Рішення № 98312668, 06.07.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20182/19

Провадження № 2/752/1345/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

06.07.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

за участю секретаря - Воробйова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ХАУС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року позивач, звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ХАУС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису № 16117 від 22.11.2015, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22.11.2015 АТ «Альфа-Банк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, яким вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 16117, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість, що виникла по кредитному договору № 800002997 від 22.01.2008 на загальну суму 3799761,34 грн. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений незаконно, оскільки відповідачем-1 не в повному обсязі надано нотаріусу документи, на підставі яких підтверджується безспірність заборгованості боржника. Крім того, відповідачем-1 подано заяву на вчинення виконавчого напису з пропуском трирічного строку з дня виникнення права вимоги.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства України та є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2 від 04.10.2019, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у загальному позовному провадженні; призначено підготовче засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 22.11.2015, зареєстрований в реєстрі за № 16117 та виконавчий напис.

Згідно Розпорядження керівника апарту Голосіївського районного суду м. Києва № 395 від 01.06.2020 проведено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку із звільнення ОСОБА_2 з посади судді Голосіївського районного суду м. Києва.

В червні 2020 року дана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазур Ю.Ю.

В судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, подав до суду заяву, в якій зазначив, що підтримує в повному обсязі позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, також зазначив, що просить провести розгляд справи за його відсутності та проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи в установленому законом порядку, своїх представників не направили, будь-яких заяв чи клопотань не подали.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.01.2008 між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 800002997, згідно умов якого банк надав позичальнику, а позичальник отримав кредит у сумі 95600,00 доларів США.

Згідно пункту 2.3 Кредитного договору встановлено, що Банк надає Позичальнику кредит строком до 22 січня 2023 року.

22 листопада 2015 року Відповідач 1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, яким було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 16117, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованість, що виникла по кредитному договору 3 800002997 від 22.01.2008 року, яка складається з заборгованості за кредитом - 2054543,72 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 1742217,62 грн., та суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 3000,00 грн., що разом становить суму загальної заборгованості у розмірі 3799761,34 грн.

27 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «Альфа Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» було укладено договір факторингу, договір передачі прав за іпотечними договорами, згідно якого новим кредитором за кредитним договором № 800002997 від 22.01.2008 стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус».

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Згідно пункту 1 цього Переліку, виконавчі написи на договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, вчиняються лише тоді, коли такі договори посвідчені нотаріально.

Пункт 2 Переліку, на підставі якого вчинено спірний виконавчий напис на договорі кредиту, що не є нотаріально посвідченим, втратив свою силу згідно Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20.05.2015.

Разом з тим, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» містить імперативну норму про те, що виконавчий напис нотаріуса видається лише якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, у відносинах під юридичними особами - не більше року, або ж законом встановлений більший строк давності для певної конкретної вимоги.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частина 6 цієї статті передбачає, що Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що заперечень чи доказів на спростування викладених позивачем обставин, відповідачем не надано.

Суд зазначає, що заперечень чи доказів на спростування викладених позивачем обставин, відповідачем не надано. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем вимоги ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 04.10.2019, якою зобов`язано надати суду належним чином звірені копії матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 16117 від 22.11.2015, не виконано.

При цьому, в матеріалах справи відсутні банківські виписки за період заборгованості, які зазначений в оспорюваному виконавчому написі, а також і розрахунок суми по відсотках за період заборгованості виконавчого напису № 16117 від 22.11.2015, копія виписки з ЄДОЮО, копія довіреності на представництво інтересів заявника, повідомлення про порушення основного зобов`язання, докази про належне повідомлення боржника щодо заборгованості, довідка про відсутність спору на момент звернення з заявою про вчинення виконавчого напису нотаріусу, тощо.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ХАУС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 16117 від 22.11.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 800002997 від 22.01.2008 в розмірі 3796731,34 грн та суми за вчинення виконавчого напису в розмірі 3000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код: 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ХАУС» (ідентифікаційний код: 41661563, місцезнаходження: м. Львів, вул. Миколи Вороного, буд. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.Ю. Мазур