Рішення № 98316975, 16.06.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 756/9217/20

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

16 червня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Головчак М. М. ,

за участю секретаря судового засідання - Пальчак Р. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу. В обґрунтування позову зазначивши, що між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ТОВ «Авторнет Плюс» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/9193391, за яким страховик зобов`язався відшкодувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: транспортного засобу Ford Transit реєстраційний номер НОМЕР_1 . 14.06.2019 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Ford Transit реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.07.2019 (справа № 761/25476/19) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-4, 124 КУпАП. Власник автомобіля Citroen Berlingo ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування, та страховиком на користь ОСОБА_3 було сплачено страхове відшкодування у розмірі: 4 700 грн. 00 коп. Відповідачем було проігноровано досудову вимогу щодо врегулювання спору мирним шляхом, у зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму збитків у розмірі: 4 700 грн. 00 коп., а також суму сплаченого судового збору у розмірі: 2102 грн.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

В судове засідання представник позивача не з`явився, представника позивача ОСОБА_4 подав до суду клопотання, про слухання справи за його відсутності, позов підтримує, та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв від відповідача про розгляд справи за його відсутністю або відзиву на позов суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив, що, відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Згідно із статтею 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи й ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані стороною позивача докази на підтвердження позовних вимог в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню враховуючи таке.

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 12.11.2018р. строк дії з 13.11.2018 до 12.11.2019, страхова сума - 2073,00 грн страхувальник ТОВ «Авторнет плюс», транспортний засіб - Ford Transit реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що 14.06.2019 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Ford Transit реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.07.2019 (справа № 761/25476/19) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ч 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду ДТП сталося 14.06.2019 року о 12 годині 45 хвилин в м. Київ провулок Шевченка, 13.

Заявою від 26 червня 2019 року ОСОБА_5 погодився із сумою страхової виплати у розмірі 4700,00 грн.

Згідно з розрахунком страхового відшкодування до страхового акту №UA2019061900040/L02/01 страхувальник ТОВ «Авторнет Плюс» всього до виплати 4700,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням №32403 від 08.07.2019 року, платник ПРАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатив суму 4700,00 грн., отримувач АТ «Райффайзен Банк Аваль», призначення платежу страхове відшкодування ОСОБА_5 на к/р кредит рах. № НОМЕР_3 без ПДВ дог. АМ9193391 від 12.11.2010.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 985 ЦК України. страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до п. 4.Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до п. 6 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013р. особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Відповідно до п. 27 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013р. при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України Про страхування встановлено особливий правовий режим.

При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв`язку з порушенням умов договору страхування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 4 700 грн. (чотири тисячі сімсот) гривень 00 копійок., а також судові витрати у розмірі 2 102 грн. (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Сторони справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», адреса місцезнаходження: 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312.

відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М. М. Головчак