Рішення № 98285554, 01.07.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/12360/19

Провадження №2/932/714/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,

за участю секретаря: Мудраченко Д.О.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом у якому просить стягнути з державного бюджету моральну шкоду в розмірі еквівалентному 2 000 Євро.

В обґрунтування позову вказує, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2013 у справі №200/7261/13 з відповідача на його користь з бюджету України було стягнуто 20 000 грн. моральної шкоди, завданої невиконанням судового рішення. Відповідач рішення від 20.03.2013 не виконує. Такою бездіяльністю йому завдано моральної шкоди, розмір якої слід визначати з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини від 22.11.2007 у справі «Заїченко проти України».

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про судові засідання повідомлявся засобами поштового зв`язку, в останнє судове засідання на електронну адресу.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, судові рішення, опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень що мають преюдиційне значення для вирішення даної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2013, ухваленим у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Державної казначейської служби України стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.11.2017 та постановою Верховного Суду вказане рішення залишено без змін.

Про таке рішення було відомо Державній казначейській службі України, оскільки нею подавалися апеляційна та касаційна скарги.

Крім того, рішенням Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська від 05.03.2021 у справі №932/14763/19 встановлено, що 14.12.2017 ОСОБА_1 направив до Державної казначейської служби України заяву для виконання копію рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2013 у цивільній справі №200/7261/13, дана заява надійшла до зазначеного адресата 18.12.2017 та була зареєстрована за № 3-13-2935.

Листами від 20.12.2017 за №5-13/7866 та від 20.05.2019 року №5-11-11/8715 Державна казначейська служба України повідомила ОСОБА_1 , що для виконання зазначеного рішення суду йому необхідно надати також оригінал виконавчого листа про відшкодування шкоди за рахунок коштів державного бюджету.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2013 є невиконаним.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.05.2021 відкрито апеляційне провадження щодо перегляду такого рішення із поновленням строку на його апеляційне оскарження.

Незважаючи на це обставини, встановлені вказаним рішення суд приймає до уваги, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ч.1 ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ч.2 вказаної статті у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

За приписами ч.4 ст.359 ЦПК України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Вирішуючи дану справу, суд бере до уваги таке.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України обов`язковість рішення суду віднесено до основних засад судочинства.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦПК України 2004 року судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів, виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно підпункту 5 пункту 4 Положення «Про Державну казначейську службу України» Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Визначальним для вирішення даної справи суд вважає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності. У рішенні у справі «Брумареску проти Румунії» міститься висновок про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.

У цивільній справі №200/7261/13 бали участь ті самі сторони, предмет та позовні вимоги ідентичні, підстави вимог та заперечень однакові. Зокрема у згадуваній справі суди стягнули із Державної казначейської служби України в користь ОСОБА_1 моральну шкоду за невиконання судового рішення про стягнення 17 500 грн. у сумі 20 000 грн. При цьому в судових рішеннях у справі №200/7261/13 на завдання позивачу моральної шкоди не наведено жодного доказу.

На обґрунтування підстав для стягнення моральної шкоди в судових рішеннях у згадуваній справі міститься покликання на рішення Європейського суду з прав людини від 22.11.2007 у справі "Заїченко проти України" яким встановлено, що невиконанням судового рішення, ухваленого на користь позивача, порушені його права, які гарантовані національним законодавством, ст.ст. 6 і 13 Конвенції з прав людини та основних свобод і ст. 1 Додаткового протоколу до цієї Конвенції. Цим самим рішенням у його п. 35 встановлено, що невиконанням ухвали про стягнення з державного бюджету 3000,00 грн. позивачу завдано немайнову (моральну) шкоду у розмірі 2000 євро.

Крім того, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2019 в справі № 200/7261/13-ц зроблено висновок про те, що, враховуючи те, що в цивільній справі видається лише один виконавчий лист в порядку, визначеному ч.2 ст.368 ЦІПУ України, виконавчим документом в пункті 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, є копія рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки виконавчий лист видається стягувачу для пред`явлення в порядку ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» до примусового виконання у відповідний орган виконавчої служби з метою гарантування обов`язковості судового рішення та захисту порушеного права, чим спростовується доводи представника відповідача щодо обов`язкового звернення позивача до Державної казначейської служби України саме з виконавчим листом.

Щодо розміру моральної шкоди то позивач зазначає, що така має бути спів мірною із шкодою визначеною Європейським судом з прав людини та покликається на вказане вище рішення «Заїченко проти України».

Суд відзначає, що у вказаному рішенні визначено розмір шкоди у 2 000 Євро за період невиплати заборгованості за рішенням суду, який перевищував сім з половиною років.

На момент звернення до суду у даній справі період невиплати становив менше двох років (із ухвали апеляційного суду від 08.09.2017 вбачається, що апеляційну скаргу подано у встановлені строки, ухвала апеляційної інстанції по суті спору постановлена 28.11.2017) та на даний час становить менше чотирьох років.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди в сумі 32 346,30 грн., що є еквівалентом 1 000 Євро.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази про понесення сторонами судових витрат, відсутні підстав для їх компенсації.

Керуючись ст.ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовільнити частково.

Зобов`язати Державну казначейську службу України сплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 моральну шкоду в сумі 32 346 (тридцять дві тисячі триста сорок шість) грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду буде складено та проголошено 06.07.2021 о 08-10 годині.

Суддя: В.І.Цитульський