Ухвала суду № 98280231, 13.07.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4051/21

Провадження№ 1-кп/266/552/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Д`яченко Д.О., за участю секретаря судового засідання Сологуб Т.В., прокурора Доценко В.О, представника потерпілого Чижова О.А., потерпілої ОСОБА_1 захисника Комарова І.О., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052780000166 від 22 квітня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Прокурор Доценко В.О. надавши суду відповідне письмове клопотання, у підготовчому судовому засіданні просив обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з підстав, викладених в клопотанні та доданих до нього матеріалів, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, зазначаючи при цьому, що інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Представник потерпілого Чижов О.А., потерпіла ОСОБА_1 підтримали позицію прокурора.

Захисник Комаров І.О. заперечував проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на те, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 , подав суду клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, його вимоги, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15.06.2021 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 20.07.2021 року включно.

На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_2 не розпочате та завершити до закінчення строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто до 20 липня 2021 року не можливо, у зв`язку із необхідністю проведення відповідних процесуальних дій судового слідства.

Згідно з положеннями ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Виходячи з наведеного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено п.1 ч.1. ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_2 , але не доведені обставини, передбачені п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, а також не обґрунтована недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 має місце постійного проживання, проживає з цивільною дружиною, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - тобто має стійкі соціальні зв`язки, не судимий, яких-небудь об`єктивних даних, які б вказували на те, що обвинувачений буде ухилятись від явки до слідчого, прокурора або суду, може впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується - не доведено.

Суд не може погодитись з доводами прокурора, що існує ризик втечі обвинуваченого з тих підстав, що йому загрожує міра покарання за вказаний злочин у вигляді позбавлення волі.

Ризик втечі обвинуваченим не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58). Повинна бути сукупність обставин, які дають підстави переконатися, що негативні підстави втечі будуть уявлятися затриманому меншим злом, аніж тримання під вартою («Stogmuller v. Austria», п. 44)

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що сама по собі міра покарання та тяжкість злочину не можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо інші ризики відпали.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним у задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, клопотання захисника задовольнити та відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обираючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд зобов`язує ОСОБА_2 не залишати місце свого проживання цілодобово за адресою АДРЕСА_1 ; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із м. Маріуполя Донецької області та Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні № 12021052780000166 віл 22 квітня 2021 року.

Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволені клопотання прокурора Доценко В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 – відмовити

Клопотання захисника Комарова І.О. задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, не одруженого, не судимого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на дату та час проведення процесуальних дій відповідно до отриманих ним повідомлень.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із м. Маріуполя Донецької області та Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання ;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні № 12021052780000166 від 22 квітня 2021 року.

Визначити термін дії покладених на ОСОБА_2 судом обов`язків до 10 вересня 2021 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Строк дії ухвали визначити до 10 вересня 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя Д`яченко Д. О.