Постанова № 9826522, 03.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2010 р.Справа № 22-а-14262/08 Категорія:2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Тимошенко В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову господарського суду Миколаївської області від 13 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»НАК «Нафтогаз України»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

04 жовтня 2007 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»НАК «Нафтогаз України»(далі –ВАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»НАК «Нафтогаз України») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень від 02 червня 2004 року №0001782301/01051, №0001792301/01048, №0001802301/01049 про застосуванням штрафних санкцій у відповідності до пп..17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою господарського суду Миколаївської області від 13 жовтня 2008 року адміністративний позов задоволено; скасовано податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва №0001782301/01051, №0001792301/01048, №0001802301/01049.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу на постанову суду, у якій просить судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена комплексна документальна перевірка ВАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»НАК «Нафтогаз України»з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01 жовтня 2001 року по 31 липня 2003 року. За результатами перевірки складений акт №315/23-01-120-05410263/102 від 28 травня 2004 року /т.1, арк.11-148/, на підставі якого винесені податкові повідомлення рішення від 02 червня 2004 року на загальну суму 2487474,05грн. :

·          №0001782301/01051 –за порушення граничного строку сплати податкових зобов’язань строком до 30 діб застосовані штрафні санкції в сумі 70862,43грн. (10% погашеної суми податкового боргу 708624,28 х 10%) /т.5, арк. 153/;

·          №0001792301/01048 - за порушення граничного строку сплати податкових зобов’язань строком від 30 до 90 діб застосовані штрафні санкції в сумі 340335,07грн. (20% погашеної суми податкового боргу 1701675,34грн. х 20%) /т.3, арк.153/;

·          №0001802301/01049 –за порушення граничного строку сплати податкових зобов’язань строком понад 90 діб застосовані штрафні санкції в сумі 2076278,55грн. (50% погашеної суми податкового боргу 4152553,09грн х 50%) /т.1, арк.153/;

Перевіркою встановлено, що суми податкових зобов’язань з податку на прибуток за період 2001-2003 рр., товариством сплачені, з пропуском строку до 30 днів, 30-90 днів і більше 90 днів.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 цього Закону для подання декларації.

У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеним у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 4 кв. 2001 року по I півріччя 2003 року позивач самостійно узгодив, а також йому були визначені контролюючим органом податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 6562852,71грн., які сплачені з порушенням граничних строків, встановлених пп..5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених зазначеним підпунктом, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів вважає, що зауваження позивача на той факт, що Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва при визначенні штрафів відповідно до пп..17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»мала врахувати, що підприємством неправильно визначено суму податкових зобов’язань по податку на прибуток не може прийматися до уваги, оскільки зобов’язання було самостійно узгоджено позивачем, отже підлягало сплаті у строки встановлені пп..4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону.

Таким чином, штрафні санкції були застосовані відповідачем до ВАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»НАК «Нафтогаз України»не за помилки при складанні податкових декларації, а за не своєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що в зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, згідно до п.3 ч.1 ст.202 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись, ст.ст.198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва – задовольнити, а постанову господарського суду Миколаївської області від 13 жовтня 2008 року –скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»НАК «Нафтогаз України»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень –відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді :