Вирок № 98298246, 13.07.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №№ 147/933/15-к

В И Р О К

Іменем України

13 липня 2021 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Галькевич І.В., Грох Н.С., Мрочко Т.О., Лиженко Є.М.

з участю прокурора Басюк Т.М., Юзько О.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Дунаєва І.Б.

законного представника ОСОБА_3

представника служби у справах дітей

Тульчинської РДА Федорової Ю.В.

інспектора з ЮП Омелянчук О.М., Трембовецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду міста Тульчинаматеріали кримінального провадження внесеному до ЄРДР за № 12015020300000127 від 25.03.2015 та № 12015020300000385 від 13.11.2015 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сиваківці, Липовецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, гр. України, освіта середня, не одружений, не працює, не являється депутатом, раніше судимий:

- 19.04.2011 Замостянським районним судом м. Вінниця по ст. 185 ч. 1 КК України до 40 годин громадських робіт. Згідно ст. 89 КК України судимість погашена;

- 02.07.2015 Тростянецьким районним судом Вінницької області за ст. 185 ч.3 КК України до 3р. п/в, з встановленням іспитового строку на 1 рік,ухвалою від 06.11.2015 скасовано іспитовий строк, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, гр. України, освіта середня, не одружений, не працює, не являється депутатом, раніше судимий:

- 20.11.2013 Немирівським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 2р. п/в з встановленням іспитового строку на 1 рік;

- 20.02.2014 Немирівським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 4р. п/в з встановленням іспитового строку на 2 роки;

- 24.10.2017 Ладижинським м/с Вінницької області за ст. ст. 309 ч.1, 185 ч.2, 70 КК України до 6 міс. арешту;

- 19.02.2018 Тростянецьким р/с Вінницької області за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 296 ч.1, 70 ч.1, ч.4 КК України до 4 р. 3 міс. п/в, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, та вчиняв нові умисні, корисливі злочини за наступних обставин.

Так, 23 березня 2015 року близько 8.00 год. ОСОБА_1 зустрівся в смт. Тростянець зі своїми знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , який вироком Тростянецького районного суду від 04.12.2015 визнаний винним та засуджений до умовної міри покарання, за вчинення вказаного злочину. Під час зустрічі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вирішили разом вчинити крадіжку чужого майна з приватної території, що розташована по АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , об`єднані спільним умислом на вчинення крадіжки чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, 23 березня 2015 року в період часу з 8.00 год. до 12.00 год. шляхом вільного доступу, зайшли на неогороджену територію господарства ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 , звідки ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , таємно, повторно скоїв крадіжку 5 металевих труб діаметром 60 мм. кожна, товщиною стінки 4 мм. кожна, довжиною 4 труби по 3 м. та одна труба довжиною 4 м. загальною ринковою вартістю 982 грн. 40 коп. Викраденими металевими трубами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розпорядились на власний розсуд продавши їх. Скоєною крадіжкою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , спричинили матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 982 грн. 40 коп.

Крім того, 4 квітня 2015 року близько 21.00 год. ОСОБА_1 проходячи зі своїм знайомим ОСОБА_2 по АДРЕСА_3 вирішили разом проникнути в нежитлове приватне домогосподарство для того щоб скоїти крадіжку товарно-матеріальних цінностей. ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 , об`єднані спільним умислом на вчинення крадіжки чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, відкривши хвіртку, таємно, тобто непомітно проникли на огороджене подвір`я домогосподарства ОСОБА_6 , що розташоване за адресою АДРЕСА_3 . Далі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом відкриття незамкнутих вхідних дверей проникли в приміщення погреба, в якому освітивши все за допомогою ліхтарика мобільного телефону виявили скляні бутлі з вином, які вирішили викрасти. ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на скоєння крадіжки чужого майна таємно, повторно, з приміщення погреба скоїв крадіжку двох бутлів місткістю 20 літрів та 1 бутель місткістю 10 літрів загальною вартістю 336,00 грн. повністю наповнені вином домашнього виробництва в кількості 50 л. вартістю 250,00 грн. з розрахунку вартості 1 л вина 5,00 грн. Всього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викрали з погреба майна належного потерпілому ОСОБА_6 на загальну вартість 586,00 грн. Викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядились на власний розсуд, а саме частину викраденого вина вжили, а частину продали разом з бутлями. Скоєною крадіжкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 586,00 грн.

ОСОБА_2 будучи неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності, останній раз 20.02.2014 Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з встановленням іспитового строку на 2 роки, за що судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, та скоїв нові, умисні злочини за наступних обставин.

Так, 23 березня 2015 року близько 8.00 год. ОСОБА_2 зустрівся в смт. Тростянець зі своїми знайомими ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який вироком Тростянецького районного суду від 04.12.2015 визнаний винним та засуджений до умовної міри покарання, за вчинення вказаного злочину. Під час зустрічі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вирішили разом вчинити крадіжку чужого майна з приватної території, що розташована по АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , об`єднані спільним умислом на вчинення крадіжки чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, 23 березня 2015 року в період часу з 8.00 год. до 12.00 год. шляхом вільного доступу, зайшли на неогороджену територію господарства ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 , звідки ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , таємно, повторно скоїв крадіжку 5 металевих труб

діаметром 60 мм. кожна, товщиною стінки 4 мм. кожна, довжиною 4 труби по 3 м. та одна труба довжиною 4 м. загальною ринковою вартістю 982 грн. 40 коп. Викраденими металевими трубами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , розпорядились на власний розсуд продавши їх. Скоєною крадіжкою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , спричинили матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 982 грн. 40 коп.

Крім цього, 4 квітня 2015 року близько 21.00 год. ОСОБА_2 проходячи зі своїм знайомим ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 вирішили разом проникнути в нежитлове приватне домогосподарство для того щоб скоїти крадіжку товарно-матеріальних цінностей. ОСОБА_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_1 , об`єднані спільним умислом на вчинення крадіжки чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, відкривши хвіртку, таємно, тобто непомітно проникли на огороджене подвір`я домогосподарства ОСОБА_6 , що розташоване за адресою АДРЕСА_3 . Далі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , шляхом відкриття незамкнутих вхідних дверей проникли в приміщення погреба, в якому освітивши все за допомогою ліхтарика мобільного телефону виявили скляні бутлі з вином, які вирішили викрасти. ОСОБА_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на скоєння крадіжки чужого майна, таємно, повторно, з приміщення погреба скоїв крадіжку двох бутлів місткістю 20 літрів та 1 бутель місткістю 10 літрів загальною вартістю 336,00 грн. повністю наповнені вином домашнього виробництва в кількості 50 л. вартістю 250,00 грн. з розрахунку вартості 1 л вина 5,00 грн. Всього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 викрали з погреба майна належного потерпілому ОСОБА_6 на загальну вартість 586,00 грн. Викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпорядились на власний розсуд, а саме частину викраденого вина вжили, а частину продали разом з бутлями. Скоєною крадіжкою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спричинили матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 586,00 грн.

Окрім цього, 11 листопада 2015 року близько 22:00 год. ОСОБА_2 та особа, кримінальне провадження відносно якого зупинено в зв`язку з його розшуком, проходячи по АДРЕСА_3 домовились спільно вчинити крадіжку горіхів. Зайшовши на подвір`я приватного домогосподарства через не зачинену хвіртку, яке належить ОСОБА_8 , що розташоване в АДРЕСА_4 , переконавшись у відсутності господаря, ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою, кримінальне провадження відносно якого зупинено, умисно, повторно, таємно, з метою крадіжки чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, підійшли до приміщення літньої кухні. Після чого ОСОБА_2 витягнувши віконну раму проник в приміщення літньої кухні. У вказаному приміщенні виявив білий полімерний мішок який був заповнений не лущеними горіхами та викрав його. Після чого ОСОБА_2 передав мішок через вікно особі, кримінальне провадження відносно якого зупинено, а сам залишився в приміщенні літньої кухні з метою крадіжки грошових коштів. В приміщенні літньої кухні на меблевій тумбочці під полімерною скатеркою ОСОБА_2 виявив грошові кошти в сумі 900 грн., що належать ОСОБА_8 , які також викрав, при цьому гроші залишив собі, а особі, кримінальне провадження відносно якої зупинено нічого не повідомив. В цей час поки ОСОБА_2 , знаходився в приміщенні літньої кухні, особа, кримінальне провадження відносно якої зупинено, виявив на території подвір`я за будинком розкладені горіхи які також є власністю ОСОБА_8 . Після чого, спільно із ОСОБА_2 позбирали горіхи зі столу у поліетиленову сумку, яку знайшли на місці. Таким чином, ОСОБА_2 та особа, кримінальне провадження відносно якої зупинено, спільно вчинили крадіжку не лущених горіхів загальною вагою 27 кг. вартістю 15 грн. за 1 кг. вартістю 400 грн. та грошей в сумі 900 грн.

Після чого ОСОБА_2 та особа, кримінальне провадження відносно якого зупинено, заволодівши викраденим, залишили місце події, а в подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд, а саме викрадені горіхи здали невідомій особі в смт. Тростянець на міському ринку за ціною 15 грн. за 1 кг., а отримані гроші в сумі 400 грн. розділили навпіл. Крім того гроші в сумі 900 грн. ОСОБА_2 залишив собі. Таким чином заподіяли потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 1300 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч.2. 185 ч.3 КК України визнав повністю і суду показав: що крадіжки майна із приватної території, що розташована по АДРЕСА_2 , яка належить потерпілому ОСОБА_5 ним були вчиненні спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Крадіжка із домогосподарства потерпілого ОСОБА_6 була вчинена спільно з ОСОБА_2 . Вказані обставини ним повністю визнаються та не оспорюються. Перелік викрадено майна зазначений в обвинувальному акті відповідає дійсності. Завдану матеріальну шкоду ним частково відшкодовано. В скоєному щиро кається просить суд суворо не карати, запевнивши, що став на шлях виправлення.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінуємих йому кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185, ч.2, 185 ч.3 КК України визнав повністю. Суду показав, що крадіжки майна із приватної території, що розташована по АДРЕСА_2 , яка належить потерпілому ОСОБА_5 ним були вчиненні спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Крадіжка із домогосподарства потерпілого ОСОБА_6 була вчинена спільно тільки з ОСОБА_1 . Щодо крадіжки горіхів та грошей з домогосподарства потерпілої ОСОБА_8 ним були вчиненні спільно з ОСОБА_4 за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Про грошові кошти, які він знайшов будинку потерпілої, він ОСОБА_4 нічого не розповідав, а залишив їх собі. Вказані обставини ним повністю визнаються та не оспорюються. Перелік викрадено майна зазначений в обвинувальному акті відповідає дійсності. Викрадені речі, частину продали, частиною розпорядився на власний розсуд. Завдану матеріальну шкоду ним частково відшкодовано. В скоєному щиро кається просить суд суворо не карати.

У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги добровільність позицій учасників судового розгляду, роз`яснивши їм права та відповідні наслідки, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинувачених, оголошенням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів справи.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого являється крадіжка вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб (за епізодом викрадення металевих труб 23.03.2015), в судовому засіданні доведена в повному обсязі, і його дії слід кваліфікувати за ст. 185 ч.2 КК України.

Також в судовому засіданні в повному обсязі доведена вина обвинуваченого ОСОБА_1 , в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого являється крадіжка вчинена з проникненням у житло, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб (за епізодом викрадення майна в потерпілого ОСОБА_6 04.04.2015) і його дії вірно кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України.

В судовому засіданні також в повному обсязі доведена вина обвинуваченого ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого являється крадіжка вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб (за епізодом викрадення металевих труб 23.03.2015), і його дії слід кваліфікувати за ст. 185 ч.2 КК України.

Крім того, доведена вина обвинуваченого ОСОБА_2 і в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого являється крадіжка вчинена з проникненням у житло, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб (за епізодом викрадення майна в потерпілого ОСОБА_6 04.04.2015 та потерпілого ОСОБА_8 ) і його дії вірно кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує суспільну небезпеку скоєних ними злочинів, обсяг і характер вчинених кримінально-караних діянь та заподіяної шкоди, особу обвинувачених, які за місцем проживання характеризуються посередньо, на обліках в лікаря психіатра та нарколога не перебувають.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд відносить щире каяття в скоєному злочині, активне сприяння в розкритті злочину, часткове

відшкодування завданих збитків.

Обтяжуючих покарання обвинувачених обставин судом не встановлено.

За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення засуджених, з врахуванням вимог ст. 50 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання:

ОСОБА_1 в межах санкцій визначених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, призначивши покарання за кожен злочин окремо і визначивши остаточне покарання на підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Приймаючи до уваги позицію державного обвинувача, суспільну небезпечність вчинених злочинів, обсяг заподіяної шкоди, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчинених злочинах, характер та ступінь вини, а також те, що обвинувачений запевнив суд, що став на шлях виправлення, на час вчинення вказаних злочинів не був судимим, встановленні в судовому засіданні пом`якшуючі покарання обставини, а також обставини, які дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, суд приходить до висновку про можливе застосувати відносно ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки визначенні ст. 76 ч. 1, п. п. 1, 2, КК України.

Крім того, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив інкримінуємі йому злочини до постановлення вироку Тростянецького районного суду від 02.07.2015 та ухвали цього ж суду від 06.11.2015, якою скасовано іспитовий строк та направлено останнього для відбування покарання, яке відбуто повністю.

Вказані обставини свідчать про необхідність призначення остаточного покарання ОСОБА_1 на підставі ст. 70 ч.4 КК України, з врахуванням попереднього вироку, у виді позбавлення волі, зарахувавши повністю відбутий строк покарання за попереднім вироком та вказані вироки виконувати самостійно.

Зарахувати повністю відбуте покарання ОСОБА_1 за вироком Тростянецького районного суду від 02.07.2015.

Оцінюючи доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо застосування положень ст. 72 ч.5 КК України, в редакції Закону № 838-VIII, та зарахуванні строку попереднього ув`язнення в строк відбування покарання, суд зазначає, що вказані положення можливе застосовувати лише при призначенні реальної міри покарання. В зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання вказані положення застосуванню не підлягають.

ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкцій визначених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі, призначивши покарання за кожен злочин окремо і остаточне покарання призначити на підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке обвинувачений повинен відбувати.

Крім того, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив інкримінуємі йому злочини до постановлення вироку Тростянецького районного суду від 19.02.2018, яким останньому призначено покарання за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 296 ч.1, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки три місяці.

Вказані обставини свідчать про необхідність призначення покарання ОСОБА_2 на підставі ст. 70 ч.4 КК України, з врахуванням попереднього вироку Тростянецького районного суду, шляхом часткового зарахування відбутого покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі, за правилами визначеними ст. 72 КК України.

Разом з тим, судом враховано, що вирок Немирівського районного суд від 20.02.2014, яким ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч.3 КК України та призначено покарання з врахуванням вимог ст. 70 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з встановленням іспитового строку на два роки шість місяців, не був взятий до уваги попередніми судами при постановленні рішень.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив інкримінуємі йому злочини після постановлення вказаного вироку, остаточне покарання останньому необхідно призначити на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, у виді позбавлення волі, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попередніми вироками.

Строк відбування остаточного покарання ОСОБА_2 необхідно рахувати з моменту проголошення даного вироку, зарахувавши повністю відбуте покарання за попереднім вироком.

В свою чергу призначені обвинуваченим покарання будуть необхідними і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Приймаючи до уваги ті обставини, що в судовому засіданні, стороною обвинувачення не виносилось питання про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що підстав для його обрання до набрання вироком законної сили не має.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 на час постановлення вироку відбуває покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі, суд вважає, що до вступу вироку в законну силу підстав для обрання запобіжного заходу не має.

З обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави понесені процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 613,80 грн. в рівних частках (по епізоду крадіжки в потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ), а також 614,40 грн. з обвинуваченого ОСОБА_2 (за епізодом крадіжки в потерпілого ОСОБА_8 ).

Питання щодо речових доказів судом вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Вирішуючи цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_9 , про відшкодування майнової шкоди в сумі 6720 грн., суд приходить до висновку, що вказана позовна заява має бути залишена без розгляду, в зв`язку з неявкою в судові засідання цивільного позивача. Залишення цивільного позову в кримінальному провадженні без розгляду не позбавляє права потерпілого звернутись із вказаним позовом в порядку визначеному ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65, 70, 71, 75, 76, 185 ч.2, ч.3 КК України, ст. ст. 369-374, 377 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченого ст. 185 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України і призначити йому покарання:

по ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки;

по ст. 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим у виді позбавлення волі строком на три роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком на один рік.

Відповідно до вимог ст. 76 ч. 1 п.1, п.2 КК України на засудженого ОСОБА_1 покласти обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України, з врахуванням попереднього вироку Тростянецького районного суду від 02.07.2015, остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на три роки, зарахувавши повністю відбутий строк покарання за попереднім вироком та вказані вироки Тростянецького районного суду і Тульчинського районного суду виконувати самостійно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченого ст. 185 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України і призначити йому покарання:

по ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки;

по ст. 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим у виді позбавлення волі строком на три роки.

З врахуванням вироку Тростянецького районного суду від 19.02.2018, призначити покарання ОСОБА_2 на підставі ст. 70 ч.4 КК України, шляхом часткового зарахування відбутого покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі строком на чотири роки і чотири місяці.

На підставі ст. 71 КК України, враховуючи вирок Немирівського районного суду від 20.02.2014, остаточне покарання ОСОБА_2 призначити за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі строком на чотири роки і п`ять місяців.

Строк відбування остаточного покарання ОСОБА_2 рахувати з часу проголошення вироку, з 13.07.2021, зарахувавши повністю відбутий строк покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути в рівних частках з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 613,80 (шістсот тринадцять гривень 80 копійок) грн. (по епізодах крадіжок в потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ), а також 614,40 грн. з обвинуваченого ОСОБА_2 (за епізодом крадіжки в потерпілого ОСОБА_8 ).

Речові докази:

- скляний бутиль ємністю 20 л, який відповідно до ухвали слідчого знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів відділення № 2 Гайсинського РУП (Тростянецький РВ УМВС) - повернути потерпілій ОСОБА_6 ;

- залишки розбитого бутля - знищити;

- металеву трубу довжиною 4 м, діаметром 60 мм, товщиною стінки 4 мм, яка передана на зберігання потерпілому

ОСОБА_10 - повернути останньому.

Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без розгляду.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити сторонам.

Суддя: