Ухвала суду № 98303569, 13.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2021 року Справа № 480/6101/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України, в якій просить:

- визнати протиправними дії Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності третьої групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

- зобов`язати МВС України в особі Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку №850 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуми, встановленого законом для працездатних осіб.

Також у позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позовної заяви вбачається, що документу, що підтверджує сплату судового збору, до позову не додано. При цьому, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно, зокрема, до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Дійсно, відповідно до п. 13 ч. 3 ст. Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Разом з тим, у позові позивач заявляє вимоги, не пов`язані із відшкодуванням шкоди, зокрема, немайнового характеру, та які підлягають оплаті судовим збором.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Разом з тим, оцінивши доводи, вказані позивачем на обґрунтування клопотання про звільненні від сплати судового збору, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які би відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, й могли би зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78, п. 57).

При цьому, звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду. Одночасно суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд враховує, що Закон України “Про судовий збір” не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі “Княт проти Польщі” (“Kniat v. Poland”), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі “Єдамскі та Єдамска проти Польщі” (“Jedamski and Jedamska v. Poland”), заява № 73547/01).

Суд зазначає, що звертаючись до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку. Саме відомості про майновий стан є вирішальним фактором для прийняття судом рішення про звільнення сплати судових витрат, у даному випадку судового збору. При цьому для визначення майнового стану позивача, ним повинні бути надані відповідні докази на підставі яких суд матиме змогу прийняти відповідне рішення, але жодних доказів в обґрунтування поданого клопотання позивачем не надано.

Такими доказами можуть слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 30.01.2020 справа №804/4449/18 адміністративне провадження №К/9901/2597/20.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду докази на підтвердження майнового стану та наявності підстав для звільнення від сплати судового збору (довідку податкового органу про отримані в 2020 році доходи тощо), або докази сплати судового збору за вимоги немайнового характеру на суму 908,00 грн. за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви в семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Глазько