Рішення № 98285505, 12.07.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/607/2021

130/900/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря судового засідання Буга Р.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

приходить до такого.

Позиція представника позивача

Представник позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь банку 118531,33 грн боргу за кредитним договором №б/н від 11 грудня 2019 року, в тому числі заборгованість за тілом кредиту в сумі 106673,33 грн, заборгованість за простроченими відсотками в сумі 11858,00 грн, а також 2270 грн судових витрат (а.с.1-5).

Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію анкети - заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, довідку про видані картки, паспорт споживчого кредиту, Витяг з тарифів обслуговування преміальних кредитних карток, витяг з Умов та правил надання банківських послуг та копію розрахунку заборгованості за договором.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позов не надіслав, свою позицію не виклав.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило.

Ухвалою суду від 8 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 28 квітня 2021 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк до 13 травня 2021 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.62).

За наданою суду інформацією Виконавчого комітету Северинівської сільської ради Жмеринського району відповідач значиться зареєстрованим за адресою, що вказана в позові (а.с.61). Відповідачу за цією адресою було надіслано копію ухвали від 8 квітня 2021 року та копію позовної заяви з додатками, які він отримав, що стверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.64). Відповідач заяву про участь у судовому засіданні не подавав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини, та зміст спірних правовідносин

У судовому засіданні установлено, що 11 грудня 2020 року відповідач заповнив анкету-заяву, підписанням якої підтвердив свою згоду на те, що заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, у заяві відповідач просить відкрити йому рахунок в АТ КБ "Приватбанк" та надати вказані в заяві банківські послуги із початковим кредитним лімітом, який в подальшому збільшився до 110 000 грн (а.с.17-18).

До позовної заяви позивачем також надано копію Паспорту споживчого кредиту. У вказаному паспорті споживача записані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація реальної річної процентної ставки, а саме процентної ставки в межах пільгового періоду в залежності від обраного клієнтом типу кредитного продукту. Вказаний паспорт підписаний ОСОБА_1 (а.с.19-22).

Кредитний ліміт за умовами договору станом на 11 грудня 2019 року складав 110000 грн., далі був зменшений до 0,00 грн (а.с.15).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як видно з розрахунку, який був наданий позивачем відсоткова ставка за договором кредиту нараховувалась в розмірі 37,2 % річних на суму заборгованості. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за вищезазначеним договором станом на 23 березня 2021 року виникла заборгованість за кредитом на загальну суму 118531,33 грн, з яких 106673,33 грн заборгованість за кредитом та 11858,00 грн заборгованість за простроченими відсотками (а.с.7-8).

Вказаний доказ суд не приймає до уваги і вважає його неналежним, оскільки цей розрахунок сформований банківською системою і не містить переконливих доказів порушення відповідачем умов договору.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

До позову позивачем додано витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с.28-44).

Відповідно до пункту 1.1.3.1.5 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт доручає банку списувати кошти з рахунків клієнта відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах сум, що підлягають сплаті банку за договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з рахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання) у межах платіжного ліміта рахунка.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, для надання послуг банк видає клієнту карту, вид якої визначений у пам`ятці клієнта/довідці про умови кредитування та заяві, підписанням якої клієнт та банк заключають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору вважається дата отримання карти, вказана в заяві.

Згідно з пунктом 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк здійснює перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь - який момент змінити( збільшити, зменшити чи анулювати) кредитний ліміт.

Згідно з пунктом 2.1.1.3.1. Умов та правил надання банківських послуг сторони на підставі статтей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України визначили цим договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України,якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається з матеріалів справи у заяві позичальника, підписаній ОСОБА_1 11 грудня 2020 року, процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Також у даній заяві відсутній тип кредитного продукту (платіжної картки) відповідно і відсоткова ставка за прострочення зобов`язання відповідно до паспорту споживчого кредиту. У анкеті-заяві, наданій позивачем, зазначені лише дані про особу позичальника.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 11 грудня 2019 року, посилався на Тарифи та Умови та правила надання банківських послуг як невід`ємної частини спірного договору.

Представник позивача не надав доказів на підтвердження, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. З наданого представником позивача розрахунку не зрозуміло, яким чином здійснювалося нарахування відсотків відповідно в сумі 11858 грн.

Довідкою про умови кредитування із використанням кредитної картки та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться, та інші умови.

Також підписаний відповідачем 4 вересня 2019 року паспорт споживчого кредиту, не можна вважати підтвердженням того, що сторони обумовили відсоткову ставку за користування кредитними грошима та штрафні санкції. Як зазначалось вище, в Анкеті-заяві позичальника не міститься інформації щодо банківського продукту, який надається позичальнику яку саму банківську картку отримує відповідач, в той час як паспорт споживчого кредиту містить відомості щодо семи карток.

Також, зі змісту даного паспорту споживчого кредиту вбачається, що інформація зазначена у ньому зберігає чинність та є актуальною лише в період з 4 вересня 2019 року до 19 вересня 2020 року.

Більш того, зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.

Зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту за двома кредитними картками.

Кредитна платіжна схема передбачає здійснення клієнтом банку операцій з використанням платіжної картки за рахунок коштів, які поміщаються зазначеним банком на картковий рахунок, тобто кошти надані банком клієнту в кредит (у межах кредитної лінії).

З аналізу загальних норм, зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику грошових коштів згідно умов кредитного договору.

Ураховуючи вищевказані норми слід дійти висновку, що зобов`язання за договором виникають з моменту зарахування коштів на рахунок позичальника зазначених ним у заяві чи надання йому кредитної картки з ПІН кодом для верифікації в платіжній системі.

З матеріалів справи слідує, що договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи даний спір, суд враховує висновки викладені у Постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 у яких зазначено, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності і розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Суд вважає, оскільки «Умови та правила надання банківських послуг», на які посилається позивач не містять підпису позичальника, такі Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору № б/н від 11 грудня 2019 року. Крім того, роздруківка із сайту позивача про «Умови та правила надання банківських послуг» належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові по справі №6-16цс-15 від 11 березня 2015 року.

Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (11 грудня 2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (6 квітня 2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, надані банком докази суд не може розцінювати як стандартну (типову) форму, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Окрім цього, як слідує з матеріалів справи безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 11 грудня 2019 року у вигляді Анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Також у Анкеті - заяві, підписаної сторонами не зазначено тип кредитного продукту, який отримав відповідач та відповідно з процентною ставкою, яка застосовується у разі прострочення зобов`язання та викладена безпосередньо в Паспорті споживчого кредиту, доданого до матеріалів справи.

Отже, анкета-заява, підписана відповідачем, не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно зі статтею 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, а також домовленості сторін у анкеті-заяві про сплату відсотків за користування кредитом у разі порушення боржником зобов`язання, а також відсутністю зазначення у Анкеті - заяві типу кредитного продукту суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, лише в частині заборгованості за тілом кредиту.

Висновки суду

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 позивач дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, відсутні.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача, в силу частини першої статті 141 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2043 грн.

Керуючись статтями 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 549, 551, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованість за тілом кредиту в сумі 106673 (сто шість тисяч шістсот сімдесят три) грн 33 коп, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2043 (дві тисячі сорок три) грн

В задоволенні стягнення заборгованості за простроченими відсотками в сумі 11858,00 грн - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Акціонерне товариство "Комерційний Банк "Приватбанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, м. Київ, р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , громадянин України, місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Костянтин Шепель