Ухвала суду № 98280003, 08.07.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2067/21

Провадження № 1-кп/234/866/21

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2021 року

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Переверзевої Л.І.,

секретаря – Горбатової Л.І.

прокурора – Франтовської В.О.

захисників – Агапова П.В., Гур`єва В.М.

законного представника обвинуваченого – ОСОБА_1

представника служби у справах дітей – Савченко С.С.

розглянувши у судовому засіданні в м. Краматорську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050390002881 від 05.12.2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця селища Львівка, Олександрівського району, Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України та

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженця м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, який має неповну середню освіту, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Краматорським міським судом Донецької області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

22 лютого 2021 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , строком до 22.04.2021 року. Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10.06.2021 року було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , строком до 08.08.2021 року.

Судом було поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 .

Прокурором у судовому засіданні заявлено про необхідність продовження тримання під вартою ОСОБА_2 строком на 60 діб.

Обвинувачений у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник у судовому засіданні підтримав обвинуваченого, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів. Перебуваючи на свободі, обвинувачений може здійснювати вплив на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12-ти років, не працює, не одружений, на утриманні дітей не має, тому є підстави вважати, що обвинувачений, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, може переховуватися від суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно вплинути на свідків, так як він особисто з ними знайомий.

Також при вирішенні питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності наступні обставини: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого (який не перешкоджає йому утримуватися під вартою), міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання (які відсутні), відсутність у нього утриманців, відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого (негативну), майновий стан обвинуваченого (відсутність грошових активів), наявність ризику продовження чи повторення обвинуваченим протиправної поведінки.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що в даному випадку є права потерпілої. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі – Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою.

Суд зауважує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, злочини за якими він обвинувачується, міцність соціальних зв`язків свідчить про неможливість застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, суд вважає необхідним продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Також, судом було поставлено на обговорення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .

У судовому засіданні прокурором було заявлено про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 діб, заборонивши йому залишати місце свого мешкання, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в період з 20:00 години до 07:00 години.

Обвинувачений судовому засіданні проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував.

Законний представник обвинуваченого не заперечувала проти продовження дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 .

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні проти клопотання заперечував, вважав недоцільним продовжувати строк дії запобіжного заходу.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10.06.2021 року було продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , строком до 08.08.2021 року.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Судом встановлено, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, згідно з якими ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

ОСОБА_3 є обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, що є тяжким злочином та ч. 3 ст. 289 КК України, що є особливо тяжким злочином.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, судом враховано, що наявні вагомі докази вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі та разом тим, ОСОБА_3 є неповнолітнім, продовжує навчання, попередньо сумлінно виконував покладені на нього судом обов`язки.

Крім того, суд додатково зазначає, що не під час розгляду клопотання відсутні відомості, які вказують на суттєве зменшення ризиків, що існували на час застосування запобіжного заходу.Обвинуваченим та його захисником не зазначено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.

Таким чином, суд вважає необхідним продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 176-178, 181, 183, 196, 205, 331 КПК України, суд,- –

УХВАЛИВ:

Продовжити відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) до 05 вересня 2021 року включно.

Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати своє місце мешкання, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в період з 20:00 години до 07:00 години терміном до 05 вересня 2021 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Краматорське РУП ГУНП в Донецькій області.

Зобов`язати ОСОБА_3 :

- не залишати місце свого фактичного мешкання в період з 20:00 години до 07:00 години;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню.

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконання після її проголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. І. Переверзева