Ухвала суду № 98309905, 09.07.2021, Чортківський районний суд Тернопільської області

Чортківський районний суд Тернопільської області

УХВАЛА

09 липня 2021 року Справа № 608/1247/21

Номер провадження1-кп/608/187/2021

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретаря Южди Л.С.

прокурора Глуговського Д.Б.

представника потерпілої юридичної особи Панчука С.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників -- адвокатів Новака М.А. та Рибченка А.О.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові кримінальне провадження, відомості про яке 15 квітня 2020 року внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020210190000158, по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велике Вербче Сарненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , в вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2021 року в провадження суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування в вищезазначеному кримінальному провадженні.

22 червня 2021 року ухвалою судді вказане кримінальне провадження призначене до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Представник потерпілої юридичної особи, обвинувачений, його захисники заперечень не мають та погоджуються з позицією прокурора про призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Разом з тим в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що в період часу з 00.00 год. по 04.00 год. 15 квітня 2020 року ОСОБА_1 спільно із невстановленими досудовим розслідуванням особами прибув на територію лісового заказника загальнодержавного значення «Дача Галілея» на території Улашківського лісництва державного підприємства «Чортківське лісове господарство» між селами Заболотівка Чортківського району та Озеряни Борщівського району Тернопільської області, який створений відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 28.10.1974 року №500 «Про створення державних заказників в Українській РСР», з метою збереження у природному стані, відтворення унікального для Західного Поділля штучного високопродуктивного лісового масиву «Дача Галілея», для наукових, пізнавальних, господарських цілей. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 584 «Про зміну деяких рішень Уряду України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України», затверджений як об`єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Перебуваючи на території заказника загальнодержавного значення «Дача Галілея», ОСОБА_1 в порушення вимог ст.ст. 24, 67, 68 Лісового Кодексу України, ст.ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 Закону України «Про рослинний світ», ст.ст. 16, 25, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно без спеціального дозволу, що посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), порядок видачі якого передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання відповідних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, за допомогою бензопили, у кварталі 66 виділ 6 незаконно зрізав одне дерево та три дерева пошкодив до ступеня припинення росту, у кварталі 68 виділ 2 незаконно зрізав три дерева та шість дерев пошкодив до ступеня припинення росту, у кварталі 65 виділ 10 незаконно зрізав чотири дерева та сім дерев пошкодив до ступеня припинення росту, у кварталі 68 виділ 1 незаконно зрізав два дерева, які відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України є складовою частиною лісового фонду України та відповідно до п. 5 «Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 року № 733, входять до складу природо-заповідного фонду України, чим заподіяв ДП «Чортківське лісове господарство» матеріальну шкоду на суму 132 094 гривень.

Крім цього, в період часу з 01.00 год. по 04.00 год. 17.04.2020 року ОСОБА_1 разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами прибув на територію Заліщицького лісництва державного підприємства «Чортківське лісове господарство» між селами Бедриківці та Дзвиняч Заліщицького району Тернопільської області, де в порушення вимог ст.ст. 24, 67, 68 Лісового Кодексу України, ст.ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 Закону України «Про рослинний світ», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно без спеціального дозволу, що посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), порядок видачі якого передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання відповідних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, за допомогою бензопили, у кварталі 58 виділ 10 незаконно зрізав дев`ятнадцять дерев, які відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України є складовою частиною лісового фонду України, чим заподіяв ДП «Чортківське лісове господарство» матеріальну шкоду на суму 123 441, 92 гривень.

28 квітня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України, за ознаками: незаконна порубка дерев, вчинена повторно, що спричинило тяжкі наслідки.

Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду від 18 травня 2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, який закінчується о 18 годині 20 хвилин 16 липня 2021 року. На даний час закінчити розгляд кримінального провадження неможливо, оскільки проводиться стадія підготовчого судового засідання, а тому прокурор вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу.

Так, на даний час ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. Під час досудового розслідування зібрано ряд доказів, які дають підстави обвинувачувати ОСОБА_1 у вчиненні незаконної порубки дерев, вчиненої повторно, що спричинило тяжкі наслідки. З матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив два злочини, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України, а тому вказані обставини дають підстави вважати, що останній схильний до вчинення нових злочинів і може продовжити злочинну діяльність, а це є ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України. У ході розслідування встановлено, що ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, проживає та зареєстрований в с. Велике Вербче Сарненського району Рівненської області, обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину на території Тернопільської області, у зв`язку із чим в нього відсутні перешкоди для того, щоб змінити своє місце проживання, та дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може ухилятися від суду і, як вказано вище, немає вагомих перешкод для того, щоб піддатися цій спокусі, а це є ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, ОСОБА_1 розуміє, що у разі доведення його вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246 КК України, йому загрожує передбачене законом безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5-ти до 7-ми років, а тому спокуса ухилитися від суду у нього є великою.

Також під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 був на місці скоєння злочину не сам, а з іншими особами, що дає підставу вважати що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, а це ризик передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Посилаючись на наведене, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з метою забезпечення належної його поведінки та виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого злочину, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, прокурор просить клопотання задовольнити. Вважає, що будь-який інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, а тому просить продовжити строк застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів.

Захисник обвинуваченого - адвокат Новак М. А. щодо задоволення клопотання заперечив, подав суду письмові заперечення, в яких посилається на те, що жодних посилань на матеріали, що підтверджують наявність будь-якого ризику, передбаченого ст. 177 КПК України ані клопотання про обрання запобіжного заходу, ані матеріали клопотання не містять. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи. Так, ОСОБА_1 підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 246 КК України. Вказана норма передбачає кримінальну відповідальність за дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки. Тобто незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що спричинили тяжкі наслідки, тобто шкоду, що у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто 60810 гривень. ОСОБА_1 інкримінують те, що останній «за допомогою бензопили незаконно зрізав» дерева породи дуб на території ДП «Чортківське лісове господарство», чим заподіяв останньому матеріальну шкоду. При цьому, вважає, що жодним доказом не доводиться факт незаконної порубки. Незаконна порубка є пошкодження деревини до припинення її росту не в установленому Законом порядку. З цією метою необхідно встановити інструменти, за допомогою яких здійснювати такі дії, інакше фізіологічно людина не має можливості самотужки вчинити такі дії. Тобто має в обов`язковому порядку буди інструмент вчинення інкримінованого злочину. Як вбачається з підозри та доданих до неї документів, момент пошкодження деревини та інструмент її пошкодження не встановлені. На думку захисника, як вбачається з обвинувального акту, клопотання та доданих до нього матеріалів, органами досудового розслідування не доведено будь-якими належними доказами факт незаконної порубки в розумінні здійснення діяння без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено. Тому можна зробити висновок про відсутність ознаки незаконності при здійснені порубаних дерев, які виявили та описали у протоколах огляду місця події, що тягне за собою відсутність події кримінального правопорушення як такої. З доказів, що містять матеріали справи чітко встановлюється, що ОСОБА_1 заволодів деревиною вже розпиленою та підготовленою для господарських потреб.

Захисник зазначає, що клопотання формально містить передбачений п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України перелік ризиків без будь-якого посилання на матеріали справи або будь-яке інше підтвердження таких обставин, що ставить під сумнів обґрунтованість на існування будь-якого з таких ризиків. Спростовуються всі ризики фактом сприяння ОСОБА_1 у розслідуванні вказаного кримінального провадження, зокрема тим фактом, що останній постійно з`являється навіть на телефонні виклики слідчого для участі у слідчих діях, фактом вчинення всіх необхідних та допустимих слідчих дій, відсутності будь-яких направлених дій ОСОБА_1 , які б свідчили про його намір переховуватись та/або будь-яким чином впливати на процес досудового розслідування, дачі правдивих показів, які на глибоке переконання сторони захисту повністю підтверджуються зібраними по справі доказами. Враховуючи наведені обставини, захисник просить відмовити повністю у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 ..

Представник потерпілої юридичної особи Панчук С. М. в підготовчому судовому засіданні не має заперечень щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Рибченко А. О. вважає клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необґрунтованим, посилаючись на те, що згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Зазначена правова норма не передбачає продовження строку запобіжного заходу. Окрім цього, захисник посилається також на те, що в клопотанні прокурор не зазначив докази та не долучив їх до матеріалів клопотання, які би підтверджували обґрунтованість підозри обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні останнім злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, а також ризики, на які сторона обвинувачення посилається в клопотанні. За таких обставин вважає, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає і його слід відхилити.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні підтримує позицію своїх захисників.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу захисника Новака М.А., дослідивши в ході судового засідання надані стороною захисту матеріали, що стосуються складу сім`ї обвинуваченого ОСОБА_1 , його характеристики, поведінку під час перебування під домашнім арештом, наявність на його утриманні малолітньої дитини, суд приходить до наступних висновків.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 підсудне Чортківському районному суду Тернопільської області.

Підстав для прийняття рішень визначених п. 2-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не має.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України і поверненню прокурору не підлягає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду відсутні, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав призначення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 до розгляду в судовому засіданні.

Судове засідання в кримінальному провадженні, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, - відсутні.

Цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України не заявлено.

Відповідно до положень п. 26 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 318 КПК України судом визначено коло осіб зі сторони обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Крім питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, відповідно до ст. 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні водночас і вирішується клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу в виді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Суд зазначає, що кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини.

Разом з тим, щодо обґрунтованої підозри суд зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст.ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В даному кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. Описана в клопотанні про продовження строку запобіжного заходу фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями дає суду можливість дійти висновку про наявність в діях обвинуваченого ознак вказаного кримінального правопорушення.

Суд бере до уваги той факт, що в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру, отже воно здійснюється за підозрою конкретної особи. Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Отримані в ході підготовчого судового засідання відомості є достатньо переконливими в тому, що кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а обвинувачений до нього причетний, отже на даному етапі підозра є обґрунтованою.

Разом з тим, на даному етапі суд не вправі вирішувати ті питання, які він повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

В постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 11 березня 2020 року в справі № 459/3502/19 зазначається, що відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Вказаним розділом передбачено, в тому числі і порядок подачі, розгляду клопотань про застосування та продовження запобіжних заходів.

Виходячи зі змісту диспозицій статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання - є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження - вторинна стадія, яка наступає, за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується. Аналогічна позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року (Справа № 505/2898/19).

Підготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими КПК України для судового розгляду (ч. 2 ст. 314 КПК України).

У ході судового розгляду кримінального провадження вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, якою, зокрема, врегульовано порядок застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на стадії досудового розслідування (ч. 2 ст. 331 КПК України).

За змістом ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (порядок продовження строку тримання під вартою).

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК).

Розглядаючи клопотання прокурора щодо продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, суд перевіряє чи продовжують існувати ризики, які були заявлені прокурором, їх обґрунтованість та чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому суд враховував наступне.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення у клопотанні посилалась на наявність трьох ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на ризик переховування обвинуваченого від суду, ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_1 обвинувачується.

Суд погоджується з доводами, наведеними в клопотанні прокурора про продовження існування ризику переховування від суду.

Вказаний ризик суд оцінює з огляду на обставини кримінального провадження та обставини, що стосуються безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років.

Також суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик продовження кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 випливає з того, що останній обвинувачується в вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за ознакою повторності, а це дає підстави вважати, що він може продовжити злочинну діяльність.

Оцінюючи можливість застосування щодо обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів (такими є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава), які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, суд бере до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

При цьому суд погоджується з доводами прокурора про те, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 і зможе запобігти цим ризикам.

Дотримання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та відсутність з його боку будь-яких порушень чи створення перешкод свідчать лише про належне виконання обвинуваченим обов`язків, визначених КПК України та дієвість обраного щодо нього запобіжного заходу.

З врахуванням таких обставин судом не приймаються до уваги заперечення щодо клопотання захисників та обвинуваченого, а тому з цих підстав відхиляє відповідні доводи сторони захисту про відсутність підстав для продовження запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту.

Завершення досудового розслідування та скерування провадження до суду не свідчать про те, що ризики, які були встановлені слідчим суддею автоматично перестали існувати.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк домашнього арешту на 60 днів, тобто до 6 вересня 2021 року.

Також, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому до 6 вересня 2021 року строк дії обов`язків, зазначених у клопотанні прокурора, виклавши їх зміст з урахуванням того, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 199, 205, 309 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити в відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується в вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, розпочавши його о 15-й годині 30 хвилин 19 липня 2021 року в залі судового засідання Чортківського районного суду.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Велике Вербче Сарненського району Рівненської області, жителю АДРЕСА_1 , строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів.

Продовжити дію покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 наступних обов`язків: 1). прибувати до прокурора або суду за першим викликом після вручення повістки, надісланої поштою, або викликом по телефону;

2). не залишати цілодобово своє житло, в якому він проживає;

3). не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

4). повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання;

5). не спілкуватися із свідками, які допитані в кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуватиме, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали направити для виконання Рівненському РУП ГУНП в Рівненській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду.

Про час та місце судового розгляду повідомити сторін кримінального провадження.

На ухвалу на протязі семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду

Повний текст ухвали оголошено о 16-й годині 14 липня 2021 року.

Суддя: В . І. Парфенюк