Ухвала суду № 98268352, 13.07.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4273/20

№ 1-кс/183/835/21

У Х В А Л А

13 липня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Савченко І.В. про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болкарьової О.В. у кримінальному провадженні № 183/4273/20 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в:

12.07. 2021 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Савченко І.В. звернувся до суду з заявою про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болкарьової О.В. у кримінальному провадженні № 183/4273/20 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Заява про відвід мотивована тим, що суддя Болкарьова О.В. в ході судового розгляду вчинила дії, які вказують на її упередженість та відсутність безсторонності у даній справі, а саме.

03.05.2021 року стороною захисту, в порядку передбаченому ст. 201 КПК України, направлено до суду клопотання про зміну запобіжного заходу. Посилаючись на вимоги ч.4 ст. 201 КПК України, сторона захисту наполягає на тому, що вказане клопотання повинно було бути розглянуте протягом трьох днів з дня його отримання, однак такі вимоги КПК України, судом дотримано не було, внаслідок чого в судовому засіданні, що було призначено на 20.05.2021 року, розглядалося лише клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу.

При цьому в судовому засіданні, що відбувалося 20.05.2021 року, не було поставлено на обговорення питання щодо можливості продовження розгляду справи за відсутністю потерпілого чи його представника, а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу взагалі було проігноровано. Заявляючи протест проти таких дій головуючої у кримінальному провадженні, захисту була надана відповідь про те, що клопотання сторони захисту не розглядалося через зупинення провадження у справі, а стороною захисту не подавалося клопотання про його відновлення. Між тим, сторона захисту наполягає на тому, що фактично судове провадження, відповідно до вимог ст. 355 КПК України, не зупинялося.

В судове засідання сторони кримінального провадження для розгляду заяви про відвід судді не з`явилися.

Суд, вивчивши заяву про відвід, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Так, у відповідності ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Микаллеф проти Мальти", "Мезнарич проти Хорватії", в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Однією з процесуальних форм забезпечення об`єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм КПК України, відвід судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.

Судом було досліджено матеріали контрольного кримінального провадження, які свідчать про наступне.

05.05.2021 року канцелярією суду дійсно зареєстроване клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 (а.к.п. 42-43).

До цього відповідною ухвалою суду від 25 березня 2021 року ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 20 травня 2021 року (а.к.п. 35).

20 травня 2021 року ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 15 липня 2021 року включно, а в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на не пов`язаний з обмеженням волі, - відмолено.

Аналіз поданих процесуальних заяв та прийнятих процесуальних рішень щодо запобіжного заходу свідчить про те, що суд, поновлював провадження у кримінальній справі, виключно для вирішення питання щодо дії запобіжного заходу. Такі процесуальні рішення були прийняті в межах строків, визначених нормами ст. 331 КПК України, тобто до спливу строку дії запобіжного заходу, обраного раніше

На думку суду, заявлений захисником обвинуваченого – адвокатом Савченко І.В. відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, для його задоволення, оскільки клопотання зводиться до його незгоди з процесуальними рішеннями суду, що не свідчить про наявність прихильності або упередженості судді щодо однієї із сторін у кримінальному провадженні, а тому суд приходить до висновку про те, що обставини для відводу судді Болкарьової О.В. від розгляду кримінального провадження, - відсутні, а тому у задоволенні відводу слід відмовити.

Таким чином, доводи захисника обвинуваченого, викладені у його заяві про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болкарьової О.В., не можуть бути розцінені судом, як обставина, що викликає сумнів в неупередженості судді.

Встановлені обставини є підставою для залишення заяви про відвід без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 76, 81 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Савченко І.В. про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болкарьової О.В. у кримінальному провадженні № 183/4273/20 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Сорока.