Ухвала суду № 98281310, 05.07.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/5047/21

2-з/465/250/21

У Х В А Л А

05.07.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в особі судді Гладишевої Х.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до подання позову,-

встановив:

02.07.2021 року ОСОБА_1 , звернувся у Франківський районний суд м.Львова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

02 липня 2021 року до Франківського районного суду м.Львова надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по даній справі. У заяві про забезпечення позову позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №24482, вчиненого 19.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в рамках виконавчого провадження №65349137 та зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , відкритих в АТ КБ «Приватбанк» та АТ «УніверсалБанк».

При цьому зазначає, що питання законності вчинення виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. є спірним і буде вирішуватись судом, так як позивач оскаржує виконавчий напис, та просить суд визнати його таким, що не підлягає виконанню. Пояснив, що у той же час є реальна загроза того, що до моменту вирішення справи у суді приватним виконавцем буде проведено стягнення коштів в рамках виконавчого провадження №65349137, що призведе до істотного ускладнення ефективного захисту, порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

З урахуванням вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову повністю у визначений позивачем спосіб, виходячи з наступного.

З матеріалів заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом до ТОВ Фінансової компанії «Кредит-Капітал», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук В.І., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Норма статті 152 ЦПК України визначає порядок подання заяви про забезпечення позову, яким передбачено, що заява про забезпечення позову подається: 1)до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір, при цьому врахувавши наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Згідно з п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Як вбачається з долученої до позовної заяви постанови, 07.05.2021 року на підставі виконавчого напису №24484, виданого 19.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Меленчуком В.І. винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках в АТ КБ «Приватбанк», в АТ «Універсалбанк», в АТ «Оксі Банк», в АТ «ТАСкомБанк», в ПАТ АКБ «Індустріалбанк» в АТ «Банк Восток», в АТ «ПроКредитБанк», а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернеться та за умови задоволення такого позову.

Щодо вимог заявника про зняття арешту коштів боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника суд повідомляє наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок оскарження сторонами виконавчого провадження дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення визначається Розділом VII Судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України.

Згідно із ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Як вбачається із змісту заяви, заявник просить суд зняти арешт з рахунків ОСОБА_1 в свою чергу, за своїм змістом та предметом дана вимога фактично є скаргою на дії приватного виконавця та підлягає розгляду в порядку Розділу VII Судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суддя вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 151, 152, 153, 158 ЦПК України, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити стягнення в межах виконавчого провадження №65349137 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 19.02.2021 року №24484 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДПРОУ 35234236, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корп.28) заборгованості за кредитним договором в розмірі 10725 грн.

В решті вимог заяви відмовити.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки з моменту її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію цієї ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Меленчуку Володимиру Ігоровичу на адресу: 79039, м.Львів, вулиця Шевченка, 31, офіс 315 для виконання; учасникам справи - для відома.

Про результати виконання даної ухвали повідомити Франківський районний суд м.Львова.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Гладишева Х.В.