Рішення № 98265325, 08.07.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 рокуСправа № 912/1699/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Кравченка О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1699/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл", 69014, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 31852954

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Золотий колос", 28630, Кіровоградська обл., Устинівський р-н, с. Криничне, вул. Зої Космодем`янської 27, код ЄДРПОУ 23692584

про стягнення 23 095,10 грн

Представники сторін в засідання суду 08.07.2021 не з`явились.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" (далі - ТОВ "СП Юкойл", позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги до Селянського (фермерського) господарства "Золотий колос" (далі - СФГ "Золотий колос", відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки №34/406-ОС від 03.01.2020 у сумі 23 095,10 грн, з яких: 17 550,10 грн основного боргу, 2 980,30 грн - пені за прострочення оплати, 719,73 грн - 3% річних, 1 844,97 грн - інфляційних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість становить 17 550,10 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні.

Ухвалою від 09.06.2021 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1699/21; поставлено розглядати вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд справи призначено на 08.07.2021.

Разом з тим, Рішенням Вищої ради правосуддя від 10.06.2021 № 1307/0/15-21 звільнено суддю Господарського суду Кіровоградської області Вавренюк Людмилу Станіславівну, в провадженні якої перебувала дана справа, у зв`язку з поданням нею заяви про відставку.

Враховуючи викладене, за розпорядженням керівника апарату господарського суду №71 від 14.06.2021 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/1699/21, за результатами якого справу призначено судді Тимошевській В.В.

Відповідно, ухвалою від 15.06.2021 справу прийнято суддtю Тимошевською В.В. до свого провадження.

08.07.2021 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

Представник сторін в засіданні суду 08.07.2021 участі не брали, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

05.07.2021 на адресу суду надійшла заява ТОВ "СП Юкойл" про підтримання позовних вимог та ghj розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В пункті першому частини третьої наведеної норми зазначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Як вже зазначено, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання суду у справі № 912/1699/21. Однак, про причини неявки суд не повідомлено.

Враховуючи викладене та у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в судовому засіданні 15.06.2021 за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

03.01.2020 між ТОВ "СП Юкойл" (Постачальник) та СФГ "Золотий колос" (Покупець) укладено договір поставки №34/406-ОС (далі - Договір, а.с.5-6).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що на умовах, викладених в цьому Договорі, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити масла, мастила та технічні рідини, іменовані в подальшому «Товар».

За умовами п.1.2. вказаного Договору постачання Товару здійснюється партіями. Постачальник і Покупець погоджують можливість постачання кожної партії Товару, при цьому узгоджується найменування, асортимент, ціна і кількість передбачуваного до поставки Товару. У разі якщо асортимент передбачуваного до постачання Товару містить більше 3-х (трьох) найменувань, Постачальник має право вимагати надання, а Покупець зобов`язаний надати заявку у письмовій формі (факсограмою, поштовим відправленням, електронною поштою). Заявка надається на фірмовому бланку, підписується повноважним представником Покупця і скріплюється печаткою.

Пунктом 1.3. Договору сторони передбачили, що найменування, асортимент, ціна, кількість Товару вказується в видаткових накладних, виданих Постачальником на кожну узгоджену, поставлену партію Товару, і завірених підписом повноважного представника Покупця. У кожній видатковій накладній в обов`язковому порядку вказується номер і дата цього Договору. На вимогу однієї із сторін, умови щодо найменування, асортименту, ціни і кількості Товару, що поставляється, фіксуються в специфікаціях, належно оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, які є невід`ємною його частиною.

Згідно п. 2.1. Договору ціна Товару за цим Договором установлюється в гривнях і вказується в рахунку, що пред`являється до оплати Постачальником, на кожну узгоджену, поставлену партію Товару, з відображенням її у відповідній видатковий накладній. Ціна Товару включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 2.3. Договору загальна вартість Договору визначається як сумарна вартість Товару, поставка якого здійснена відповідно до умов цього Договору та підтверджена видатковими накладними.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що оплата за Товар, поставлений за цим Договором, здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у порядку і строки, передбачені цим Договором.

Згідно з п. 3.2. Договору Покупець здійснює оплату вартості узгодженої партії поставленого Товару, на підставі рахунку, пред`явленого до оплати Постачальником, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки відповідної партії Товару.

Відповідно до п. 3.4. Договору при здійсненні платежів за цим Договором Покупець у платіжних документах (платіжних дорученнях) зобов`язується вказувати номер та дату договору, а також номер рахунку, на підставі яких здійснюється платіж.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Товар за цим Договором постачається на мовах DDР, склад Покупця/вантажоодержувача. Адреса складу Покупця/вантажоодержувача зазначається у відповідній товарно-транспортній накладній. Умови поставки розуміються у відповідності з правилами «Інкотермс» в редакції 2010 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також особливостей, що випливають з умов цього Договору.

Згідно п. 4.4. Договору датою поставки вважається дата передачі Товару, зазначена у відповідній видатковій накладній, що видана Постачальником і завірена підписом повноважного представника Покупця.

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня 2020 року або до належного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим Договором, в залежності від того, яка з цих подій настане раніше. У разі, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про своє бажання припинити Договір, він вважається продовженим ще на один календарний рік на тих самих умовах. При цьому кількість таких продовжень не обмежується (п. 10.1. Договору).

На виконання умов вищевказаного Договору, позивач передав відповідачу Товар на загальну суму 27 778,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №057593 від 22.05.2020 на суму 10 277,90 грн №057594 від 22.05.2020 на суму 17 550,10 грн (а.с. 7, 10).)

Відповідно до п. 3.2. Договору покупець здійснює оплату вартості узгодженої партії поставленого товару, на підставі рахунку, пред`явленого до оплати постачальником, протягом 14 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару.

Позивачем виставлено відповідачеві рахунки на оплату. а саме: рахунок № 020009 від 20.05.2020 на суму 10 227,90 грн та рахунок № 020010 від 20.05.2020 на суму 17 550,10 грн (а.с. 8, 11).

15.02.2021 позивач надіслав відповідачу претензію №03/21 про оплату заборгованості у розмірі 27 778,100 грн та 14 166,78 грн пені (а.с.13-14).

25.02.2021 відповідач частково оплатив вартість товару в сумі 10 227,90 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 15120636SB від 25.02.2021 (а.с. 9).

В результаті викладеного, за відповідачем утворилась заборгованість за отриманий товар у розмірі 17 550,10 грн.

Відсутність своєчасної оплати відповідачем заборгованості стало підставою для нарахування позивачем пені у розмірі 2 980,30 грн, 719,73 грн -3% річних та 1 844,97 грн інфляційних.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту порушеного права.

Норми права, які застосовано судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Як передбачено в ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Покупець, в свою чергу, зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. (ст. ст. 689, 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 Господарського кодексу України. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.

Згідно правил частин 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За вимогами ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Окрім того, ст. 625 встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Частиною 2 наведеної норми передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ст. 13).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86).

Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.

На підставі укладеного Договору поставки № 34/406-ОС від 03.01.2020 між сторонами виникли правовідносини поставки, в силу яких позивач зобов`язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити Товар.

Згідно оформлених між сторонами видаткових накладних №057593 від 22.05.2020 та №057594 від 22.05.2020 підтверджено поставку відповідачу за Договором Товару на загальну суму 27 778,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов Договору відповідач не оплатив повністю вартість отриманого товару.

Так, відповідач відповідно до меморіального ордеру № 15120636SB від 25.02.2021 сплатив 10 227,90 грн (а.с. 9), в яких зазначено призначення платежу -рахунок №057593 від 22.05.2020, тобто оплачено товар, поставлений за видатковою накладною № 057593 від 22.05.2021. Товар за видатковою накладною № 057594 від 22.05.2020 на суму 17 550,10 грн залишився не оплаченим. Доказів такої оплати відповідачем не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за товар, з урахуванням часткової оплати, становить 17 550,10 грн.

Як встановлено, згідно пункту 3.2. Договору, Покупець здійснює оплату вартості узгодженої партії поставленого Товару, на підставі рахунку, пред`явленого до оплати Постачальником, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки відповідної партії Товару.

Окрім того, позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості, до якої додавався акт звірки взаєморозрахунків.

Виходячи з викладеного, строк оплати отриманої відповідачем Продукції настав. Однак матеріали справи не містять доказів повного розрахунку за поставлену Продукцію.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо оплати поставленого Товару, а тому позовні вимоги про стягнення повної вартості поставленого Товару в сумі 17 550,10 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договорів не здійснив повну оплату Товару, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 7.2. Договору, що при недотриманні Покупцем строків оплати, встановлених п. 3.2. та п. 3.5. цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Окрім того, частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних .

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат по кожній партії Товару окремо з урахуванням часткової оплати (а.с. 20-21), суд зауважує, що наведений розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені (а.с. 19) суд зазначає наступне.

За приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом, як граничний. Тобто, в даному випадку, за прострочення платежу за Договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивачем враховано наведені вище положення та здійснено розрахунок пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, що не суперечить чинному законодавству.

Разом з цим, при розрахунку пені позивачем не враховано граничний період нарахування пені, який встановлено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та який має обчислюватися з дня, коли зобов`язання мало бути виконаним.

На підставі викладеного та в межах періоду розрахунку позивача правильним є наступний розрахунок пені:

- за видатковою накладною № 057593 від 22.05.2020 на суму 10 227,90 грн за період з 06.06.2020 по 06.12.2020 на суму боргу 10 227,90 грн пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить - 623,73 грн;

- за видатковою накладною № 057594 від 22.05.2020 на суму 17 550,10 грн за період з 06.06.2020 по 06.12.2020 на суму боргу 17 550,10 грн пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить - 1 070,27 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 694,00 грн. У задоволенні позову про стягнення пені в іншій частині господарський суд відмовляє.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 21 808,80 грн, з яких: 17 550,10 грн основного боргу, 1 694,00 грн пені, 719,73 грн 3% річних та 1 844,97 грн інфляційних. В іншій частині позову суд відмовляє в задоволенні.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інших судових витрат позивач та відповідач не заявляють.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Золотий колос" (28630, Кіровоградська обл., Устинівський р-н, с. Криничне, вул. Зої Космодем`янської 27, ідентифікаційний код 23692584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" (69014, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 3-А, ідентифікаційний код 31852954) 17550,10 грн основного боргу, 1694,00 грн пені, 719,73 грн 3% річних та 1844,97 грн інфляційних, а також 2 143,57 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" на електронну пошту: 31852954_2412706659@mail.gov.ua; Селянському (фермерському) господарству "Золотий колос" за адресою: 28630, Кіровоградська обл., Устинівський р-н, с. Криничне, вул. Зої Космодем`янської 27.

Повне рішення складено 13.07.2021.

Суддя В.В.Тимошевська