Рішення № 98297335, 13.07.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2021 справа № 914/574/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Побігайленко Ю-Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства “Виробничо-торгівельно-туристична фірма “Ватра”, м.Львів

про відшкодування витрат.

Ціна позову – 15644,00грн.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

Заяв про відвід не поступало, та в судових засіданнях присутніми представниками сторін не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління” до Приватного підприємства “Виробничо-торгівельно-туристична фірма “Ватра” про відшкодування 15644,00грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу, транспортування та зберігання конструкцій малої архітектурної форми (вивіски).

Ухвалою суду від 15.03.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 13.04.2021р. Ухвалами суду від 13.04.2021р., від 11.05.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та розгляд справи відкладено на 15.06.2021р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2021р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 29.06.2021р. Ухвалою суду від 29.06.2021р. відкладено розгляд справи на 13.07.2021р.

В судове засідання 13.07.2021р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, позивачем подано клопотання за вх.№15562/21 від 05.07.2021р. про розгляд справи без участі представника позивача. Від позивача подано відповідь на відзив за вх.№9389/21 від 19.04.2021р.

В судові засідання 13.04.2021р., 11.05.2021р., 15.06.2021р., 29.06.2021р., 13.07.2021р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив. Судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901413786668, №7901413851036, №7901413894479, №7901413967310, №7901413997359. Згідно до відстеження поштового відправлення на офіційному сайті АТ “Укрпошта” поштова кореспонденція за №7901413786668 отримана адресатом (відповідачем). Від відповідача подано відзив на позовну заяву за вх.№8900/21 від 13.04.2021р.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").

Відтак, у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження відповідача станом на дату прийняття рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адреси зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем порушено положення Закону України «Про рекламу», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок)». Позивач зазначає, що відповідачем самовільно, з порушенням Порядку, встановлено малу архітектурну форму (вивіску), яка складається з двох конструкцій на АДРЕСА_1 , чим було порушено вимоги «Порядку встановлення малих архітектурних форм (вивісок)», затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016 року.

У зв`язку із виявленими порушеннями було скеровано ПП ВТТФ «ВАТРА» вимогу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 06.02.2018р. № 23/Р-14-477, якою запропоновано відповідачу добровільно усунути допущене порушення в термін зазначений у вимозі. У вказаній вимозі, як зазначає позивач, також містилось попередження про те, що у разі невиконання вимоги у добровільному порядку, вивіска буде демонтована примусово. Позивач зазначає, що відповідач вимоги Департаменту містобудування Львівської міської ради про демонтаж в добровільному порядку не виконав. Департаментом містобудування Львівської міської ради видано наказ від 27.02.2018 року № 32 «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)». Позивач зазначає, що виконуючи вказаний наказ Департаменту містобудування, 14.03.2018 року КП «Адміністративно-технічне управління» здійснило примусовий демонтаж конструкцій самовільно встановленої вивіски ПП ВТТФ «ВАТРА» про що було складено акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 14.03.2018 року №2. Демонтаж самовільно встановлених конструкцій малої архітектурної форми (вивіски) відповідача проводив підрядник ФОП Флис Т. І. згідно договору про надання послуг від 25.01.2018 року № 25/01/2018, вартість робіт по демонтажу склала 450,00 грн. Транспортування конструкцій самовільно встановленої малої архітектурної форми (вивіски) відповідача проводив підрядник ФОП Флис Т. І. згідно договору про надання послуг від 04.01.2018 року № 04/01/18, вартість транспортування склала 176,67 грн. Позивач зазначає, що оплата позивачем витрат за демонтаж та транспортування конструкцій самовільно встановленої вивіски відповідача в розмірі 626,67 грн. підряднику ФОП Флису Т. І. підтверджується копією банківської виписки від 23.03.2018/22.03.2018, яка долучена до позовної заяви. Також позивач зазначає, що сума, яку ПП ВТТФ «ВАТРА» зобов`язане відшкодувати за зберігання конструкцій самовільно встановленої вивіски, демонтованих 14.03.2018 року складає 12410,00 грн. Зберігання демонтованих конструкцій малої архітектурної форми (вивіски) відповідача на складі КП «Адміністративно-технічне управління» підтверджується накладною від 14.03.2018 року № 26. Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору відповідачу скеровувався лист-вимога від 22.06.2018 року № 2410-10-6039 про повернення витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління» у зв`язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням конструкцій демонтованої вивіски, однак станом на 11.02.2021 року ПП ВТТФ «ВАТРА» не оплатило вказаних витрат КП «Адміністративно-технічне управління». З огляду на вищевказане, позивач просить позов задоволити та стягнути з відповідача 15644,00грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу, транспортування та зберігання конструкцій малої архітектурної форми (вивіски).

У відзиві на позовну заяву за вх.№8900/21 від 13.04.2021р. відповідач зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач є власником демонтованих рекламних засобів. Відповідач зазначає, що відповідно до матеріалів позовної заяви на фасаді будинку № 26 по вул. Підмурна у м.Львові було демонтовано інформацію відносно невідомої відповідачу «Студії нігтьової естетики». Відповідач зазначає, що згідно до інформації про юридичну особу, яка є у загальному доступі відповідач не займається господарською діяльністю у сфері «нігтьової естетики». Відповідач також зазначає, що представником відповідача було здобуто відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та встановлено, що будинок АДРЕСА_1 не належить відповідачу (на підтвердження даних обставин долучено відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.04.2021р., в якому графа власники замальовано чорною кульковою ручкою). Відповідач зазначає, що договорів оренди майна (об`єктів нерухомості) за адресою: вул. Підмурна, 26 у м.Львові відповідач не укладав. Також, відповідач зазначає, що не отримував будь-яких вимог про відшкодування витрат пов`язаних з демонтажем та зберіганням конструкцій малої архітектурної форми (вивіски). З огляду на вказані обставини відповідач просить в позові відмовити.

Обставини, встановлені судом.

08.02.2018р. Департаментом містобудування Львівської міської ради вимогою № 23/Р-14-477 від 06.02.2018р. повідомлено ПП ВТТФ «ВАТРА» про порушення вимог «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок у м. Львові» (рішення виконкому від 11.11.2016 №1025), а саме: самовільно встановлено малу архітектурну форму (вивіску) на зовнішній поверхні будинку, за адресою вул. Підмурна, 26 у якої відсутній паспорт малої архітектурної форми (вивіски) та лист уповноваженого органу про відповідність. Вивіска складається з двох конструкцій. Розмір конструкції вивіски 1,00 х 0,50м. (місце 1); 2,50 х 0,40м. (місце 2). Запропоновано в термін до 21.02.2018 усунути вказане порушення, демонтувати вивіску або розробити паспорт малої архітектурної форми (вивіски) та отримати лист про відповідність в уповноваженого органу у зазначений термін. На підтвердження надіслання даної вимоги долучено список №4 згуртованих поштових відправлень рекомендованих листів поданих у ВПЗ-8 відправника КП «Адміністративно-технічне управління» від 08.02.2018р. та фіскальний чек від 08.02.2018р.

Проте, як зазначає позивач, ПП ВТТФ «ВАТРА» вимоги Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про демонтаж не виконало.

Наказом № 32 від 27.02.2018р. Департамент містобудування ЛМР «Про демонтаж малих архітектурних форм (вивісок)» наказав КП «Адміністративно-технічне управління» демонтувати самовільно встановлені вивіски, в тому числі, власника конструкції ПП ВТТФ «ВАТРА» за адресою: вул. Підмурна, 26, вимога №23/Р-14-477 від 06.02.2018р.

На виконання наказу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 32 від 27.02.2018р. Комунальним підприємством “Адміністративно-технічне управління” 14.03.2018р проведено примусовий демонтаж спеціальної конструкції: 1,00 х 0,5;2,50 х 0,4; демонтаж вивіски розміром до 1м2-1шт та від 1м2 до 3 м2-1шт; за адресою р-н Галицький, вул.Підмурна, 26, про що складено Акт №2 від 14.03.2018р. проведення демонтажу спеціальних конструкцій. На підтвердження надіслання даного акту долучено список згуртованих поштових відправлень рекомендованих листів поданих у ВПЗ-8 відправника КП «Адміністративно-технічне управління» від 22.03.2018р. та фіскальний чек від 22.03.2018р. Як вбачається із вказаного акту №2 від 14.03.2018р. демонтаж спеціальної конструкції здійснено на замовлення КП “Адміністративно-технічне управління” - силами ФОП Флис Т.І. При демонтажі була використана спецтехніка: транспортування вантажним автомобілем до 3 т в денний час (06:00 – 22:00 год.) – 40хв.

В матеріалах справи наявні матеріали фотофіксації, з яких вбачається, що на вул.Підмурна, 26 у м. Львові розміщено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами вивіски, зокрема «Студія нігтьової естетики».

25.01.2018р. між КП “Адміністративно-технічне управління” (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Флис Т.І. (виконавець) укладено договір №25/01/2018 про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовникові послуги із демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій (із залученням автомобільної техніки та спеціальної автомобільної техніки), супроводу їх до складських приміщень замовника, а замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти надані послуги й оплатити їх. Вартість наданих послуг визначається згідно з додатками 1, 2 до цього договору, однак загальна вартість наданих послуг не може перевищувати 105 000,00 грн. (п.2.1. договору). Замовник зобов`язаний за надані виконавцем послуги перерахувати на рахунок виконавця суму, зазначену в актах виконаних робіт, впродовж 5 днів від дати надання послуг.

Сторонами укладено додатки №1 та №2 до договору №25/01/2018 від 25.01.2018 р. про надання послуг, якими визначили вартість наданих послуг. Відповідно до визначеної договірної ціни зазначеної у додатках №1 та № 2, вартість наданих послуг Фізичною особою-підприємцем Флис Т.І. по договору №25/01/2018 від 25.01.2018р. становить 450,00 грн. Фізичною особою-підприємцем Флис Т.І. виставлено КП “Адміністративно-технічне управління” рахунок на оплату №403 від 14.03.2018р. за демонтаж вивісок, зокрема на вул.Підмурна , 26 на суму 450,00грн.

23.03.2018р. КП “Адміністративно-технічне управління” сплачено ФОП Флису Т.І. 450,00 грн. за надані послуги з демонтажу, згідно рахунку №403 від 14.03.2018р.

04.01.2018 р. між КП “Адміністративно-технічне управління” (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Флис Т.І. (виконавець) укладено договір №04/01/2018 про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовникові послуги із “Прокату вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів” ДК 021:2015 (60180000-3), “Прокат вантажних автомобілів та промислових транспортних засобів із водієм для перевезення товарів та надання послуг”, а замовник в свою чергу зобов`язується прийняти надані послуги й оплатити їх. Вартість наданих послуг визначається згідно з договірною ціною на послуги “Прокат вантажних автомобілів та промислових транспортних засобів із водієм для перевезення товарів та надання послуг” (додаток 1) до цього договору. Замовник зобов`язаний за надані виконавцем послуги перерахувати на рахунок виконавця суму, зазначену в Актах виконаних робіт, впродовж 5 днів від дати надання послуг (п.2.1.-2.2. договору).

Сторонами укладено додаток №1 до договору №04/01/2018 від 04.01.2018р. про надання послуг, яким визначили вартість наданих послуг. Відповідно до визначеної договірної ціни зазначеної у додатку №1 до договору №04/01/2018 від 04.01.2018р. транспортування вантажним автомобілем (до 3 тон) за 1 годину роботи в денний час становить 265,00 грн. Як вбачається з акту проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 14.03.2018 р. №2 транспортування конструкцій зовнішньої реклами відповідача склало 40 хв., відтак вартість наданих послуг Фізичною особою-підприємцем Флис Т.І. за договором №04/01/2018 від 04.01.2018р. становить 176,67 грн (265,00 грн х 40 хв./60 хв.).

Фізичною особою-підприємцем Флис Т.І. виставлено КП “Адміністративно-технічне управління” рахунок на оплату постачальника №1403Т від 14.03.2018 р.

23.03.2018р. КП “Адміністративно-технічне управління” сплачено ФОП Флису Т.І. 176,67 грн. за надані послуги з транспортування конструкцій зовнішньої реклами, згідно рахунку №1403Т від 14.03.2018 р.

На підставі Накладної №26 від 14.03.2018р. позивач прийняв рекламні конструкції відповідача на зберігання.

Позивачем нараховано відповідачу за зберігання самовільно встановленої конструкції зовнішньої реклами за період з 15.03.2018р. по 14.03.2019р. (365 днів х 17 грн х 2 вивіски) 12410,00грн.

Позивач зазначає, загальна вартість витрат, понесених КП «Адміністративно-технічне управління» у зв`язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням конструкцій малої архітектурної форми (вивіски) відповідача станом на 11.02.2021 року складає: 450,00грн. – демонтаж вивісок; транспортування вивісок – 176,67грн., зберігання конструкцій на складі - 12410,00грн., ПДВ 20% - 2607,33грн., всього на загальну суму 15644,00грн з ПДВ.

Листом-вимогою №2410-10-6039 від 22.06.2018р. позивач просив відповідача сплатити понесені КП “Адміністративно-технічне управління” витрати за демонтаж, транспортування та зберігання конструкцій. На підтвердження надіслання даного листа-вимоги долучено реєстр листів КП «Адміністративно-технічне управління» від 23.06.2018р. та фіскальний чек від 23.06.2018р. Однак, як зазначає позивач, вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частинами 1, 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та у порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджені Кабінетом Міністрів України.

Як визначено в п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 (далі Типові правила), виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Згідно з Правил розміщення реклами у м. Львові, затверджених рішенням Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010 (далі Правила), КП «Адміністративно-технічне управління» визначено оператором зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1.1., 2.2.1., 2.2.4., 2.2.6., 2.2.7., 2.3. Статуту Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, затвердженого наказом в.о. директора департаменту містобудування Львівської міської ради від 07.12.2020р. №168-к, Комунальне підприємство “Адміністративно-технічне управління” (надалі – підприємство), яке до перейменування мало назву Комунальне підприємство “Інспекція благоустрою та екології м. Львова” створене шляхом реорганізації КП “Інспекція благоустрою та екології м. Львова” ухвалою Львівської міської ради від 24.12.1998р. №101 (надалі - власник) та підпорядковане Департаменту містобудування Львівської міської ради, що є представником власника - територіальної громади м. Львова і є органом, до сфери якого входить комунальне підприємство (надалі - Уповноважений орган). Підприємство створене з метою отримання прибутку. Основними напрямками діяльності підприємства, зокрема, є: виконання операторських функцій при справлянні департаментом економічного розвитку Львівської міської ради плати за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами; виконання функцій, визначених окремими ухвалами Львівської міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування, департаменту економічного розвитку; розробка, в тому числі на платній основі, проектів розміщення вивісок та реклами, розробка комплексних схем розміщення рекламних конструкцій у м.Львові, розробка макетів рекламної поліграфії, дизайну ділової документації та рекламно-інформаційних матеріалів; надання послуг зберігання майна третіх осіб на платній основі. Підприємство може здійснювати іншу діяльність, яка не передбачена у Статуті, у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.4 вказаних Правил розміщення реклами, оператор: у межах своєї компетенції здійснює нагляд за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, та фізичними особами встановленого Законом України «Про рекламу», Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, Правилами порядку розміщення, утримання та експлуатації рекламних засобів. Інформує робочий орган про виявлені порушення, готує проекти вимог та надсилає рекламорозповсюджувачам вимоги робочого органу про усунення виявлених порушень законодавства у сфері реклами у встановлений у вимогах термін (пп.3.4.1); за результатами нагляду за станом зовнішньої реклами інформує відповідним поданням робочий орган про рекламні засоби, що підлягають примусовому демонтажу, готує проект наказу про примусовий демонтаж та здійснює демонтаж рекламних засобів у відповідності до вимог п.8 цих Правил (пп.3.4.3); організовує або проводить власними силами демонтаж самовільно розміщених рекламних засобів у порядку, визначеному у розділі 8 цих Правил (пп.3.4.7).

Під демонтажем розуміють комплекс заходів, які передбачають відокремлення рекламного засобу разом з основою від місця його розташування та транспортування у місце його подальшого зберігання. При цьому демонтаж та наступне зберігання рекламного засобу не передбачає переходу права власності на нього до територіальної громади м. Львова та оператора.

Згідно пп. 8.1.1 п. 8.1 Правил розміщення реклами, демонтажу згідно з цими Правилами підлягають: самовільно встановлені рекламні засоби: а) власник яких невідомий, у тому числі у разі відсутності маркування на рекламному засобі; б) власник яких відомий, але вимоги про демонтаж не виконав.

Пунктом 8.2. Правил розміщення реклами передбачено, зокрема, що у випадку, зазначеному у підпункті 8.1.1 б), демонтаж рекламних засобів повинні провести власники (законні користувачі) рекламного засобу самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі робочого органу про усунення порушення Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові. У разі невиконання розповсюджувачем у зазначений термін вимог про демонтаж спеціальної конструкції оператор звертається з поданням до робочого органу не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати виявлення невиконання вимоги для підготовки наказу про примусовий демонтаж.

Як встановлено судом, КП «Адміністративно-технічне управління» під час виконання покладених на нього функцій виявлено порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», про що повідомлено ПП ВТТФ «ВАТРА» вимогою Департаменту містобудування Львівської міської ради № 23/Р-14-477 від 06.02.2018р. Відповідач вимоги не виконав, самостійно демонтаж рекламних конструкцій та вивісок не здійснив.

Пунктом 2.1. Правил (з урахуванням внесених змін на підставі рішення Львівської міської ради від 17.05.2013 № 332) надано визначення наступних термінів, зокрема: примусовий демонтаж конструкції - це засіб примусового усунення виявленого порушення вимог законодавства про рекламу (самовільного встановлення рекламного засобу), не усунутого суб`єктом господарювання у добровільному порядку; самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, розміщений без виданого у встановленому порядку дозволу або не демонтований власником після прийняття робочим органом рішення про відмову у продовженні дозволу або виконавчим комітетом рішення про його скасування у встановлений термін.

Відповідно до пп. 9.3.4.1, 9.3.4.3 п. 9.3.4 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 № 376, уповноважені працівники КП «Адміністративно-технічне управління» у частині нагляду за станом зовнішньої реклами: забезпечують контроль за дотриманням встановленого нормативними актами утримання рекламних засобів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм їх власності; проводять демонтаж самовільно встановлених рекламних конструкцій за наказами відповідного виконавчого органу міської ради (робочого органу з врегулювання розміщення зовнішньої реклами).

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» - вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно до п. 1.7 Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок), затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 1025 від 11.11.2016р., паспорт малої архітектурної форми (вивіски) - проектна документація, яка є підставою, для встановлення малої архітектурної Форми (вивіски). Паспорт малої архітектурної форми (вивіски) виготовляє власник (користувач) вивіски у разі відсутності на дану будівлю паспорта комплексного розміщення малих архітектурних форм. Узгоджений паспорт розміщення малих архітектурних форм (вивісок) підлягає внесенню у реєстр погоджених проектів малих архітектурних форм (вивісок), ведення якого забезпечує КП «Адміністративно-технічне управління».

Пунктом 1.7. Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок), передбачено, що самовільно встановлена мала архітектурна форма (вивіска) - елемент декоративного оздоблення фасаду будинку, який розміщується з порушенням вимог діючого Порядку.

Згідно з п. 5.1. та п. 5.2. Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок), моніторинг розміщення малих архітектурних форм (вивісок) у м. Львові здійснює КП «Адміністративно-технічне управління». Контроль за дотриманням цього Порядку здійснює уповноважений орган на базі моніторингової системи КП «Адміністративно-технічне управління».

Пунктом 6.2. Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок), передбачено, що власникам самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок) скеровуються вимоги уповноваженого органу (департаменту містобудування) про усунення допущеного порушення.

Відповідно до пункту 49 Типових правил розміщення реклами, затверджених Постановою КМУ від 29.12.2003 року № 2067 визначається, що демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих правил здійснюється й у разі невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо його розміщення, наданим у визначенні та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам. Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців, якими вони були встановлені.

Згідно з п. 6.6. Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок), примусовий демонтаж малих архітектурних форм (вивісок) організовує КП «Адміністративно-технічне управління» за наказом уповноваженого виконавчого органу Львівської міської ради. Пунктом 6.1. Порядку встановлення малих архітектурних форм (вивісок), самовільно встановлені малі архітектурні форми (вивіски) підлягають демонтажу.

Відповідно до п. 1.7. Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок), демонтаж - це комплекс заходів, які передбачають відокремлення малої архітектурної форми (вивіски) разом з її основою від місця її розміщення та транспортування у місце її подальшого зберігання.

Частиною 1 статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Зважаючи на те, що вимоги про демонтаж конструкцій зовнішньої реклами відповідачем у добровільному порядку та у встановлений в них термін виконані не були, Департаментом економічного розвитку та Департаментом містобудування ЛМР видано наказ №32 від 27.02.2018р. про примусовий демонтаж означених конструкцій.

Відповідно до п. 8.3. Правил, примусовий демонтаж рекламних засобів проводиться власними силами оператора або на його замовлення підрядною організацією. У разі необхідності під час проведення демонтажу можуть бути присутні власник або законний користувач рекламного засобу, представники державних органів, міських служб та інших організацій.

На виконання наказу Департаменту містобудування ЛМР №32 від 27.02.2018р. позивачем із залученням підрядників проведено демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та малих архітектурних форм (вивісок), а також транспортування таких на склад оператора для зберігання, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій, актам надання послуг, виставленими рахунками та доказами їх оплати, що встановлено судом вище.

Приписами п. 8.5. Правил (з урахуванням внесених змін на підставі рішення Львівської міської ради від 17.05.2013 №332), компенсація коштів, витрачених комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» на примусовий демонтаж рекламного засобу, покладається на власника (користувача) демонтованого рекламного засобу.

Відповідно до п.п. 13.4.1 та 13.4.2 п. 13.4. Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 № 376, витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, вивісок, їх транспортування та зберігання відшкодовують їх власники: за демонтаж та транспортування спеціальної конструкції у розмірі фактичних витрат та зберігання спеціальної конструкції у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання.

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи відповідача Приватного підприємства “Виробничо-торгівельно-туристична фірма “Ватра” є: 79019, м.Львів, вул.Підмурна, буд.26; керівником та засновником ПП ВТТФ «Ватра» вказано Осєчкіну Анну Юріївну. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником об`єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку не були демонтовані самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами та вивіски, а позивач здійснив їх примусовий демонтаж, транспортував на склад із залученням підрядників, у зв`язку з чим ним були понесені відповідні витрати по демонтажу на суму 450,00грн., транспортування 176,67 грн., зберігання 12410,00грн., на загальну суму 15644,00грн. з ПДВ.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів оплати завленої до стягнення суми не подано.

Щодо покликань відповідача на не здійснення позивачем заходів досудового врегулювання спору та ненадходження на адресу відповідача вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 справа № 1-2/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачене обов`язкове направлення претензії, що безумовно повинно передувати переданню спору на розгляд господарського суду. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 15-рп/2002 право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, не вжиття заходів досудового врегулювання спору не позбавляє позивача права на звернення до суду та не звільняє відповідача від обов`язку оплатити заявлену до стягнення суму, яка визнана судом обґрунтованою.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства “Виробничо-торгівельно-туристична фірма “Ватра” (79019, м.Львів, вул.Підмурна, буд.26, ідентифікаційний код 03830771) на користь Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління” (79005, м.Львів, пл.Міцкевича, 6/7; ідентифікаційний код 13804591) 15644,00грн. витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу, транспортування та зберігання конструкцій малої архітектурної форми (вивіски) та 2270,00грн. – судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 14.07.2021р.

Суддя С.В. Іванчук