Рішення № 98293500, 14.07.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/431/21

Справа №754/15878/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(повне рішення суду виготовлено 14 липня 2021 року)

13 липня 2021 року м. Київ, Деснянський районний суд міста Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Дорошенко В.В., справа № 754/15878/19

ОСОБА_1 - позивач

ОСОБА_2 - відповідач 1

ОСОБА_3 - відповідач 2

Вимоги позивача: визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири

ОСОБА_4 - представник позивача

Гаврилюк О.О. - адвокат відповідача 2

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого зменшувались і в якому посилаючись на фіктивність укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири від 01.07.2015, просив визнати цей договір недійсним. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що договір укладений без наміру створити юридичні наслідки, а з метою уникнення звернення стягнення на предмет договору купівлі-продажу.

28.02.2020 відповідач 1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.03.2021.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.02.2021 зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника після смерті відповідача 1.

14.05.2021 головуючому передано повідомлення п`ятнадцятої київської держаної нотаріальної контори з доданою до нього інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та відповідно до яких спадкова справа після смерті відповідача 1 не заводилась.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.06.2021 поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а адвокат відповідача 2 позов не визнав.

Вислухавши представника позивача та адвоката відповідача 2, дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири від 01.07.2015, відповідач 1 продав належну йому на праві власності 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 відповідачу 2 за 272209 грн.. Вартість 1/2 частини зазначеної квартири визначена звітом про незалежну оцінку майна від 22.06.2015, а кошти в сумі: 272209 грн. покупець передав продавцю до підписання цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за життя ОСОБА_2 з 16.01.1992 був зареєстрований у кв. АДРЕСА_1 , а відповідач 2 у цій же квартирі зареєстрований з 29.03.1984, а також останнє підтверджується і наданою на запит суду довідкою про реєстрація місця проживання особи.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 23.12.1998, відповідач 2 є одним із співвласників кв. АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

До позову позивач додав копію виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.12.2015 про стягнення з відповідача 1 на користь позивача: 103804,66 грн., копію виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.12.2015 про стягнення з відповідача 1 на користь позивача: 3600,52 грн., копію виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.12.2015 про стягнення з відповідача 1 на користь позивача: 1068,05 грн. і 4139,50 грн., копію виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва від 21.06.2018 про стягнення з відповідача 1 на користь позивача: 36902,72 грн., а також копії чотирьох постанов приватного виконавця від 29.05.2019 про відкриття виконавчих проваджень за вищевказаними виконавчими листами.

Згідно ст. 234 ЦК України, 1. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. 2. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. 3. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.03.2019 у справі № 903/439/18, Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

5.2.4. Кваліфікуючими ознаками договору купівлі-продажу є передання (продаж) майна продавцем та оплата (прийняття) такого майна покупцем.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б давали суду саме правові підстави для висновку про фіктивність договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири від 01.07.2015, сторона позивача суду не надала і судом таких доказів не здобуто.

Зокрема, ще до укладення договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири від 01.07.2015, обидва відповідачі були зареєстровані в кв. АДРЕСА_1 та були її співвласниками. Відчуження 1/2 частини цієї квартири було оплатним і за ціною її дійсної вартості на час відчуження. Кошти за відчуження своєї частини квартири відповідач 2 передав відповідачу 1 до підписання договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири від 01.07.2015.

У позові сторона позивача зазначає, що 12.06.2015 мала місце ДТП, учасниками якої були позивач і відповідач 1, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля позивача, а постановою Деснянського районного суду м. Києва від 15.07.2015 відповідача 1 визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП.

При цьому, сторона позивача не надала суду жодних доказів, які б свідчили про вищевказану ДТП та належність позивачу майна пошкодженого відповідачем 1, а також, ні постанови суду від 15.07.2015, ні судових рішень за якими видавались вищевказані виконавчі листи, як не надавалось і доказів про неможливість отримання самостійно стороною позивача цих доказів та не заявлялось клопотань про витребування цих доказів судом.

Стягнута з відповідача 1 на користь позивача загальна сума коштів за вищевказаними виконавчими листами: 103804,66 грн. + 3600,52 грн. + 1068,05 грн. + 4139,50 грн. + 36902,72 грн. = 149515,45 грн. є меншої від отриманої відповідачем 1 за життя суми: 272209 грн. від продажу своєї частини кв. АДРЕСА_1 .

Виконавчі листи стороною позивача на примусове виконання подано лише в 2019 році.

Стороною позивача не надано доказів, які б свідчили, що обидві сторони договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири від 01.07.2015 не мали наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, що предмет цього правочину продавець не передавав покупцю, а останній не прийняв придбаного майна та не здійснював оплати вартості цього майна.

Відчуження відповідачем 1 свого майна мало місце що до стягнення з нього з нього коштів на користь позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги недоведеними.

За таких обставин у задоволенні позову відмовляється за недоведеністю позовних вимог.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: