Рішення № 98302599, 12.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року № 320/1767/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фізичної служби у Київській області в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001401303 від 14.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із спірним податковим повідомленням-рішенням, вважає його необґрунтованим та протиправним. Позивач вказує, що помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк. У такому випадку допущення платником помилки не призвело до збитків для відповідного бюджету.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що податковий орган при винесенні оскаржуваного рішення діяв у спосіб визначений чинним законодавством.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що твердження відповідача щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, внаслідок чого останньому збільшено суму грошового зобов`язання є необґрунтованими та не підтвердженим належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої було встановлено порушення строку сплати грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб та складено Акт камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб від 13.02.2019 р. №000250/10-36-56-06/ НОМЕР_1 . На підставі даного Акту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було винесено податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №0001401303 від 14.03.2019 р.

Податковим повідомленням-рішенням №0001401303 від 01.02.2019 р. позивачу за встановлене порушення строку сплати грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб нараховано штрафні санкції у розмірі 5055, 30 грн..

02.08.2017 року державним реєстратором КП «Готово» Гнатюк М.В. було проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація фізичної особи-підприємця». При проведенні вищезазначеної реєстраційної дії державним реєстратором було допущено помилку у внесенні даних позивача щодо населеного пункту місця реєстрації - замість «місто Буча» внесено запис «село Буча». Разом з заявою про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця позивачем було подано заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та отримано витяг з реєстру платників єдиного податку. Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку отриманого позивачем від 28.08.2017 року №2068/10-13/13-01, контролюючим органом визначена Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Відповідно, позивачем було визначено реквізити для сплати податків за місцем обліку у контролюючому органі.

Після виявлення позивачем помилки ним було внесено відповідні зміни до ЄДР (реєстраційна дія - «Корегування») та реєстру платників єдиного податку, а також подано заяву до Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС України у Київській області в якій Позивач просив зарахувати сплачені кошти (внески по Єдиному податку) з бюджетного рахунку Кисво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на рахунок Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС України у Київській області.

Відповідно до платіжних доручень №30 від 11.12.2017, №38 від 16.01.2018, №41 від 14.02.2018, №42 від 15.03.2018, №43 від 13.04.2018, №44 від 03.05.2018, №45 від 04.06.2018, №48 від 13.07.2018, №48 від 10.08.2018, №49 від 07.09.2018, №52 від 08.10.2018 та квитанцій від 19.11.2018, від 18.12.2018 та від 21.12.2018 вбачається, що позивачем здійснено платежі за єдиний податок з фізичних осіб за період грудень 2017 року та 2018 рік.

Позивач вважає, що рішення, прийняте на підставі Акту, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли суд зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 5 6 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 294.1 статті 294 ПК України передбачено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Згідно з пунктом 295.1 статті 295 ПK України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець дня такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій. При цьому специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем строку грошового зобов`язання.

Зарахування місцевих податків та зборів, до яких згідно зі статтею 10 ПK України відноситься, зокрема, й єдиний податок, до відповідних місцевих бюджетів здійснюються відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК України).

Частиною 1 статті 43 БК України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовуються казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечую казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно частин 4, 5 статті 45 БК України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і визнаються зарахованими до державного бюджету з дня їх зарахування.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.

За таких обставин сплата позивачем єдиного податку у строк, передбачений пунктом 295.1 статті 295 ПК України, свідчить про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку, оскільки помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк.

Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету, й, до того ж, в подальшому була самостійно виявлена та усунута останнім, а кошти спрямовані за належністю.

Правова позиція стосовно сплати обов`язкових платежів (зборів) вже висловлювалась у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року у справі №21-377а15, відповідно до якої здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17.01.2018 у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18).

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 № 00014011303.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків, які зазначені в акті перевірки.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 14.03.2019 № 00014011303.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.