійснюється на умовах EXW ІНКОТЕРМС 2010 за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2; умови поставки: протягом 10 днів з моменту надходження платежу згідно з пунктом 3.1.1. договору; умови оплати: протягом 5 днів з моменту підписання договору на підставі виставленого Постачальником рахунку, решта 50% суми договору - протягом 3 днів з моменту відвантаження товару. При цьому, технічна специфікація обладнання була визначена сторонами у додатку №2 до договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р.

На виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. ТОВ „Вітряний парк Лиманський” було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 860 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №75 від 21.12.2018р., а також грошові кошти у розмірі 684 088,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №136 від 08.04.2019р.

05.02.2019р. ТОВ „Вітряний парк Лиманський” було видано Гримаку О.Я. довіреність №7 на приймання вантажу за договором поставки №18/16-11/2018 від 09.11.2018р., а саме 2-х вакуумних вимикачів.

06.02.2019р. ТОВ „Елпромпроект” було передано у власність позивача 2 вакуумних вимикача, що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №6, а також зареєстрованою податковою накладною.

Слід зазначити, що ТОВ „Елпромпроект” в процесі вирішення судом даного спору на підтвердження наявності на складі за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2, вакуумних вимикачів у кількості, достатній для виконання зобов`язань за договором поставки №18/16-11/2018 від 09.11.2018р., було надано оборотно-сальдову відомість по рахункам, контракт на поставку обладнання, укладений з іноземним суб`єктом господарювання, рахунок, митну декларацію.

29.09.2020р. ТОВ „Вітряний парк Лиманський” звернувся до ТОВ „Елпромпроект” із претензією №09-2020/01-29, згідно якої позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. в частині передання позивачу вакуумних вимикачів у кількості, визначеній умовами договору, просив повернути суму попередньої оплати у розмірі 722 044,00 грн.

19.10.2020р. ТОВ „Вітряний парк Лиманський” звернувся до ТОВ „Елпромпроект” із заявою про зарахування однорідних зустрічних вимог за договорами поставки обладнання №18/11-07/2018 від 24.07.2018р. та №18/16-11/2018 від 09.11.2018р.

Листом №10696 від 21.10.2020р. ТОВ „Елпромпроект” було відхилено повідомлення позивача про зарахування однорідних зустрічних вимог із посиланням на відсутність будь-яких грошових зобов`язань за договором №18/11-07/2018 від 24.07.2018р., а також невиконання позивачем прийнятих на себе за умовами договору №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. зобов`язань в частині приймання товару зі складу відповідача.

23.04.2021р. ТОВ „Вітряний парк Лиманський” було отримано у ТОВ „Елпромпроект” на складі останнього ще 2 вакуумних вимикача, що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №14.

23.04.2021р. ТОВ „Елпромпроект” було виставлено ТОВ „Вітряний парк Лиманський” рахунок №63 на оплату обладнання у сумі 11 293,34 грн.

Листом від 26.04.2021р. ТОВ „Елпромпроект” було повідомлено позивача про необхідність остаточної оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №14 від 23.04.2021р., у розмірі 336,19 євро, що станом на 26.04.2021р. становить 11 330,14 грн. за курсом гривні до євро.

На підставі платіжного доручення №616 від 27.05.2021р. ТОВ „Вітряний парк Лиманський” було перераховано на рахунок ТОВ „Елпромпроект” грошові кошти у розмірі 11 293,34 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що 09.11.2018р. між ТОВ „Елпромпроект” та ТОВ „Вітряний парк Лиманський” було укладено договір поставки обладнання №18/16-11/2018, згідно з умовами якого відповідачем були прийняті на себе зобов`язання щодо поставки обладнання, а саме вимикачів у кількості 5 штук. При цьому, за умовами укладеного між сторонами договору ТОВ „Вітряний парк Лиманський” повинно було сплатити 50% загальної вартості обладнання в іноземній валюті, що еквівалентно 31 000,80 євро, протягом 5 днів з моменту підписання договору та отримати обладнання безпосередньо на складі відповідача за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про наявність у ТОВ „Вітряний парк Лиманський” обов`язку щодо попередньої оплати товару в національній валюті України, розмір яких є еквівалентним 31 000,80 євро, з урахуванням умов п. 2.3-2.4 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р., протягом 5 днів з моменту підписання договору, тобто у строк до 15.11.2018р. включно. Проте, в порушення умов договору попередня оплата була перерахована позивачем на рахунок відповідача лише 21.12.2018р. у розмірі, що не відповідав умовам договору, оскільки сума попередньої оплати у будь-якому випадку не могла складати менше, ніж 965 055,00 грн.

Згідно зі ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Згідно з п. 4.1 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. Постачальник забезпечить передачу обладнання Покупцю протягом 10 (десяти) днів з моменту надходження платежу згідно з пунктом 3.1.1. договору та розміщення замовлення. У разі порушення строку виконання зобов`язання згідно з пунктом 3.1.1. договору строк поставки обладнання продовжується на кількість днів прострочення платежу.

Умовами п. 4.6 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. поставка товару буде виконуватися на умовах EXW ІНКОТЕРМС 2010 за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2.

Згідно з п. 4.7 договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. Покупець зобов`язаний здійснити прийняття обладнання, зокрема вчинити дії, які необхідні з його сторони для забезпечення передачі і отримання обладнання, крім випадків, коли відповідно до закону або договору він має право вимагати заміни обладнання або має право в односторонньому порядку відмовитися від договору. Якщо в порушення договору Покупець без достатніх підстав зволікатиме або відмовиться прийняти обладнання або сплатити за нього встановлену ціну (вартість), Постачальник має право вимагати від нього прийняття та оплати вартості обладнання, а також відшкодування збитків, заподіяних затримкою виконання, або, зі свого боку, в односторонньому відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків. Відшкодування збитків не звільняє від сплати неустойки (штрафу, пені) за порушення зобов`язання.

Враховуючи умови укладеного між сторонами договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р., господарський суд доходить висновку, що ТОВ „Вітряний парк Лиманський” після перерахування суми попередньої оплати, розмір якої хоча і не відповідав умовам договору, мав вжити заходів щодо отримання товару безпосередньо на складі ТОВ „Елпромпроект”. Доводи ТОВ „Вітряний парк Лиманський” про не надходження від відповідача повідомлення про можливість отримання вакуумних вимикачів саме у кількості 5 одиниць судом оцінюються критично, оскільки умовами укладеного між сторонами договору не передбачено обов`язку ТОВ „Елпромпроект” надсилати на адресу позивача будь-які повідомлення про наявність товару на складі. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, станом на дату перерахування позивачем попередньої оплати, вакуумні вимикачі, які мали бути передані у власність останнього, були придбані ТОВ „Елпромпроект” на підставі контракту від 27.08.2018р. та знаходились на складі відповідача.

Підсумовуючи вище викладене господарський суд доходить висновку про недоведеність ТОВ „Вітряний парк Лиманський” викладених у позовній заяві обставин щодо невиконання ТОВ „Елпромпроект” зобов`язань за умовами договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. в частині передання позивачу товару у власність. Господарський суд зазначає, що позивачем не було надано взагалі будь-яких доказів на підтвердження звернення до відповідача із вимогами передати товар або доказів про відмову відповідача передати товар після прибуття уповноважених представників позивача на склад ТОВ „Елпромпроект” за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2.

З огляду на викладене господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Вітряний парк Лиманський” до ТОВ „Елпромпроект” позовних вимог в частині стягнення із відповідача суми попередньої оплати за договором поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. у розмірі 722 044,00 грн. При цьому, господарським судом також враховано, що в процесі вирішення даного спору ТОВ „Вітряний парк Лиманський” було прийнято ще 2 одиниці вакуумних вимикачів, а, отже, підстави для стягнення суми попередньої оплати у розмірі 722 044,00 грн. на момент вирішення судом даного спору у будь-якому випадку відсутні.

Враховуючи висновки суду щодо неправомірності та необґрунтованості заявлених позовних вимог в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 722 044,00 грн., підстави для задоволення похідних вимог ТОВ „Вітряний парк Лиманський” про стягнення пені у розмірі 29 358,82 грн., 3% річних у розмірі 35 915,91 грн. відсутні, що має наслідком необхідність відмови у задоволенні вимог позивача у названій частині.

При наданні оцінки питанню наявності правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Елпромпроект” зустрічних позовних вимог про зобов`язання прийняти товар та стягнення 411 690,62 грн., господарським судом враховано наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Статтею 689 ЦК України врегульовано, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, а також виходячи із правової природи договору поставки, господарський суд доходить висновку, що на ТОВ „Вітряний парк Лиманський”, як сторону за договором, покладено обов`язок прийняти від ТОВ „Елпромпроект” обладнання у кількості та за ціною, визначених умовами договору.

В порушення укладеного між сторонами договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р., а також приписів чинного законодавства, ТОВ „Вітряний парк Лиманський” протягом встановленого договором строку, а саме: протягом 10 днів з моменту попередньої оплати товару не було вжито своєчасних та достатніх заходів щодо отримання товару на складі відповідача, що, в тому числі, мало наслідком порушення прав ТОВ „Елпромпроект” на отримання остаточної оплати вартості товару.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи односторонню відмову ТОВ „Вітряний парк Лиманський” від виконання обов`язків, прийнятих на себе за умовами договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р., як в частині перерахування суми попередньої оплати у визначеному договором розмірі, так і в частині прийняття всієї кількості товару, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Елпромпроект” до ТОВ „Вітряний парк Лиманський” позовних вимог про зобов`язання позивача прийняти від відповідача обладнання - 3AF0141 вакуумні вимикачі 35 кВ 1600 А, 25 кА, виробництва Siemens AG, країна виробництва - Індія, в кількості 1 одиниці.

Господарський суд зазначає, що в результаті протиправних дій позивача відповідач був обмежений в праві на реалізацію товару, який є предметом договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р., оскільки неоднозначна поведінка позивача не дозволяла переконатись у намірах ТОВ „Вітряний парк Лиманський” щодо строків подальшого виконання прийнятих на себе зобов`язань. Як вбачається з матеріалів справи ТОВ „Вітряний парк Лиманський” 08.04.2019р. було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 684 088,00 грн. При цьому, в процесі вирішення спору позивачем було прийнято ще 2 одиниці товару та оплачений рахунок на суму 11 330,14 грн., виставлений відповідачем для остаточної оплати вже поставленого товару.

Верховним Судом у постанові від 24.10.2019р. по справі № 904/3315/18 наголошено, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зазначений принцип лежить в основі доктриниcontra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Господарський суд зауважує, що питання необхідності застосування принципу "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) у випадку, якщо поведінка сторони не відповідає її попереднім заявам неодноразово досліджувалось Верховним Судом у постанові від 06.12.2019р. по справі №910/353/19, у постанові від 07.11.2019р. по справі №910/12484/18, у постанові від 14.05.2020р. по справі №910/7515/19, у постанові від 19.02.2020р. по справі №915/411/19.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування принципу "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) під час дослідження питання наявності підстав для задоволення заявлених ТОВ „Елпромпроект” до ТОВ „Вітряний парк Лиманський” позовних вимог про стягнення 411 690,62 грн., оскільки зобов`язання позивача щодо отримання та оплати вартості товару виникли ще у 2019р.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи умови договору поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р., приймаючи до уваги задоволення заявлених ТОВ „Елпромпроект” вимог про зобов`язання позивача прийняти товар, який мав бути прийнятий ТОВ „Вітряний парк Лиманський” у 2019р., господарський суд, керуючись принципом заборони суперечливої поведінки, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Елпромпроект” до ТОВ „Вітряний парк Лиманський” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із позивача вартості обладнання за договором у розмірі 411 690,62 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Вітряний парк Лиманський” до товариства з обмеженою відповідальністю „Елпромпроект” позовних вимог про стягнення заборгованості у загальному розмірі 787 318,73 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 722 044,00 грн., пені у розмірі 29 358,82 грн., 3% річних у розмірі 35 915,91 грн. Зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Елпромпроект” до товариства з обмеженою відповідальністю „Вітряний парк Лиманський” про зобов`язання позивача виконати обов`язок за укладеним договором поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. а саме: у відповідності до умов договору прийняти від товариства з обмеженою відповідальністю „Елпромпроект” обладнання - 3AF0141 вакуумний вимикач 35 кВ 1600 А. 25 кА , виробництва Siemens AG, країна виробництва - Індія, в кількості 1 одиниці, та стягнення вартості обладнання у розмірі 411 690,62 грн. необхідно задовольнити.

Судові витрати зі сплати судового збору, понесені товариством з обмеженою відповідальністю „Елпромпроект”, покладаються судом на позивача; судові витрати зі сплати судового збору, понесені товариством з обмеженою відповідальністю „Вітряний парк Лиманський” розподілу між сторонами не підлягають відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Зобов`язати товариство товариства з обмеженою відповідальністю „Вітряний парк Лиманський” /04070, м. Київ, вул. Паркова дорога, буд. 16-А , нежит. приміщення 28; ідентифікаційний код 40621191/ виконати обов`язок за укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю „Елпромпроект” /65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26; ідентифікаційний код 35359577/ та товариством з обмеженою відповідальністю „Вітряний парк Лиманський” /04070, м. Київ, вул. Паркова дорога, буд. 16-А, нежит. приміщення 28; ідентифікаційний код 40621191/ договором поставки обладнання №18/16-11/2018 від 09.11.2018р. а саме: у відповідності до умов договору прийняти від товариства з обмеженою відповідальністю „Елпромпроект” обладнання - 3AF0141 вакуумний вимикач 35 кВ 1600 А. 25 кА , виробництва Siemens AG, країна виробництва - Індія, в кількості 1 одиниці.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вітряний парк Лиманський” /04070, м. Київ, вул. Паркова дорога, буд. 16-А , нежит. приміщення 28; ідентифікаційний код 40621191/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Елпромпроект” /65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26; ідентифікаційний код 35359577/ вартість обладнання у розмірі 411 690,62 грн. /чотириста одинадцять тисяч шістсот дев`яносто грн. 62 коп./, судовий збір у розмірі 8 445,36 грн. /вісім тисяч чотириста сорок п`ять грн. 36 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 липня 2021 р.

Суддя С.П. Желєзна