Рішення № 983097, 03.07.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2007

Справа №2-7/8364-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Борис» (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, шосе Московське, 11-й км; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 114, ідентифікаційний код 19009854)

До Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації (95000, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11)

Про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача – Пазовський Г. С., предст., дов. від 28.04.2007 р.

Від відповідача - не з’явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Борис» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, в якій просить визнати за ТОВ «Компанія «Борис» на аптечний кіоск, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська/Блюхера, 69/2 та зобов’язати Сімферопольське МБРТІ зареєструвати за позивачем право власності на вказаний об’єкт.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Борис» в 2004 році за власні кошти на підставі робочого проекту будівництва, дозволів виконкому та ДАБК, згідно з будівельними нормами та правилами був збудований аптечний павільйон, у зв’язку з чим на підставі ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України у позивача виникло право власності на новостворене майно. Проте, після звернення до Сімферопольського МБРТІ з заявою про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, ТОВ «Компанія «Борис» було відмовлено в здійсненні відповідної реєстрації, чим, на думку позивача, порушуються його законні права та інтереси.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно якої просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Борис» право власності на аптечний павільйон літ. В6 загальною площею 51,2 кв. м., який розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська/Блюхера, б. 69/2. Крім того, позивач просить зобов’язати Сімферопольське МБРТІ зареєструвати за позивачем право власності на аптечний павільйон літ. В6 загальною площею 51,2 кв. м., який розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська/Блюхера, б. 69/2. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Борис» зареєстровано як юридичну особу рішенням Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим №04055558ю0020248 від 03.06.2002 р.

Як свідчать матеріали справи, зокрема протокол №7 від 25.02.2002 р., на засідання Планувальної ради з попереднього погодження об’єктів будівництва на території Київського району м. Сімферополя була узгоджена заява ТОВ «Компанія «Борис» про розміщення аптечного павільйону по вул. Київська, 69 в м. Сімферополі (біля входу до поліклініки лікарні ім. Семашко).

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1001 від 21.06.2002 р. був затверджений акт вибору та обстеження земельної ділянки та дозволено ТОВ «Компанія «Борис» здійснення проектно-пошукових робіт для реконструкції входу до поліклініки з будівництвом прибудованого аптечного павільйону площею 47 кв. м. на території фактичного користування Республіканської клінічної лікарні ім. М. О. Семашко по вул. Київська, 69.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Компанія «Борис» був розроблений робочий проект по реконструкції входу до поліклініки з будівництвом аптечного павільйону, який отримав позитивне погодження комплексної державної експертизи №218А-2003.

21.10.2003 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Сімферополя позивачеві був наданий дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції входу до будівлі поліклініки з будівництвом прибудованого аптечного павільйону по вул. Київської, 69 в м. Сімферополі.

Реконструкція та будівництво було завершено позивачем в 2004 році, після чого Сімферопольським МБРТІ була проведена інвентаризація нерухомого майна, а саме: аптечного павільйону літ. В6 загальною площею 51,2 кв. м.

Після закінчення будівництва позивач звернувся до Сімферопольського МБРТІ з заявою про реєстрацію права власності на новозбудоване нерухоме майно.

Листом №07/525ВК від 06.04.2007 р. відповідач повідомив, що оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності на об’єкт нерухомого майна, розташованого по вул. Київська/Блюхера, 69/2, неможливе, оскільки пред’явлене право не є таким, що підлягає реєстрації, надані документи не відповідають вимогам чинного законодавства України та не дають можливості встановити відповідність пред’явлених прав та пред’явлених документів вимогам законодавства.

Відповідно п. 18 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України N 01-8/98 від 31.01.2001р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Отже, відповідні органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

Згідно ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб’єктів права власності та господарювання. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Аналогічне положення міститься у ст.48 Закону України «Про власність».

Відповідно до ст.331 ЦК України право власності може бути набуте на новостворене майно. Так, в ч. 2 ст. 331 ЦК України зазначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Питання щодо створення якісно нової речі належить до правового питання та має бути вирішено судом.

Зі змісту ст. ст. 331, 332 ЦК України вбачається, що до основних ознак нової речі – об’єкту нерухомості, зокрема, відноситься наступне: річ створена з матеріалів особи, що претендує на новостворене майно.

Дійсно, при цьому за загальним правилом, право власності на таку річ набувається з моменту завершення будівництва, а у випадку, якщо законом чи договором передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з часу прийняття такого майна в експлуатацію.

Однак вказана норма не носить практичного характеру через наступне. Відповідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності на нерухому річ підлягає державній реєстрації. Отже, до проведення державної реєстрації з часу прийняття в експлуатацію об’єкту нерухомості права власності на таку річ не виникає.

Зі змісту ст. 11 ЦК України від 2003 р., п. 2 ст. 6 Закону України «Про власність» вбачається, що цивільні права та обов’язки поширюються на факти створення речей.

З матеріалів справи вбачається, що аптечний павільйон літ. В6 загальною площею 51,2 кв. м., який розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська/Блюхера, б. 69/2, побудований за рахунок ТОВ «Компанія «Борис».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем надані належні докази щодо створення ним за власний рахунок нової речі – об’єкта нерухомого майна – аптечного павільйону.

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, здійснюється відповідно Тимчасовому положенню про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5.

Відповідно до пункту 1.5 вказаного положення право власності на нерухоме майно підлягає обов’язкової реєстрації.

Реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (п. 1.3 положення), для чого до БТІ надаються правовстановолюючі документи (п. 2.1 положення).

Серед правовстановлюючих документів, перелічених в додатку 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, передбачені й рішення судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

Згідно ч.1 ст.331 ЦК України від 2003р. право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про власність» володіння майном визнається правомірним, якщо інше не встановлене судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести суду ті обставини, на яки вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідачем не надано суду на час розгляду справи доказів з неправомірності володіння позивачем спірним майном.

За такими обставинами позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Борис» підлягають задоволенню в повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Борис» (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, шосе Московське, 11-й км; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 114, ідентифікаційний код 19009854) право власності на аптечний павільйон літ. В6 загальною площею 51,2 кв. м., який розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська/Блюхера, б. 69/2.

3. Зобов’язати Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації (95000, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11) здійснити відповідну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Борис» (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, шосе Московське, 11-й км; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 114, ідентифікаційний код 19009854) на аптечний павільйон літ. В6 загальною площею 51,2 кв. м., який розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська/Блюхера, б. 69/2.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.