Рішення № 98296140, 06.07.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2021 р. Cправа № 902/346/21

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" (пр-т Космонатів, 30-А, оф. 721, м. Вінниця, 21031)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" (пр-к Космонавтів, 30А, оф. 703, м. Вінниця, 21021)

про стягнення 936798,58 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача Зінченко А.А. згідно ордеру

відповідача Горобець Д.Г. за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н та дати (вх. № 356/21 від 08.04.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" про стягнення грошових коштів в сумі 936 798,58 грн., з яких: 936 072,35 грн. - сума боргу за надані послуги; 726,23 грн. - пеня за порушення строків внесення платежів в період з 26.02.2021 по 28.02.2021.

Правовими підставами звернення з позовною заявою позивача стало неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" зобов`язань за Договором технічного обслуговування та ремонтних робіт газозбірної системи № 4 від 01.10.2015 в частині проведення розрахунків за надані послуги.

Ухвалою суду від 13.04.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Листом №б/н від 19.04.2021, що надійшов до суду 21.04.2021, позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.07.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/346/21 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.05.2021.

12.05.2021 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 11.05.2021 (вх. № 01-34/4247/21) скріплений електронним цифровим підписом представника Відповідача - адвоката Горобець Д.Г., де Відповідач наводить свої заперечення проти позову, посилаючись на те, що фактичне надання послуг з сервісу обладнання посвідчується щомісячно складеними актами надання послуг. Пунктом. 5.2.2 Договору № 4 від 01.10.2015 визначено, що Позивач до 10 числа місяця, наступного за тим, в якому надані послуги, направляє Відповідачу складений в 2-ох примірниках Акт надання послуг та рахунок на оплату.

Саме обопільно підписаний акт та виставлений рахунок створює у Відповідача зобов`язання щодо оплати послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання.

Однак в порушення норм ГПК України Позивачем не надано доказів направлення таких актів та рахунків в строк, передбачений п. 4.3 договору.

Тому Відповідач вважає, що відсутні підстави вважати, що він прострочив оплату за Договором, а тому і відсутнє право на неустойку.

Крім того, Відповідач вказує на те, що Позивачем не враховано положень ч. 5 ст. 254 ЦК України при нарахуванні неустойки.

При розгляді справи 25.05.2021 судом, протокольною ухвалою, оголошено перерву в судовому засіданні до 09.06.2021.

09.06.2021 а електронну адресу суду надійшли пояснення (вх. № 0134/5280/21) cкріплені електронним цифровим підписом представника Відповідача - адвоката Горобець Д.Г., в яких Відповідач, окрім доводів відзиву на позовну заяву, наголошує на неправомірності нарахування Позивачем пені в розмірі 134 152,63 грн., і зарахування вказаної суми грошових коштів сплаченої Відповідачем за Договором в рахунок погашення пені.

При розгляді справи 09.06.2021, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив протокольну ухвалу від 09.06.2021, якою продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів та оголосив перерву в судовому засіданні до 06.07.2021.

На визначену судом дату з`явились представники Позивача та Відповідача. При розгляді справи 06.07.2021, суд, за погодженням представників сторін, закрив підготовче провадження та перейшов у судовому засіданні згідно частини 3 статті 201 ГПК України до розгляду справи по суті.

Представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник Відповідача, посилаючись на доводи відзиву на позовну заяву та пояснень, заперечив проти задоволення позову.

У судовому засіданні 06.07.2021 прийнято судове рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 06.07.2021 представники учасників не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" (Позивач, за Договором Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕУ ЕНЕРГО» (Відповідач, за Договором Замовник) укладено Договір № 4 технічного обслуговування технічного обслуговування та ремонтних робіт газозбірної системи. (надалі Договір)

Згідно умов Договору Замовник доручає, а Виконавець, протягом дії даного Договору, зобов`язується за плату надавати Замовнику послуги з технічного обслуговування та огляду системи збору та утилізації біогазу на полігоні побутових відходів біля с. Стадниця у Вінницькому районі, відповідно до Технічного паспорту, яка є об`єктом власності Виконавця.

За змістом п. 1.2. Виконавець здійснює виконання ремонтно-відновлювальних робіт та Додатковий сервіс обладнання та його окремих елементів у випадку їх виходу з ладу. Проведення, оплата, прийняття вказаних робіт відбувається відповідно до положень п. 3.5. Даного договору.

Розділом 2 Договору погоджено порядок виконання робіт, та, з поміж іншого, визначено, що Виконавець здійснює технічне обслуговування та огляд обладнання (надалі ТОО) за місцем його розташування. Перелік ТОО, порядок та періодичність їх проведення визначені в Додатку №2 до цього Договору.

Між сторонами було погоджено, що Замовник зобов`язується оплачувати вартість технічного обслуговування щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця наступного за місяцем виконання технічного обслуговування. (п.п. 4.1., 4.3 Договору).

Ціна технічного обслуговування складає суму еквівалентну 5850 Євро в тому числі ПДВ 975% Євро, в перерахунку на грошову одиницю України, - гривню по курсу НБУ на останній день розрахункового місяця. (п. 4.2. Договору)

Відповідно до п. 6.1. Договору здача-приймання виконаних ТОО, зазначених в п.1.1. здійснюється сторонами щомісяця за актами здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно п. 6.2. за результатами виконаних ТОО, Виконавець зобов`язаний був щомісяця, до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за місяцем виконання ТОО, передати Замовнику оформлені акти здачі-приймання виконаних робіт, а Замовник зобов`язаний, протягом п`яти днів, але не пізніше 10 (десятого) числа місяця наступного за місяцем виконання ТОО, - підписати і передати такий акт Виконавцю.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що претензії Замовника, щодо виконаних робіт повинні бути викладені письмово та надіслані протягом двох календарних днів Виконавцю.

За доводами Позивача, в період з 01.10.2015 по 28.02.2021 Позивачем були надані послуги Відповідачу на загальну суму 11 433 915,71 грн., підтвердженням чого слугують акти надання послуг (а.с. 12-73).

Відповідачем в період з 01.10.2015 по 28.02.2021 було здійснено перерахування коштів в рахунок оплати наданих послуг в загальній сумі 10 632 766,39 грн., і такі послуги оплачено з порушенням строків, встановлених Договором, про що свідчить довідка про рух коштів по рахунку Позивача (а.с. 74-125)

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі виникнення простроченої заборгованості Замовника з оплати виконаних ТОО та робіт, він зобов`язується сплатити Виконавцю пеню, що нараховується від суми простроченого платежу за увесь прострочений період заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Як зазначає Позивач, протягом періоду з 05.11.2019 по 28.02.2021 Відповідачу, за порушення строків розрахунку, було нараховано пеню в розмірі 135 649,29 грн.

Згідно п. 7.5 Договору із коштів, що надійшли на рахунок Виконавця, Виконавцем в першу чергу зараховуються кошти по сплаті штрафних санкцій і решта суми зараховується відповідно до призначення платежу.

Враховуючи дані умови Договору, Позивачем, зі здійснених Відповідачем розрахунків за Договором, зараховано 135 649,29 грн. в рахунок погашення пені.

За розрахунком Позивача розмір заборгованості Відповідача станом на 28.02.2021 складає 936 798,58 грн. з яких 936072,35 грн. сума основного боргу та 726,23 грн. сума пені за порушення строків внесення платежів в період з 26.02.2021 по 28.02.2021.

Суд зауважує, що Відповідач не висловив заперечень стосовно обсягу та змісту наданих послуг, строків перерахування коштів. Наголошує останній лише на тому, що Позивачем не надавалися рахунки на оплату послуг згідно п. 4.1 Договору, тому відсутні підстави стверджувати про порушення строків оплати наданих послуг.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із п. 3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. ст. 901- 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наданими Позивачем актами надання послуг підтверджується факт надання Позивачем послуг в межах Договору на загальну суму 11 433 915,71 грн.

Тоді як відповідно до виписки по рахунку Позивача, Відповідачем було здійснено частково оплату наданих послуг в загальній сумі 10 632 766,39 грн.

Перерахування коштів Відповідачем здійснювалось з порушенням строків встановлених Договором, що також не заперечувалось представником Відповідача.

Внаслідок чого за період з 11.11.2019 по 28.02.2021 Позивачем, відповідно до п. 7.2 Договору, нараховано пеню в загальному розмірі 135 649,29 грн., яку згідно п. 7.5. Договору погашено за рахунок платежів за надані послуги за Договором.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 936 072,35 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Поряд з цим, Позивачем окрім суми основного боргу заявлено до стягнення 726,23 грн. пені нарахованої за період з 26.02.2021 по 28.02.2021.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3,4 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо відсутності підстав вважати простроченими невиконані грошові зобов`язання внаслідок не отримання актів та рахунків на оплату, оскільки положеннями Договору не передбачено такої підстави відстрочення виконання грошових зобов`язань.

Суд виходить з того, що підписуючи акти надання послуг відповідач повинен усвідомлювати обов`язок зі своєчасного проведення розрахунку, з огляду на засади добросовісності та розумності (п. 6 . ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі виникнення простроченої заборгованості з оплати виконаних ТОО та робіт, Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу пеню, що нараховується від суми простроченого платежу за увесь прострочений період заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідачем не спростовано наданого Позивачем розрахунку пені, вказано лише на невірне обчислення пені з 21.06.2020, 21.09.2020, 21.12.2020, 21.02.2020 без урахування вихідних днів.

При цьому суд зауважує, що Позивачем заявлено пеню, нараховану за період з 26.02.2021 по 28.02.2021. Періоди, на яких наголошує Відповідач не є предметом дослідження у даній справі.

Суд, перевіривши розрахунок пені на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 253-255, 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення 726,23 грн. пені є обґрунтованою, правомірною та правильно розрахованою, а тому є такою, що підлягають задоволенню.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому суд зважає, що Відповідач не надав доказів в спростування доводів Позивача, та доказів виконання зобов`язань за Договором № 4 технічного обслуговування та ремонтних робіт газозбірної системи від 01.10.2015 в повному обсязі.

Дослідивши всі докази у справі, суд дійшов висновку про те, що Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині судового збору, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір за позовною заявою покладається на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" (пр-т Космонавтів, 30А, оф. 703, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 39114300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" (пр-т Космонавтів, 30 А, оф. 721; м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 31415061) 936 072 грн. 35 коп. - боргу за надані послуги; 726 грн. 23 коп. - пені та 14 051 грн. 98 коп. - витрат на сплату судового збору.

Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 14 липня 2021 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пр-т Космонатів, 30-А, оф. 721, м. Вінниця, 21031)

3 - відповідачу (пр-к Космонавтів, 30А, оф. 703, м. Вінниця, 21021)