Ухвала суду № 98280249, 08.07.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/2982/20

Провадження №1-кп/242/318/21

УХВАЛА

Іменем України

08 липня 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Капітонова В.І., секретар судового засідання Гречка К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62019050000000549 від 14.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

- за участю учасників кримінального провадження: прокурора Чапланової С.Ю., захисників Лукашкова В.О., Демченко О.О., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Селидівським міським судом Донецької області здійснюється розгляд кримінального провадження №62019050000000549 від 14.05.2019 року відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади заступника начальника установи з інтендантського та комунально – побутового забезпечення – начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи «Селидівська виправна колонія (№82)» строком на 2 місяці. В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_1 використовував свої службові повноваження у злочинних цілях. Під час проведення досудового розслідування ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 12.03.2020 ОСОБА_1 було відсторонено від займаної посади строком на 2 місяці до 27.04.2020. У подальшому строк відсторонення від посади було продовжено до 27.07.2020. Зазначила, що відсторонення від посади це необхідний захід забезпечення, оскільки у разі його не застосування ОСОБА_1 може повторно вчинити кримінальне правопорушення, отримуючи доступ до службових документів матиме можливість їх знищити, підробити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для досудового розслідування, перебуваючи на посаді незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального правопорушення, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, прокурор надав суду клопотання про обрання запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту строком на два місяці відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .. Необхідність обрання стосовно обвинувачених запобіжного заходу у виді домашнього арешту обумовлюється наявністю існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть незаконно впливати на вже допитаних осіб та осіб, які підлягають допиту у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачуються, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим шляхом, можуть переховуватися від органів досудового розслідування або суду, можуть затягувати хід судового розгляду ,а також негативним чином впливати на об`єктивне та всебічне встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення. Під час досудового розслідування ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 12.03.2020 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту, який у подальшому продовжувався та сплив 27.07.2020.

У судовому засіданні прокурор підтримала заявлені клопотання, просила їх задовольнити.

Захисники Лукашкова В.О., Демченко О.О. та обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувати проти задоволення клопотань прокурора, оскільки відносно обвинувачених застосовувалися заходи забезпечення кримінального правопорушення, обвинувачені виконали покладені на них процесуальні обов`язки, строк дії застосованих заходів забезпечення кримінального правопорушення сплив ще 27.07.2020 та до теперішнього часу обвинувачені жодним чином не впливають на учасників кримінального правопорушення, не вживають заходів щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, та жодним чином не перешкоджають кримінальному провадженню. Крім того зазначили, що прокурором до теперішнього часу копії клопотань не було вручено обвинувачених, що позбавило їх права на захист.

З`ясувавши думку прокурора, захисників та обвинувачених, суд виходить з наступного.

Статтею 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із статтею 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади заступника начальника установи з інтендантського та комунально – побутового забезпечення – начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи «Селидівська виправна колонія (№82)» строком на 2 місяці, суд виходить з наступного.

Статтею 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Статтею 155 КПК України визначено вимоги до клопотання про відсторонення від посади. Зокрема, до клопотання має бути додано документи, які підтверджують надання обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

У судовому засіданні прокурор не заперечувала той факт, що подані нею клопотання не були вручені обвинуваченим.

Недотримання вимог статті 155 КПК України є підставою для повернення його прокурору. Разом з тим, суд вважає за можливе вирішити дане клопотання по суті вимог.

Статтею 157 КПК України передбачено, що суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, при вирішенні питання про відсторонення від посади суд зобов`язаний врахувати такі обставини:

1) правову підставу для відсторонення від посади;

2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Слід зазначити, що під час проведення досудового розслідування ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 12.03.2020 ОСОБА_1 було відсторонено від займаної посади, та у подальшому строк відсторонення від посади було продовжено до 27.07.2020. Отже, строк дії ухвали про відсторонення від посади сплив 28.07.2020.

При цьому, обвинувачений з цього часу продовжує перебувати на займаній посаді. Відомості, що обвинувачений ОСОБА_1 вживає заходи щодо знищення, підроблення, приховування або спотворення будь яких із речей чи документів, які мають істотне значення для досудового розслідування, у суду відсутні. Також, у суду відсутні відомості, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді незаконними засобами впливає на свідків та інших учасників кримінального правопорушення, або протиправно перешкоджає кримінальному провадженню.

Дані твердження прокурора є абстрактними та з урахування часу, який сплив між закінченням строку застосування даного виду забезпечення кримінального провадження та часу вирішення даного клопотання, суд вважає, що прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із даним клопотанням.

Отже, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_1 від займаної посади задоволенню не підлягає.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту строком на два місяці відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Із наданих доказів вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюються у вчиненні злочину, який відноситься до тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років.

Обґрунтовуючи клопотання в частині недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні, прокурор зазначала, що дане клопотання обумовлюється наявністю існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме те, що обвинувачені можуть незаконно впливати на вже допитаних осіб та осіб, які підлягають допиту у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачуються, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим шляхом, можуть переховуватися від органів досудового розслідування або суду, можуть затягувати хід судового розгляду ,а також негативним чином впливати на об`єктивне та всебічне встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Разом з тим, суд вважає, що дане обґрунтування не свідчить про те, що відносно обвинувачених неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід для запобіганню ризикам, зазначеним у клопотанні. Також дана обставина не є безумовною підставою для застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Крім того, суд проаналізувавши надані докази вважає, що прокурором не доведено, що обвинувачені на даний час вживають заходи щодо незаконного впливу на вже допитаних осіб та осіб, які підлягають допиту у судовому засіданні, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачуються, будь-яким чином перешкоджають кримінальному правопорушенню, та можуть переховуватися від органів досудового розслідування або суду, можуть затягувати хід судового розгляду ,а також негативним чином впливати на об`єктивне та всебічне встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.

За період часу, який сплив між закінченням строку застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді домашнього арешту та часу вирішення даного клопотання, обвинувачені не вчиняли дій, що можуть свідчити про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Статтею 176 КПК України визначено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно із статтею 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

З огляду на зазначене, суд вважає, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та не можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинувачених, а також не доведено, що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із даним клопотанням.

Отже, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотань прокурора про обрання запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту строком на два місяці відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 56, 369,372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади заступника начальника установи з інтендантського та комунально – побутового забезпечення – начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи «Селидівська виправна колонія (№82)» - відмовити.

У задоволенні клопотань прокурора про обрання запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту строком на два місяці відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 – відмовити.

На ухвалу протягом семи днів учасниками судового провадження з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 13 липня 2021 року.

Суддя В.І.Капітонов