Рішення № 98267121, 07.07.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3815/2020 Справа № 490/4723/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.

при секретарі – Волошиній Я.І.,

за участі представника позивача, відповідачки та її представника адвоката Костенка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів,-

ВСТАНОВИВ :

30.05.2019 року Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених коштів у сумі 92 330 грн. 44 коп.

В обґрунтування свої вимог позивач посилається на те, що відповідно до заяв від 22.10.2014 року, 15.05.2015 року, 28.10.2015 року, 30.11.2015 року, 25.04.2016 року, 30.11.2016 року, 30.05.2017 року, 30.11.2017 року, 30.05.2018 року про призначення щомісячної адресної допомоги відповідачу було призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 22.10.2014 року по 21.04.2015 року в сумі 2 400 грн. щомісяця, 24.04.2015 року по 23.10.2015 року в сумі 2 210 грн. щомісяця, з 24.10.2015 року по 31.11.2015 року в сумі 2 210 грн. щомісяця, з 01.12.2015 року по 23.04.2016 року в сумі 1 768 грн. щомісяця, з 25.04.2016 року по 21.10.2016 року в сумі 1 768 грн. щомісяця, з 30.11.2016 року по 29.05.2017 року в сумі 1 768 грн. щомісяця, з 30.05.2017 року по 29.11.2017 року в сумі 1 768 грн. щомісяця, з 30.11.2017 року по 19.01.2018 року в сумі 1 768 грн. щомісяця, з 20.01.2018 року по 29.05.2018 року в сумі 2 000 грн. щомісяця, з 30.05.2018 року по 29.11.2018 року в сумі 2 000 грн. В результаті перевірки права на допомогу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта було виявлено, що чоловік заявниці гр. ОСОБА_1 має в своєму володінні частину житлового приміщення розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, а саме: 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 , яка у його власності з 22.11.2010 року.

18.02.2020 року по цивільній справі було винесено заочне рішення за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради надмір виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам в сумі 92 330 (дев`яносто дві тисячі триста тридцять) грн. 44 коп. та на користь держави судовий збір у сумі 1 921 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 11.09.2020 року заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення від 18.02.2020 року було задоволено, заочне рішення від 18 лютого 2020 року по справі скасовано і призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання на 26.11.2020 р.

Ухвалою суду від 30.03.2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів. Призначено справу до судового розгляду по суті на 07 липня 2021 року .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила про їх задволення з викладених у позові підстав.

Відповідач та її представник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову з виклдаених у заяві про скасування заочного ішення підстав. Суду пояснили, що відповідача не була навіть обізнана про належність її чоловікові половини житлового будинку, який належав його батькам. у неї напружені стосунки зі свекрухою, отже їй про цей договір дарування не повідомляли. Крім того, в цьому будинку неможливо проживати ще одній родини з двома дітьми, свекор був хворий на туберкульоз. При зверненні до позивача з завою про призначення соціальної допомоги їй працівники не роз`ясняли, які відомості вона повинна зазначати. крім того, чоловікові належала лише частина житловог будинку, отже коли вона вперше зверталася за призначенням допомоги в 2014 році - ці обмеження на їх сім`ю не розповсюджувалися, а в подальшому вона лише заповнювала заяву про відсутність змін в їх становищі, а чоловік навіть і не підписував жодних заяв чи звернень. Також заявили про застосування строку позовної давності.

Вислухавши пояснення сторні, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціальних виплат і компенсацій Центрального району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради як отримувач адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з жовтня 2014 року.

Відповідно до п.2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі-Порядок), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

На підставі заяв від 22.10.2014 року, 15.05.2015 року, 28.10.2015 року, 30.11.2015 року, 25.04.2016 року, 30.11.2016 року, 30.05.2017 року, 30.11.2017 року, 30.05.2018 року про призначення щомісячної адресної допомоги відповідачу було призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 22.10.2014 року по 21.04.2015 року в сумі 2 400 грн. щомісяця, 24.04.2015 року по 23.10.2015 року в сумі 2 210 грн. щомісяця, з 24.10.2015 року по 31.11.2015 року в сумі 2 210 грн. щомісяця, з 01.12.2015 року по 23.04.2016 року в сумі 1 768 грн. щомісяця, з 25.04.2016 року по 21.10.2016 року в сумі 1 768 грн. щомісяця, з 30.11.2016 року по 29.05.2017 року в сумі 1 768 грн. щомісяця, з 30.05.2017 року по 29.11.2017 року в сумі 1 768 грн. щомісяця, з 30.11.2017 року по 19.01.2018 року в сумі 1 768 грн. щомісяця, з 20.01.2018 року по 29.05.2018 року в сумі 2 000 грн. щомісяця, з 30.05.2018 року по 29.11.2018 року в сумі 2 000 грн.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6 вищезазначеного порядку, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, окрім житлових приміщень, які не придатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Разом з тим, на час звернення вперше за призначенням такої допомоги в листопаді 2014 року діяла інша редакція пункту 6 вказаного Порядку , асаме " грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції..".

Згідно пункту 5 Постанови КМУ від 31 травня 2017 р. № 370 " Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 і від 22 вересня 2016 р. № 646" внесені зміни до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” , а саме абзац другий пункту 6 викладено в такій редакції:

“будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану".

За такого, як слідує з аналізу та тлумачення наведених норм права, внесенням таких змін орган влади уточнив обмеження щодо призначення особам такого виду допомоги, а саме наявність у власності також і частини житлового приміщеня, а не всього житлового приміщення в цілому.

При зверненні за отриманням допомоги ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 22.10.2014 року заначали про відсутність у них житлового приміщення.

В подальшому відповідачка вже самостійно заповнювала відповідні заяви встановленого зразка на продовження призначення допомоги кожні півроку.

В своїх заявах відповідач зазначала, що у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення / частини житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції немає, а також підписанням заяви надала згоду на обробку персональних даних.

Згідно п. 10 Порядку уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

В результаті перевірки права на допомогу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта було виявлено, що чоловік заявниці гр. ОСОБА_1 має в своєму володінні частину житлового приміщення розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, а саме: 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 , яка у його власності з 22.11.2010 року.

Відповідно до п. 11 Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу.

При цьому суд не може взяти до уваги заперечення відповідачки, що вона не знала про належність її чоловікові вищевказаної частини житлового будинку, оскільки вона своїм підписом на заявах про призначенян допомоги засвідчила свою усвідомлену згоду та відповідальність за надання неправдивих чи неповних відомостей.

Отже, ОСОБА_1 за період з набуття законної сили змін до Порядку (щодо обмеження надання допомоги за наявності у власності частини житлового приміщення, а не житлового приміщення в цілому), а саме з 01.06.2017 року були надмірно виплачені кошти щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам в загальній сумі 32 233 грн 80 коп.

При цьому , оскільки позивач звернувся до суду з вказаним позовом 30.05.2019 року і період стягнення входить до загального трирічного строку позовної давності - заява про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

За такого, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задволених позовних вимог у сумі 321 грн. 34 коп.

Керуючись ст. ст.18, 79-81,141, 259,263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради надміру виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам в сумі 32 233 грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 323 грн. 34 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач - Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, р/р 35219015032971, код 03194499, МФО 820172 Держказначейська служба України, м. Київ, КПКВК 2501480).

Відповідач – ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 13 липня 2021 року.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО