Ухвала суду № 98316161, 13.07.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7580/21

6/357/227/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2021 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши заяву Акціонерного товариства «Альфа-банк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець Говоров Павло Володимирович, приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович, про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом,–

В С Т А Н О В И В:

08.07.2021 року АТ «Альфа-банк» звернулось до суду з даною заявою, в якій просить замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим написом №24820 від 31.10.2017, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 385/46/07-Пі від 26.04.2007 у розмірі 41140,45 доларів США, та суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису, а саме замінити стягувана з ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк».

Відповідно до ст. 1, 2 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Звертаючись з вказаною заявою до суду, заявник посилається на приписи ст. 442, 446 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 442, ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Однак, виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу адміністративного судочинства України, суд замінює сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим написом нотаріуса у порядку адміністративного судочинства (постанова Верховного Суду України від 18.11.2015 року по справі № 6-2391цс15)

У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 р. справа № 826/7941/17, зазначено, що законодавець розмежовує порядок оскарження рішень дій чи бездіяльності при виконанні судових рішень та при виконанні рішень інших органів (посадових осіб), у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 281 КАС (ст. 287 у чинній редакції КАС).

Нормами ЦПК та ГПК України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Таким чином, питання заміни сторони повинно вирішуватися в адміністративному судочинстві. При цьому, норми ЦПК, ГПК та КАС України щодо заміни сторони виконавчого провадження встановлюють тим самим судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами. Отже, за заявами зацікавлених осіб заміна сторони виконавчого провадження, не пов`язаного з прийняттям судового рішення, не може розглядатись у порядку норм вказаних кодексів щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №826/7941/17 в аналогічних за змістом правовідносинах також застосовано Верховним судом у постановах від 22.07.2019 року у справі №822/1659/18, від 26.02.2020 року у справі №826/7981/17 та від 09.04.2020 року у справі №641/5987/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 1 ст. 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Отже, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконані рішень інших органів (зокрема і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 287 КАС України.

Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди.

Враховуючи, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів Законом України «Про виконавче провадження» покладено саме на адміністративні суди, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, суд приходить до висновку про те, це питання про заміну сторони виконавчого провадження під час виконання рішень таких органів повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства

Тому, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно зважати, що ЦПК, ГПК та КАС України мають розділи «Судовий контроль за виконанням судових рішень» та «Процесуальні питання пов`язані з виконанням судових рішень», у яких передбачено розгляд заяв про заміни сторони у виконавчому провадженні, відкритому на виконання відповідного судового рішення.

При визначенні юрисдикційності справи за заявою про заміну сторони виконавчого провадження, скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, необхідно встановити, на підставі яких виконавчих документів здійснюється виконавче провадження.

Якщо виконавче провадження відкрито і примусове виконання здійснюється державною виконавчою службою чи приватним виконавцем на підставі документів, передбачених у пунктах 1, 11, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом, або міжнародним договором України, а також судових наказів; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, то заяви та скарги розглядаються судом, який видав рішення, що перебуває на примусовому виконанні.

Зокрема, пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Якщо примусове виконання здійснюється на підставі документів, виданих іншими органами, - такі заяви та скарги учасників виконавчого провадження розглядають у порядку, передбаченому ст. 287 КАС України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 11.04.2013 року у справі «Вєренцов проти України» зазначив, що саме законодавство має бути сформульованим з достатньою чіткістю. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування.

У рішенні від 09.01.2013 року у справі «Олександр Волков проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив, що вимоги до "якості" закону визначають принцип законності, який частково співпадає з принципом верховенства права, одним з визначальних проявів якого є принципи «доброго врядування» і «належної адміністрації».

Передача такої заяви на розгляд іншого суду зумовило б порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 року, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким судом, у розумінні положень КАС України та Закону України «Про виконавче провадження» є саме адміністративний суд. Розгляд такої заяви за правилами цивільного чи господарського судочинства матиме своїм наслідком порушення права особи на розгляд його заяви належним судом, адже, як вже було підкреслено вище, до компетенції відповідних судів віднесено виключно розгляд питань, пов`язаних з виконанням саме їх рішень.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у прийнятті заяви Акціонерного товариства «Альфа-банк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець Говоров Павло Володимирович, приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович, про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом, оскільки заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 353, 442 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у прийнятті заяви Акціонерного товариства «Альфа-банк» (Код ЄДРПОУ 23494714, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), заінтересовані особи: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), приватний виконавець Говоров Павло Володимирович (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 193, оф. 7), приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, 3), про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом.

Роз`яснити заявнику, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 13.07.2021 року.

СуддяО. В. Бондаренко