Ухвала суду № 98299328, 13.07.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2208/21

Провадження № 1-кс/202/3515/2021

УХВАЛА

13 липня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ісаєва Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Булгакової Г.В.,

прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Кузменко К.О.,

захисника Толпегіна А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області Мусієнко П.С., погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Лавровичем А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, одруженому, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000298 року від 10.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 09 квітня 2021 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «СhevroletAveo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , в якому знаходились пасажири: на передньому пасажирському місці ОСОБА_4 , на задньому пасажирському місці, за переднім пасажирським місцем ОСОБА_5 , посередині ОСОБА_6 , та за водієм ОСОБА_7 , рухаючись у темний час доби при зовнішньому електроосвітленні з необмеженою видимістю та оглядовістю проїжджої частини по другорядній вул. Чернишевського м. Нікополь Дніпропетровської області у напрямку головної вул. Херсонської.

У вищевказаний час, тобто 09 квітня 2021 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин водій ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем «SKODA SUPER B» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , належить ОСОБА_9 , рухаючись у темний час доби при зовнішньому електроосвітленні з необмеженою видимістю та оглядовістю проїжджої частини у крайній лівій смузі по вул. Херсонській м. Нікополь Дніпропетровської області, з боку вул. Героїв Чорнобиля у напрямку пр. Трубників, наближаючись до нерегульованого перехрестя з другорядною дорогою вул. Чернишевського порушуючи вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3 б) та 12.4., 12.9. б) Правил дорожнього руху України, з перевищенням дозволеної швидкості для руху у населеному пункті, а саме зі швидкістю приблизно 152,2…165,8 км/год.

Надалі водій ОСОБА_1 , не діяв таким чином, щоб не піддавати небезпеці життя та здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, проявляючи кримінальну протиправну недбалість та неуважність до дорожньої обстановки, маючи необмежену оглядовість проїжджої частини та об`єктивну можливість виявити автомобіль «SKODA SUPER B» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , виїхав на нерегульоване перехрестя нерівнозначних проїжджих частин другорядної вул. Чернишевського та головної вул. Херсонської, при цьому не надавши дорогу автомобілю «SKODA SUPER B» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин зліва по головній дорозі, почав перетинати проїжджу частину вул. Херсонської.

Далі, під час зближення автомобілів «SKODA SUPER B» реєстраційний номер НОМЕР_3 та «СhevroletAveo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталося зіткнення передньою правою частиною автомобіля «SKODA SUPER B» реєстраційний номер НОМЕР_3 , із задньою лівою частиною автомобіля «СhevroletAveo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на розділовій смузі проїжджої частини вул. Херсонської, в районі будинку № 335.

Своїми діями ОСОБА_1 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3 б) та 16.11. Правил дорожнього руху України.

Порушення п. 16.11. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться у причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажир автомобілю «СhevroletAveo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді осадження на обличчі ліворуч, крововилив у товщі м`яких покривних тканин голови в лівій скроневій області, розтрощення грудної клітини – прямий перелом тіла грудини на рівні 3-го міжребер`я, численні прямі і непрямі переломи ребер по декільком анатомічним лініям, лівобічний гемоторакс (рідка кров в лівій плевральній порожнині). Ознаки шоку – плями Мінакова під ендокардом лівого шлуночка серця, нерівномірність кровонаповнення судин внутрішніх органів з переважним їх недокрів`ям. Всі виявлені тілесні ушкодження в даному випадку розглядаються у сукупності, як сумісна травма голови та тулубу і за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_7 настала 09 квітня 2021 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин на місці дорожньо-транспортної пригоди, від сумісної травми голови та тулубу у вигляді осадження на обличчі, розтрощення грудної клітини, яка ускладнилася розвитком шоку.

Також внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «СhevroletAveo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню, з вогнищами забиття речовини головного мозку в лобній частці ліворуч, лінійного перелому потиличної кістки праворуч з переходом на основу черепу, підшкірної гематоми в потиличній області праворуч, саден обличчя. Закритого уламкового перелому акроміального кінця лівої ключиці зі зміщенням уламків. Тупої травми тазу: уламкового перелому бічної маси крижі праворуч з гематомою в навколишні м`які тканини, закритого перелому тіла лонної кістки праворуч та сідничного бугра праворуч зі зміщенням, закритого перелому верхньої гілки лонної кістки ліворуч без зміщення.

Виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону транспортного засобу, в умовах дорожньо-транспортної пригоди, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нікополь Дніпропетровської, громадянин України, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, що є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

13.07.2021 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: протокол огляду місця події та схема до нього, а також іншими доказами в їх сукупності.

13.07.2021 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області Мусієнко П.С., погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Лавровичем А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий в обґрунтування клопотання зазначає, що в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України наявні ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, та розуміючи тяжкість покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_1 , відомі анкетні дані свідків пригоди, тому він має змогу впливати на них, для приховування дійсних обставин пригоди. Також, ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124 та 125 КУпАП України, тому не виключено, що він може сісти за кермо транспортного засобу та вчинити злочин повторно.

Таким чином, враховуючи тяжкі наслідки завдані злочином у вигляді смерті потерпілої, притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, слідчий вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не буде достатнім для запобігання вищенаведеним ризикам.

Враховуючи вагомість наявних доказів, тяжкість покарання те, що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, має змогу незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, та враховуючи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість підозри. У задоволенні клопотання слідчого просив відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження 12021040000000298 року від 10.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Як видно із наданих суду матеріалів, доданих до клопотання, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_10 кримінально протиправного діяння, яке пов`язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, з приводу доводів захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, так як ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.

Також підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення під час розгляду клопотання не знайшов свого підтвердження, оскільки підозрюваний раніше не судимий.

Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховує дані про особу підозрюваного, який має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, однак такі обставини, на переконання слідчого судді, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_1 а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обґрунтованість існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та встановлені під час судового розгляду обставини, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч.3 ст.183 КПК України, відповідно до яких, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який вчинено із застосуванням насильства, чи який спричинив загибель людини.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розмір застави вважає, що застава у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму (90 800 грн.) здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_1 повинні бути покладені обов`язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 цієї статті. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області Мусієнко П.С., погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Лавровичем А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.09.2021 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 10.09.2021 року включно.

Покласти на ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, крім проведення слідчих та процесуальних дій;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 10.09.2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Д.А. Ісаєва