Рішення № 98303703, 13.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2344/21

13 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області внести зміни до відомостей системи персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи - ОСОБА_1 , шляхом внесення відсутніх відомостей про страховий стаж за період з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.02.2008 між позивачкою та УПФУ в Збаразькому районі було укладено договір №26 про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, у відповідності до якого ОСОБА_1 сплатила страхові внески за попередні періоди з 01.01.2004 по 31.12.2004 в сумі 828,16 грн. Однак, у системі персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи - ОСОБА_1 , відсутні відомості про страховий стаж за спірний період. Оскільки, зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 11.05.2021, після усунення недоліків позовної заяви її прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.05.2021 представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволення позову, та зокрема вказує, що 12.03.2008 на рахунки Пенсійного фонду України від ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 828,16 грн, як сплата страхових внесків відповідно до договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування №26 від 11.02.2008, однак звіт про суми сплачених добровільних внесків позивачкою не поданий, тому спірний період і не відображено у Реєстрі застрахованих осіб.

Ухвалами суду від 10.06.2021, 23.06.2021, 06.07.2021 розгляд справи було відкладено.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд даної справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивачка у період з 18.01.2003 по 07.04.2008 здійснювала підприємницьку діяльність.

11.02.2008 між позивачкою та УПФУ в Збаразькому районі було укладено договір №26 про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, у відповідності до якого ОСОБА_1 сплатила страхові внески за попередні періоди з 01.01.2004 по 31.12.2004 в сумі 828,16 грн.

Під час ознайомлення із даними персоніфікованого обліку ОСОБА_1 виявила, що період з 01.01.2004 по 31.12.2004 не зараховано до її страхового стажу.

З метою з`ясування причин такого незарахування позивачка звернулася із відповідною заявою до відповідача.

Листом від 05.02.2021 відповідач повідомив позивачку про те, що кошти у розмірі 828,16 грн (страхові внески за договором №26 від 11.02.2008) ним отримано 12.03.2008 та обліковано у її особистій картці платника страхових внесків.

Іншим листом від 09.02.2021 відповідач також повідомив позивачку про те, що станом на 09.02.2021 звіт про суми добровільних внесків, передбачений договором про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування за період з 01.01.2004 по 31.12.2004, за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, нею поданий не був, тому спірний період і не відображений у Реєстрі застрахованих осіб та не зарахований до її страхового стажу.

У зв`язку із наведеними обставинними позивач звернулася до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 та ч.2 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст.12 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (тут і надалі в редакції чинній на момент укладення договору №26 про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування від 11.02.2008) особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах.

Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування протягом терміну, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, але не менше одного року.

Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання відповідну заяву за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та документи за затвердженим ним переліком.

Територіальний орган Пенсійного фонду, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, територіальним органом Пенсійного фонду в термін не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - договір про добровільну участь) відповідно до типового договору, що затверджується правлінням Пенсійного фонду.

Відповідно до п.5 ст.14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.15 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.18 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Страхові внески є цільовим загальнообов`язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.2 ст.19 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхові внески до Накопичувального фонду нараховуються на всі суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку) застрахованих осіб, а для осіб, які беруть добровільну участь, - на суми, визначені договором про добровільну участь.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду; у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв`язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду (ч.9 ст.20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.

Отже, як вбачається із вищенаведеного, саме Пенсійний фонд України є володільцем даних, зокрема і про сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування згідно відповідних договорів.

Суд зазначає, що на момент укладання ОСОБА_1 з відповідачем договору про одноразову сплату у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, обов`язку щодо подання звіту про суми добровільних внесків не існувало.

Тому, оскільки факт сплати позивачкою страхових внесків за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 не заперечується відповідачем і кошти в сумі 828,16 грн надійшли на рахунки Пенсійного фонду України, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області внести зміни до відомостей системи персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи - ОСОБА_1 , шляхом внесення відсутніх відомостей про страховий стаж за період з 01.01.2004 по 31.12.2004

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області внести зміни до відомостей системи персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи - ОСОБА_1 , шляхом внесення відсутніх відомостей про страховий стаж за період з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддя Баранюк А.З.