Ухвала суду № 98268644, 13.07.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 369/11275/20

Провадження № 2/344/1784/21

УХВАЛА

13 липня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Горайської Ю.В.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника третьої особи органу опіки

та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району як органу опіки та піклування та органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

11.09.2020 позивачі звернулись до Києво-Святошинського районного суду Київської області до відповідача з позовом, в якому просили зобов`язати ОСОБА_5 не чинити їм перешкоди брати участь у вихованні та спілкуванні з онукою – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити їм, запропоновані ними, способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою онукою.

18.12.2020 справа згідно протоколу автоматичного розподілу між суддями надійшла у провадження головуючої судді Кіндратишин Л.Р.

Ухвалою суду від 13.07.2021 прийнято заяву позивачів про зміну предмету позову від 13.07.2021.

01.07.2021 від адвоката Сліпенчук Н.А. надійшло клопотання про витребування доказів, а саме : у Національної служби здоров`я України належним чином завірені копії декларацій позивачів – ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, які містяться у Центральній базі даних електронної системи охорони здоров`я ( захищеному дата –центрі в місті Києві) та, або документально підтверджені відомості про дільничних терапевтів, пацієнтами яких є позивачі; витребувати у Національної служби здоров`я і від відповідних сімейних лікарів та /або дільничних терапевтів відомості щодо перебування на обліку позивачів – ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та стан їх здоров`я в період перебування на обліку, а також належним чином засвідченні копії медичної документації стосовно позивачів, у тому числі, але не виключно, направлення до спеціалістів. Таке клопотання, зокрема мотивовано тим, що докази, які добровільно надали позивачі, не місять відомостей про їх загальний стан здоров`я.

Разом з тим, звертає увагу, що позивачі наполягають на довготривалих зустрічах з малолітньою за їх місцем проживання та без присутності відповідача. У відзиві на позов обґрунтовано неможливість вказаного способу участі у вихованні малолітньої дитини з огляду на першочергове врахування інтересів останньої. Крім того, зважаючи на те, що позивачі є людьми похилого віку, виникає питання щодо фізичної можливості реалізації останніми запропонованого ними порядку участі у спілкуванні з дитиною : загального стану здоров`я позивачів; чи наявні у позивачів серцево-судинні, хронічні чи будь –які інші захворювання.

Відповідач вказаними доказами не володіє та не має можливості отримати їх самостійно з огляду на ст. 286 ЦК України.

Позивачі їх представник – адвокат Грица І.Ю. заперечили відносно даного клопотання.

Представник відповідача – адвокат Сліпенчук Н.А. просила задоволити клопотання.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, відносно заявленого клопотання поклалась на думку суду.

Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, що застосовується до правовідносин з дідом та бабою за змістом ст. 263 СК України, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Так, органом опіки піклування при дачі висновку брались до уваги відомості про психічне здоров`я, дані щодо перебування на обліку в наркологічному закладі, які також надані самими позивачами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з статтею 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» інформація про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина відноситься до лікарської таємниці.

Про те, що медична інформація має правовий статус конфіденційної, йдеться й у рішенні Конституційного Суду від 30 жовтня 1997 року № 5-зп.

Статтею 32 Конституції України визначено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Конституційний суд України вважає, що положення частини другої статті 32 Основного Закону України передбачають вичерпні підстави можливого правомірного втручання в особисте та сімейне життя особи (в тому числі й тієї, яка займає посаду, пов`язану з функціями держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім`ї). Такими підставами є: згода особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації стосовно неї, а також, у разі відсутності такої згоди, випадки, визначені законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Даючи офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 32 Конституції України у системному зв`язку з частиною другою статті 34 цієї Конституції, Конституційний Суд України дійшов висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини ( рішення Конституційного суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012).

Отже, враховуючи відсутність згоди позивачів на збирання інформації про стан їхнього здоров`я, яка відноситься до конфіденційної інформації, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Водночас, суд роз`яснює, що позивачі не позбавлені права самостійно надати інформацію щодо стану свого здоров`я на спростування доводів відповідача та його представника.

Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні адвоката ОСОБА_7 про витребування доказів, а саме медичної документації стосовно стану здоров`я позивачів : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.Р.Кіндратишин