Рішення № 98303804, 12.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1981/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Херсонського обласного центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:

- визнати бездіяльність Херсонського обласного центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, протиправною;

- зобов`язати Херсонський обласний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Ухвалою суду від 11.05.2021 ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з жовтня 2016 року по червень 2018 року проходив військову службу в Херсонському обласному військовому комісаріаті; з червня 2018 року по лютий 2019 року на посаді начальника штабу - першого заступника командира військової частини А7359 та перебував в списках особового складу Каховського об`єднанного міського військового комісаріату. Наказом командира ВЧ А2393 від 10.02.2019 № 14 позивача звільнено з військової служби та наказом військового комісара Каховського ОМВК від 21.02.2019 № 22 позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Херсонський обласний військовий комісаріат реорганізовано в Херсонський обласний центр комплектування та соціальної підтримки. Так, при звільнені з військової служби Херсонським ОВК позивачу не виплачувалась грошова компенсація за не використані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій. З метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 540/1390/20, зокрема, зобов`язано Херсонський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 21.02.2019 року. Надалі, на виконання згаданого рішення відповідачем була виплачена позивачу грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки. Разом з тим, за переконанням позивача, остаточний розрахунок із ним відповідач провів не в день його звільнення (21.02.2019), а лише 07.04.2021, тому ОСОБА_1 вважає, що має право на стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки. З урахуванням викладеного, позивач і звернувся до суду.

11.06.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що, по-перше, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій, яка була здійснена на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/1390/20 і з приводу якої виникли спірні правовідносини має одноразовий характер; по-друге, перелік видів доходів у Законі України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" є вичерпним і компенсація днів відпустки в ньому не визначена; по-третє, відповідно до висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Меньшакова проти України" від 08 квітня 2010 року, з прийняттям судових рішень, зобов`язання колишніх роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права. Таким чином, немає обґрунтованих підстав стверджувати, що ці положення передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом. З урахуванням усього наведеного, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій і яка була здійснена на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/1390/20 є зобов`язанням відповідача по виконанню рішення суду і її виплата не підпадає під дію Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що наказом командира військової частини А2393 від 10.02.2019 р. № 14 ОСОБА_1 звільнений з військової служби.

Наказом військового комісара Каховського ОМВК від 21.02.2019 року № 22 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Згідно з довідкою від 14 березня 2016 року № 552, виданою Військовою частиною польова пошта В0095, вбачається, що старший лейтенант ОСОБА_1 у період з 21.03.2015 року по 30.06.2015 та з 11.11.2015 р. по 23.10.2026 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в населених пунктах Станично-Луганського району Луганської області.

Отримав статус та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 9 грудня 2015 року, додаткову пільгову відпустку учасника бойових дій не використовував.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки з 2015 по 2019 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 по справі 540/1390/20 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Херсонського обласного військового комісаріату, третя особа - Каховський об`єднаний міський військовий комісаріат про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнано протиправною бездіяльність Херсонського обласного військового комісаріату щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби – 21.02.2019 року. Також, вказаним рішенням зобов`язано Херсонський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 21.02.2019 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 18.12.2020. Надалі, на підставі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 по справі 540/1390/20 позивачу 07.04.2021 р. було нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку як учаснику бойових дій, що передбачені ст. 16-2 Закону України "Про відпустки" та п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за період з 2015-2019 роки. При цьому, за переконанням позивача, грошова компенсація за затримку у виплаті грошової компенсації, що була нарахована та виплачена позивачу за рішенням суду від 25.09.2020 по справі 540/1390/20, у розумінні статті 117 Кодексу законів про працю України виплачена ОСОБА_2 не була.

Відповідно до ст. 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України №2050-III (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно змісту статті 6 визначається, що компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

У відповідності до вимог п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 року № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Приписи п. 4 Порядку №159 визначають, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, які не повинні носити разового характеру (у даному випадку компенсація невикористаних відпустокпенсії); 2) порушення встановлених строків їх виплати на один і більше календарних місяців; 3) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 4) фактична виплата заборгованості.

Як встановлено судом, позивачу компенсація за невикористані дні додаткової відпустки у період 2015-2019 рр. була виплачена не в день його звільнення (21.02.2019), а 07.04.2021 після звернення позивача до суду, прийяннят судом рішення, набрання рішенням законної сили. При цьому, право позивача на отримання компенсації за невикористані дні додаткової відпустки у період 2015-2019 рр. та протиправність дій Херсонського обласного військового комісаріату в частині не виплати згаданої компенсації встановлені рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі № 540/1390/20, що набрало законної сили, та ці обставини, згідно вимог ч. 4 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню у даній справі. Судом вказано, що відповідно до пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зу рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

В рішення по справі № 540/1390/20 суд зазначив, що грошову компенсацію за невикористані відпустки відповідач мав виплатити при звільненні ОСОБА_1 з військової служби. Відповідач не заперечує тієї обставини, що не виплатив позивачу вказану компенсацію своєчасно, а тільки 07.04.2021.

Отже, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину компенсації за невикористані відпустки, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Доводи відповідача, що компенсація за невикористані додаткові відпустки має одноразовий характер і не входить до переліку доходів, які підлягають компенсації у випадку порушення строку виплати, суд вважає необгрунтованими, оскільки за невикористану в році звільнення додаткову відпустку військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого військовослужбовець має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби (розділ ХХХ1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міноборони від 07.06.2018 № 260). Грошове забезпечення підлягає компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

За встановлених у справі обставин та враховуючи рішення суду від 25.09.2020 у справі № 540/1390/20, що набрало законної сили, суд вважає, що наявні підстави для зобов`язання пенсійного органу нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Суд звертає увагу сторін, що ані Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку їх виплати», ані Порядок № 159 не ставлять у залежність право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Так, право на компенсацію за порушення строків виплати доходів виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. Оскільки за приписами Конституції України та КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, а право на отримання компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку їх виплати» не постановлено у залежність від порядку виплати доходів, то позивач має право на компенсацію втрати частини своїх доходів у зв`язку з невчасною виплатою компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Також, суд констатує, що обов`язок щодо обрахунку розміру компенсації покладається на відповідача та у спірних правовідносинах останній підлягає зобов`язанню здійснити такий обрахунок, та виплату позивачу нарахованої компенсації згідно Закону № 2050-III, Порядку № 159.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати бездіяльність Херсонського обласного центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, протиправною.

Зобов`язати Херсонський обласний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 0819688) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за не використані дні додаткової відпустки, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 106030000