Рішення № 98288392, 14.07.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/18/2021

130/1059/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.

за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4016634 від 04.04.2021,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4016634 від 04.04.2021, якою його було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Стислий виклад позицій позивача.

04.04.2021, близько 02:30 год., позивача, коли він на власному автомобілі марки BMW 316i, д.н.з. НОМЕР_1 рухався по м. Луцьк, було зупинено патрульним УПП у Волинській області Галичук Павлом Івановичем за начебто порушення ПДР (декілька разів не вмикав світлові повороту руху). 04.04.2021 постановою поліцейської 1 бат. 3 роти Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції рядовою Заремблюк Катериною Василівною позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн. за фактом порушення ним п.9.2.6 ПДР «Порушення попереджувальних сигналів при зміні напряму руху».

З постановою він незгоден, вважає її протиправною, оскільки факти, викладені в ній не відповідають дійсності (правил дорожнього руху він не порушував), а постанова за змістом та формою не відповідає вимогам закону, та винесена поліцейським з порушенням закону.

Стислий виклад заперечень відповідача.

14.06.2021 на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у позові з огляду на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а постанова винесена поліцейськими із додержанням вимог закону, що підтверджується відеозаписами з технічного приладу, а саме портативного відео реєстратора поліцейського роти №3 БУПП у Волинській області ДПП Галичука П.І. та поліцейського роти №3 БУПП у Волинській області ДПП Зарамблюк К.В. від 04.04.2021 з місця вчинення та розгляду справи про а/п; відеозаписами з портативного відео реєстратора службового автомобіля поліції.

Історія справи.

21.04.2021 ухвалою суду позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, надано строк на усунення недоліків.

17.05.2021 недоліки, вказані в ухвалі суду усунені, в зв`язку з чим ухвалою судді від 18.05.2021 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

14.06.2021 до суду надійшов відзив відповідача, копія якого була направлена також позивачу.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, 04 квітня 2021 поліцейським 1 батальйону 3 роти УПП у Волинській області Зарембюк К.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4016634, щодо ОСОБА_1 , який, керуючи транспортним засобом BMW 316i, д.н.з. НОМЕР_1 , 4 квітня 2021 року о 20 год. 35 хв. в м. Луцьк по вул. Ковельська, 27, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зміні напрямку руху, чим порушив п. 9.2.б) ПДР України (порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху), та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн. Відповідно до п.7 вказаної постанови, до неї також додано відео з реєстратора (а.с.11).

Як вбачається із відеозаписів №20210404081805000195, №20210404081851000199 на DVD-R диску, досліджених судом, з технічного приладу, а саме портативного відео реєстратора поліцейського роти №3 БУПП у Волинській області ДПП Галичука П.І. та поліцейського роти №3 БУПП у Волинській області ДПП Зарамблюк К.В. від 04.04.2021 з місця вчинення та розгляду справи про а/п; відеозаписами з портативного відео реєстратора службового автомобіля поліції, що 04.04.2021 позивач у м. Луцьк, керуючи автомобілем BMW 316 i, д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямки руху тричі не увімкнув відповідні покажчики повороту, під час зупинки ОСОБА_1 фактично визнав, що порушив ПДР України, адже як вбачається з відео останній пояснює, що задумався, проте вказав, що в подальшому буде уважніший та просив відпустити його. Поліцейський Галичук П.І. роз`яснив позивачу його права, повідомив, що відносно нього, по факту порушення правил дорожнього руху буде винесена постанова, що також підтверджується підписом ОСОБА_1 в оскаржуваній постанові. Тобто, із проглянутих відеозаписів вбачається, що постанова винесена поліцейським із додержанням усіх вимог закону. Час, місце вчинення адміністративного правопорушення та правила дорожнього руху, що порушені позивачем, відповідають змісту постанови (а.с.28).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержаний в порядку встановленому законом.

Мотиви суду.

Відповідно до частини 1 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 9.2.б ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

Відповідно до статті 222 КУпАП на Органи Національної поліції покладено повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

За загальним правилом, справа про адміністративне правопорушення, відповідно до ч. 1 ст.276 КУпАП, розглядається за місцем його вчинення. Однак, згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суд констатує, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та, зокрема, ст. 258 зазнали змін, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції розповсюджено вимоги ч. 4 ст. 258 - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.

Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження своїх заперечень проти позову відповідачем суду надано диск з відеозаписом події. Посилання на наявність зазначеного доказу є в спірній постанові.

В судовому засіданні були оглянуті матеріали відео зйомки, надані відповідачем, які чітко відображають факт порушення позивачем п. 9.2.б) ПДР України (порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху)

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom", практику якого повинні застосовують національні суди при прийнятті рішення, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Відповідно, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, законність оскарженої постанови. Також ця постанова винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи.

Відповідач під час виявлення, фіксування правопорушення та складання постанови про притягнення позивача до відповідальності діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до переконання, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Обґрунтовуючи цю постанову, суд звертає увагу на практику Європейський суд з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Розподіл судових витрат.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 12, 20, 77, 78, 79, 246, 268, 270 КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4016634 від 04.04.2021 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Цей строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ); Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 43005 м. Луцьк Волинської області, вул. Залізнична, 15).

Суддя: А.М. Заярний