Рішення № 98317073, 14.06.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4151/20

Провадження № 2/761/5128/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Науковець» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2020 р. ОСББ «Науковець» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 40291,93 грн., інфляційних втрат в сумі 89373,50 грн., трьох процентів річних в сумі 13001,30 грн., а також судових витрат.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що позивач є постачальником житлово-комунальних послуг, споживачем яких є відповідачка, як власник квартири АДРЕСА_1 . Оскільки у відповідачки виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги, яку вона у добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки на користь позивача за житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2009 р. по 01.12.2019 р. в сумі 40291,93 грн., інфляційних втрат в сумі 89373,50 грн., трьох процентів річних в сумі 13001,30 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 28.02.2020 р. позовну заяву передано за підсудністю до Печерського районного суду м.Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 11.08.2020 р. вказану цивільну справу призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) осіб.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.10.2020 р. скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 28.02.2020 р. та направлено справу до Шевченківського районного суду м.Києва для продовження розгляду.

24.11.2020 р. вказана справа надійшла до Шевченківського районного суду м.Києва.

Ухвалою від 14.12.2020 р. прийнято до розгляду справу, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Через канцелярію суду 17.02.2021 р. надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому остання виклала свої заперечення щодо позову та просила суд відмовити у його задоволенні.

Ухвалою від 22.02.2021 р. розгляд вищевказаної справи вирішено продовжити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні, заперечували стосовно позовних вимог, просили суд відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення учасників у справі, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що відповідачці на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Установчих зборів власників квартир і допоміжних приміщень будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , оформленого протоколом № 1 від 15.11.2001 р., створено ОСББ «Науковець», яким прийнято в управління будинок АДРЕСА_2 , зареєстровано Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 20.03.2002 р. і діє на підставі положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту цього об`єднання.

Протоколом Загальних Зборів №17-02/09 членів ОСББ «Науковець з 01.03.2009 р. було затверджено розмір внеску для власників квартир, який склав 3,00 грн. за кв.м., з яких 0,86 грн., складав міський тариф та 2,14 грн. - внески.

Відповідно до протоколу Загальних Зборів № 12-0/16 від 12.02.2016 р. змінено та затверджено внески на утримання будинку АДРЕСА_2 та прибудинкової території у розмірі 5,75 грн. за кв.м. для власників квартир.

Таким чином, виконавцем житлово-комунальних послуг у будинку АДРЕСА_2 є ОСББ «Науковець».

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Також, у відповідності до положень п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

В обґрунтування свої вимог представник позивача зазначає, що у період з 01.03.2009 р. по 01.12.2019 р. позивач надавав послуги з утримання будинку, комунальні послуги та послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у кв. АДРЕСА_1 , для оплати яких відповідачу пред`являлись відповідні рахунки, сформовані в КП «Головний інфомаціно-обчислювальний центр». Проте, представник позивача стверджує, що відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг та внесків, внаслідок чого за період з 01.03.2009 р. по 01.12.2019 р. утворилась заборгованість у розмірі 40291,93 грн., інфляційних втрат в сумі 89373,50 грн., трьох процентів річних в сумі 13001,30 грн.

Вказаний обсяг вимог і період за який вони нараховані не підтверджується жодним доказом із наданих сторонами суду.

Разом з тим, згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 19.02.2014 р. у справі № 6-14цс14, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, Верховний Суду України прийшов до висновку, що у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що позовна давність щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг, нарахування і сплата яких відбувається щомісяця, повинна обчислюватися з моменту настання строку сплати кожного платежу окремо.

За вказаних обставин, оскільки вказаний строк позовної давності перерваний не був та відраховується від дати подачі позову до суду, а саме від 04.02.2020 року, про що є відмітка працівника Укрпошти про направлення конверту з позовною заявою, суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги, інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.03.2009 р. по 04.02.2017 р.

При цьому, у позовній заяві позивач не обґрунтував поважності причин пропуску строку позовної давності, а також судом не встановлено наявності таких причин також, а том суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідачки на користь позивачки за період з 01.03.2009 р. по 04.02.2017 р., необхідно відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.

Щодо іншої частини заборгованості відповідачки перед позивачем, а саме за період з 04.02.2017 р. по 01.12.2019 р. необхідно зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, оскільки з матеріалів справи вже встановлено, що представником позивача не було надано доказів розрахунку заборгованості відповідачки перед позивачем, яку просить стягнути позивач та взагалі встановлення такої заборгованості, а тому суд приходить до висновку, що позов в частині вимог про стягнення заборгованості за період 04.02.2017 р. по 01.12.2019 р. є недоведеним і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Науковець» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: