Ухвала суду № 98265717, 13.07.2021, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________

УХВАЛА

"13" липня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/217/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянув матеріали заяви ТОВ "Евервелле Україна" про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Грецьке підприємство "Імтрекс"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна"

до відповідача 2: Державного реєстратора виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненської області Левчука Юрія Сергійовича

про: скасування рішення реєстратора, скасування запису в реєстрі

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Грецьке підприємство "Імтрекс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" та до Державного реєстратора виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненської області Левчука Юрія Сергійовича про скасування рішення реєстратора, скасування запису в реєстрі.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року підготовче засідання відкладено на 13 травня 2021 року.

Ухвалою суду від 13 травня 2021 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, підготовче засідання відкладено на 08 червня 2021 року.

В судовому засідання 08 червня 2021 року оголошено перерву до 15 червня 2021 року.

Ухвалою суду від 15 червня 2021 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 29 червня 2021 року.

25 червня 2021 року позивач, з посиланням на положення пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України, подав клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Грецьке підприємство "Імтрекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" та Державного реєстратора виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненської області Левчука Юрія Сергійовича про скасування рішення реєстратора, скасування запису в реєстрі залишено без розгляду.

07 липня 2021 року відповідач 1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат, відповідно до вказаної заяви заявник просить суд стягнути з позивача 64 821,04 грн. судових витрат понесених у зв`язку з отриманням правничої допомоги.

Ухвалою суду від 07 липня 2021 року призначено судове засідання для розгляду питання про розподіл судових витрат на 13 липня 2021 року. При визначенні часу для розгляду заяви, суд врахував, що згідно з вимогами частини 6 статті 130 ГПК України питання про розподіл судових витрат має бути вирішено судом протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду.

В судове засідання представники сторін не з`явились. Ухвалу суду про прийняття заяви ТОВ "Евервелле Україна" та призначення її до розгляду в судовому засіданні розміщено на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень, копії ухвали направлені сторонам на їх поштові адреси. Водночас явка повноважних представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" про ухвалення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим, у статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Згідно з положеннями частин 5 - 6 статті 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Учасники справи на підставі пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

З огляду на наведені процесуальні норми сторона має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

У своєму відзиві на позов відповідачем вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 27 000,00 грн., що включає в себе представництво інтересів в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла або очікує понести в зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Крім цього, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Водночас, положеннями частини восьмої статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної письмової заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, або до винесення рішення, якщо справа розглядається в спрощеному порядку, а відповідні докази мають бути надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

До винесення ухвали суду від 29 червня 2021 року відповідачем 1 подано до суду заяву про судові витрати.

В якості доказів понесення судових витрат заявником надано суду договір про надання правової допомоги №3-09/20 від 10 вересня 2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг №47 від 31 травня 2021 року на суму 14 000,00 грн., акт приймання-передачі наданих послуг №48 від 01 червня 2021 року на суму 23 705,26 грн. та акт приймання-передачі наданих послуг №60 від 30 червня 2021 року на суму 27 115,78 грн.

Договором про надання правової допомоги №3-09/20 від 10 вересня 2020 року, який укладений між Адвокатським об`єднанням "КРОУ ЕЙБІ УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна", встановлено, що замовник оплачує виконавцю гонорар за послуги, оформлені відповідно до пункту 3.2. договору або, альтернативно, відповідно до пункту 3.4. договору, за фактом їх надання , якщо сторони не домовляться про окремим пунктам про часткову або повну попередню оплату, яка буде визначатися окремо укладеною додатковою угодою між сторонами (пункт 3.1.).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що для оплати гонорару за надані послуги виконавець налає замовнику рахунок і акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний оплатити рахунок виконавця протягом 10 робочих днів з дня наступного за днем отримання такого рахунку, але якщо інший порядок оплати послуг не передбачено у додаткових угодах до договору.

Згідно з умовами пункту 3.6. договору, якщо від замовника протягом 10 робочих днів після одержання акту приймання - передачі не надійшло виконавцю письмових заперечень стосовно розміру гонорару за послуги, пред`явлені до сплати послуги вважаються прийнятими, а їх вартість і розмір гонорару узгодженими і такими що підлягають оплаті на підставі відповідного рахунку виконавця.

Таким чином умовами договору встановлено конкретний строк, в який клієнт зобов`язаний оплатити надані послуги (10 робочих днів з дня наступного за днем отримання рахунку), при для оплати гонорару за надані послуги виконавець надає замовнику рахунок та акт приймання-передачі наданих послуг.

З матеріалів заяви видно, що адвокатським об`єднанням надано замовнику акти виконаних робіт (вказані акти підписані замовником), однак матеріали справи не містять доказів виставлення рахунків та їх оплати, а відтак заявником не надано доказів понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 64 821,04 грн.

Судом враховано, що умовами договору не передбачено строки, в які виконавець зобов`язаний виставити рахунок на оплату. Поряд з тим в укладеному договорі сторони погодили, що умовами для оплати наданих послуг є надання замовнику акту виконаних робіт та рахунку, при цьому доказів виконання зазначених положень договору, що є обов`язковими для оплати послуг (надання рахунку адвокатським об`єднанням), суду не надано.

Разом з тим, у статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 5, 6 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

У відповідності до приписів частини 5 статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 - 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України.

У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Суд враховує, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача, тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 по справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 по справі № 922/592/17, від 24.03.2021 по справі № 922/2157/20, від 09.04.2021 по справі № 924/804/20).

А проте, заявником не надано суду пояснень, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали; чи діяв позивач недобросовісно; чи пред`явив позивач необґрунтований позов; чи протидіяв він правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Всупереч наведеним процесуальним правилам заявник не навів суду жодних обґрунтувань, які однак є обов`язковими за таких умов.

Відтак, оскільки суд встановив, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" про ухвалення додаткового рішення не відповідає вимогам положень статей 129 - 130 ГПК України, зокрема є необґрунтованою, суд робить висновок, що вказану заяву необхідно залишити без задоволення, а в прийнятті додаткового рішення у справі №918/217/21 відмовити.

Керуючись статтями 124-130, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

2. В прийнятті додаткового рішення у справі №918/217/21 відмовити.

Ухала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст.ст. 254-257 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Качур А.М.