Вирок № 98258156, 13.07.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2819/16-к

Провадження № 1-кп-43/21

В И Р О К

іменем України

13 липня 2021 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Зінченко О.М.,

при секретарях - Тищенко І.Д., Денисенко Ю.С.,

за участю прокурорів - Хіміч І.І., Тютюн І.М. Кузьменко Р.А.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Жовтонога М.М.,

захисника Філоненка А.П.,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015110230000494 від 06.05.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки АР Крим, громадянки України, українки, з вищою освітою, працюючої ФОП, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2015 року, близько 17 год. 15 хв., ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Форд фокус», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись від будинку № 21 - А по проспекту Дніпровському в м. Українка Обухівського р-ну Київської області по дорозі, яка примикає до вищевказаного проспекту, на порушення п. п.1.5, 2.3 б), 10.1., 10.2. Правил дорожнього руху (далі - ПДР) проявила неуважність, неправильно оцінила дорожню обстановку, на порушення п. 10.1 ПДР перед зміною напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не дивлячись на те, що оглядовість була обмежена автомобілем «Мерседес Віта», який здійснював в цей момент маневр повороту праворуч, з`їжджаючи прилеглої дороги на проспект Дніпровський на т-образному перехресті, здійснила поворот ліворуч, внаслідок чого сталося зіткнення із мотоциклом «АЛЬФА», без реєстраційного номеру, під керуванням ОСОБА_1 , який рухався прямо в лівій смузі по проїзній частині проспекту Дніпровського, який має по одній смузі для руху в кожному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді відкритого перелому правої стегнової кістки, рвану рану та забій лівого колінного суглобу, рвану рану середнього передпліччя, множинні синці, садна обличчя, кінцівок.

Під час руху ОСОБА_3 допустила порушення вимог наступних пунктів Правил дорожнього руху України:

-1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неп повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»

-2.3 б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

-10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- 10.2. «Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станції, та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Порушення водієм ОСОБА_3 пунктів 1.5., 2.3.б), 10.1, 10.2, ПДР України знаходиться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №100 від 16.09.2015 року встановлено, що у ОСОБА_1 , 1998 року народження, згідно медичної документації, виявлені тілесні ушкодження: відкритий перелом діафізу правої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, рвана рана передньої поверхні та забій-гемартроз лівого колінного суглобу, ускладнена явищами продуктивного синовіга і супрапателлярного бурситу, рвана рана середньої третини правого передпліччя, множинні синці, садна обличчя, кінцівок. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупим (-йми) твердим (-йми) предметом (-ами) і належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя у момент заподіяння (у відповідності до п. 2.1.3./м/ діючих «Правил судово-медичного визначення наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених діючим Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.);

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні вину не визнала, пояснивши суду, що 06.05.2015 року вона на своєму автомобілі «Форд Фокус» виїхала із будинку в м. Українка та мала намір виїхати на проспект Дніпровський, під`їхавши до т-образного перехрестя, зупинилася, щоб пропустити автомобіль «Мерседес Віто», який рухався по проспекту Дніпровському в напрямку с. Трипілля, та включив покажчик повороту праворуч при цьому видимісь за автомобілем «Мерседес Віто» була обмежена. Під`їхавши до т-образного перехрестя водій автомобіля «Мерседес Віто» почав зменшувати швидкість руху та розпочав поворот праворуч, але не міг закінчити його, так як через припарковані автомобілі вздовж його руху після повороту, не міг проїхати, тому зупинився, щоб пропустити її автомобіль «Форд Фокус», який стояв із включеним покажчиком повороту ліворуч для виїзду на проспект Дніпровський. При цьому, вона, оцінивши дорожню ситуацію, а саме наявність вздовж проспекту Дніпровського в напрямку руху на с. Трипілля припаркованих автомобілів, наявність на дорозі самого автомобіля «Мерседес Віта», який обмежував оглядовість, зробила висновок, що у іншого транспортного засобу немає змоги проїхати по смузі руху в напрямку с. Трипілля та почала здійснювати маневр виїзду на проспект Дніпровський. Майже перетнувши роздільну смугу на проспекті Дніпровському вона побачила мотоцикл під управлінням потерпілого ОСОБА_4 , який почав застосовувати гальмування, проте, не намагався уникнути зіткнення і в цей час сталося зіткнення мотоцикла із лівою передньою частиною її автомобіля на смузі руху мотоцикла в напрямку села Трипілля, в результаті потерпілий ОСОБА_5 впав їй на лобове скло, мотоциклом їй заблокувало двері. Окрім цього, обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що перед виїздом на проспект Дніпровський відсутні дорожні знаки, які позначають головну та другорядну дороги, знак «Жила зона», залишився за 50 метрів позаду неї, проте за загальним правилом, яке склалося у мешканців цієї жилої зони, автомобілі, що рухаються по проспекту Дніпровському мають пріоритет в русі. Цивільний позов не визнала в повному обсязі.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_3 в судовому засідання її вина доводиться показами потерпілого, свідків та іншими матеріалами справи.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 06 травня 2015 року близько 17 години він на своєму мопеді «Альфа» із другом ОСОБА_6 , який сидів позаду, рухались по набережній в місті Українка по головній дорозі, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, зі швидкістю десь 50 км/г, попереду нього їхало таксі «Мерседес Віто», на якому був включений покажчик повороту праворуч, і автомобіль, зменшуючи швидкість руху, почав повертати праворуч в жилу зону, вкрай дороги після повороту був припаркований автомобіль «Волга», з тієї ж вулиці, куди мав наміри повернути автомобіль «Мерседес Віто» виїздив автомобіль марки «Форд фокус» чорного кольору, як йому на даний час відомо під керуванням обвинуваченої ОСОБА_3 , який він побачив десь за 15-20 метрів до зіткнення. Він, намагаючись оминути автомобіль «Форд», почав брати ліворуч, і гальмувати однак зіткнувся із автомобілем під керуванням обвинуваченої, який своєю передньою частиною також виїхав на цю ж смугу (зустрічну для потерпілого), а середньою частиною знаходився на роздільній смузі, яка розділяє дорогу на протилежні напрямки руху. В подальшому потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що намагався оминути автомобіль «Форд Фокус», брав лівіше, але чи виїжджав на зустрічну смугу, точно вже не пам`ятає. Зіткнення мопеда сталося з лівою передньою частиною автомобіля марки «Форд», від зіткнення він впав з мопеду на капот автомобіля обвинуваченої. Його друг ОСОБА_7 після зіткнення з місця дорожньо-транспортної пригоди втік, обвинувачена ОСОБА_3 та водій автомобіля «Мерседес Віта» до приїзду швидкої були з ним. В результаті ДТП він отримав відкритий перелом ноги, ушкодження голови та руки. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, він зазначив, що місяць йому довелося пробути в лікарні, до сих пір він відчуває фізичний біль в області ноги та руки, особливо при зміні погоди. Рік він не міг відвідувати шкільні заняття з фізкультури, до сих пір він не може вільно бігати, займатися спортом, що приносить йому моральні страждання, так як змінився звичайний уклад його життя. Він також зазначив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди посвідчення водія не мав та не мав технічного паспорту на даний мотоцикл.

Дрпитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що близько 16 години влітку 2015 року, точної дати він не пам`ятає, він їхав зі своїм другом ОСОБА_9 на мотоциклі під керуванням останнього по проспекту Дніпровському в м. Українка. Перед ними, десь за 20 метрів, їхав автомобіль «бус» червоного кольору, який заздалегідь увімкнув поворот праворуч та розпочав виконувати маневр повороту праворуч, але не закінчив його, здійснивши десь наполовину. ОСОБА_10 почав гальмувати та взяв лівіше, після чого сталося зіткнення, проте самого зіткнення він не бачив, так як сидів позаду. При цьому, ОСОБА_11 також підтвердив, що вздовж руху мотоцикла по проспекту Дніпровському та після повороту праворуч були припарковані інші автомобілі. Більше він нічого не пам`ятає оскільки пройшов тривалий час.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що влітку 2015 році десь о 15 год. дня він їхав на своєму автомобілі «Мерседес Віто» по проспекту Дніпровському в м. Українка, який має по одній смузі руху в кожному напрямку. Маючи намір повернути праворуч у жилу зону, він включив покажчик правого повороту заздалегідь, зменшив швидкість руху, і, коли передні колеса його автомобіля та частина автомобіля вже повернули, з`їхали із головної дороги на другорядну, він зупинився перед самим пішохідним переходом другорядної дороги (передні колеса автомобіля перед самим пішохідним переходом, бокові дзеркала в результаті повороту вже були розвернуті так, що він не бачив головної дороги), так як із жилої зони виїжджав автомобіль «Форд», і, зрозумівши, що їхні автомобілі не зможуть роз`їхатися, так як вздовж правої частини другорядної дороги були припарковані автомобілі, мав намір пропустити автомобіль «Форд». Після того, як «Форд» проїхав, і йому вдалося повернути, він почув удар, зупинив свій автомобіль і вийшов допомогти. Коли він підбіг до місця дорожньо-транспортної пригоди, то побачив, що в переднє ліве колесо автомобіля «Форд» прийшовся основний удар, мотоцикл лежав біля передньої лівої двері автомобіля «Форд». З якою швидкістю їхав мотоцикл він не бачив, також він не пам`ятає чи був гальмівний шлях в мотоцикла, оскільки пройшов тривалий час.

Таким чином, показання потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_12 узгоджуються між собою, не містять розбіжностей стосовно місця, часу та умов, за яких сталася дорожня транспортна пригода.

Свідок ОСОБА_13 зазначила, що вона 20 років знає обвинувачену, вона є її сусідкою по квартирам на одному поверсі, свідок також пояснила, що приймала участь в якості понятої, при огляді місця події, що дорожньо-транспортна пригода сталася на проспекті Дніпровському в м. Українка, учасниками якої були потерпілий ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_3 . Під час складання схеми ДТП вона усно зауважила робітникам поліції, що на схемі не позначений автомобіль «Волга», який був припаркований при повороті автомобіля «Мерседес Віта» праворуч, не позначені автомобілі, що були припарковані вздовж проспекту Дніпровського, окрім цього в той час виїзд із дороги, із двору, по якій рухалася обвинувачена не був позначений дорожнім знаком «Уступи дорогу». На схемі були відображена дорожня розмітка у вигляді пішохідного переходу та роздільної смуги. Автомобіль «Мерседес Віта» знаходився на проїзній частині пр. Дніпровському, його праве переднє колесо повернуло на дорогу праворуч від нього, але маневр був не завершений на момент приїзду поліції. Відстань від автомобіля «Мерседес Віта» до лінії розмітки становила десь 70 см. Далі цей автомобіль перемістили із вказаної ділянки дороги, так як він ускладнював рух, вона особисто зазначала його місце розташування робітниками поліції. Зауважень щодо проведених замірів в неї не було та розташування інших транспортних, зокрема мотоцикла та «Форда» в неї не було. Свідок також зазначила, що вона приймала участь у слідчому експерименті, як понята куда була запрошена слідчим.

Окрім цього, вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується сукупністю письмових доказів.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та ілюстрованої таблицею до нього, від 06.05.2015 дані яких стосовно місця, взаємного розташування транспортних засобів обвинуваченої та потерпілого, їхнього розташування відносно дорожньої розмітки, характеру пошкоджень, збігаються із показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та вказують на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася на проспекті Дніпровському 21, в м. Українка Обухівського району при виїзді із т-образного перехрестя. Дані фото таблиць узгоджуються також із показаннями потерпілого ОСОБА_16 , який зазначив, що ним не здійснювався виїзд на зустрічну смугу, а зіткнення сталося на його полосі руху ( т.1 а. с. 138-153).

Суд звертає увагу, що в протоколі огляду місця ДТП (а.с. 138-153) не зазначені припарковані транспортні засоби вздовж проспекту Дніпровського та після з`їзду з нього по правій стороні прилеглої дороги, які ускладнювали зустрічний роз`їзд автомобілів «Форд Фокус» під керуванням ОСОБА_3 та водія ОСОБА_15 , під керуванням якого знаходився автомобіль «Мерседес Віто». Показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , обвинуваченої ОСОБА_3 спростовують дані проколу огляду місця події в цій частині, і в суду не має підстав не довіряти показанням вказаних свідків, як таким, що повністю узгоджуються між собою.

Захисником обвинуваченої ОСОБА_3 заявлено про недопустимість доказу у вигляді схеми дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 138-153), так як на ній не відображений автомобіль «Мерседес - Віто», окрім цього на схемі, не відображена відстань гальмівного шляху мотоцикла до роздільної смуги, що розділяє протилежні напрямки руху, не відображені автомобілі, припарковані вздовж проспекту Дніпровського та після повороту праворуч з нього.

Суд не визнає огляд місця події ДТП (а. с. 138-153) недопустимим доказом з огляду на викладені захисником обставини, оскільки із протоколу огляду і додатків до нього вбачається інформація про гальмівний шлях мотоцикла «Альфа» (а.с. 143, 153), відображення якого позначено на смузі, по якій він рухався в напрямку в с. Трипілля без виїзду на зустрічну та відстань гальмівного шляху до роздільної смуги.

Невідображення в протоколі огляду місця події ДТП (а. с. 138-153) інформації про припарковані автомобілі та розташування автомобіля «Мерседес Віта» не є такою, що не може бути встановлена на підставі інших доказів (зокрема показів свідків, обвинуваченої та потерпілого), підстав, які б свідчили, що цей доказ отриманий за інших суттєвих порушень кримінального процесуального кодексу судом не встановлено.

Протоколами оглядів транспортних засобів від 06.05.2015, (т.1 а.с.154-159), які узгоджуються із показами свідків, потерпілого, обвинуваченої та протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.

Довідкою та планом схемою організації руху по Дніпровському проспекту в місті Українка Обухівського району Київської області. (т.1 а.с.172,173)

Висновком судово-медичної експертизи №100 від 16.09.2015року встановлено, що у ОСОБА_1 виявленні тілесні ушкодження належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя у момент заподіяння. (т.1 а.с. 179-182).

Висновком експерта від 01.07.2015 №5-02/240 відповідно до якого встановлено, що на момент експертного огляду рульове керування та елементи підвіски моторолера «Альфа» без д.н.з. перебуває в несправному непрацездатному стані по причині деформації передньої вилки та нижнього містка траверси, що виникли під час дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей які виникли до дорожньо-транспортної пригоди та могли призвести до її виникнення не виявлено. На момент експертного огляду робоча гальмівна система моторолера «Альфа» без д.н.з. перебуває в працездатному стані. Несправностей які виникли до дорожньо-транспортної пригоди та могли призвести до її виникнення не виявлено. (т.1 а.с. 187-189).

Висновком експерта від 01.07.2015 №5-02/241 відповідно до якого встановлено, що на момент експертного огляду рульове керування автомобіля «Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_2 перебуває в несправному непрацездатному стані по причині несправності підсилювача керма, що виникло під час дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей які виникли до дорожньо-транспортної пригоди та могли призвести до її виникнення не виявлено. На момент експертного огляду робоча гальмівна система та елементи підвіски автомобіля «Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_2 перебувають в працездатному стані. Несправностей які виникли до дорожньо-транспортної пригоди та могли призвести до її виникнення не виявлено. (т.1 а.с.194-197).

Висновком експерта від 28.10.2015 №5-02/512 відповідно до якого встановлено, що зіткнення автомобіля «Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_2 та мотоцикла Альфа» без д.н.з., відбулось на проїзній частині Дніпровського проспекту в м. Українка Обухівського району Київської області, на смузі призначеній для руху в напрямку с.Трипілля в кінці слідів шин гальмування мотоцикла. (т.1 а.с.201-203).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.09.2015 та схем до нього (т.1 а.с.204-210).

Захисником обвинуваченої ОСОБА_3 заявлено про недопустимість доказу протоколу проведення слідчого експерименту, який не містить підписів обвинуваченої ОСОБА_3 . Обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що не стала їх підписувати під час слідчого експерименту, так як мала зауваження, зокрема, те, що не позначена на схемі відстань від автомобіля «Мерседес Віта» до роздільної смуги, що розділяє напрямки руху дороги в протилежних напрямках.

Суд не визнає протокол проведення слідчого експерименту від 16.09.2015 та схем до нього недопустимим доказом з огляду на викладені захисником та обвинуваченої обставини, оскільки із протоколу вбачається, що обвинувачена була присутня під час його складання та протоколі наявний підпис напроти прізвища ОСОБА_3 , жодних зауважень вказаний протокол не містить.

Висновком інженерно-транспортної експертизи від 11.02.2016 № 8-02/89, відповідно до якого, за даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП знаходиться невідповідні вимогам п. 10.1 та п. 10.2 Правил дорожнього руху України дії водія автомобіля «FORD FOCUS», пов`язані з ненаданням переваги в русі та створенням небезпеки для руху водію мотоцикла під час виїзду з прилеглої території при виконанні маневру повороту (т.1 а.с.215-220).

Проведеним на виконання ухвали суду слідчим експериментом з свідком ОСОБА_12 , який вказав на місце розташування автомобілів в момент ДТП та яким чином він здійснював маневр праворуч (т.4 а.с. 100-105).

Таким чином, суд вважає, що порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.5, 2.3. б), 10.1., 10.2. Правил дорожнього руху перебуває в прямому причинному зв`язку дорожньо-транспортною пригодою та отриманням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_3 виїжджала з прилеглої території на дорогу.

Аналіз свідчень обвинуваченої ОСОБА_3 в суді, зважаючи на рівень їх аргументованості, переконливості та послідовності, а також інших факторів, дає підстави вважати покази обвинуваченої в частині заперечення порушення нею вказаних пунктів Правил дорожнього руху та порушення саме ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху такими, що не відповідають встановленим обставинам справи, та такими, які спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами. Покази ОСОБА_3 в частині невизнання нею порушень вказаних Правил дорожнього руху, суд розцінює як спосіб захисту та намір уникнути кримінальної відповідальності.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності з врахуванням ч.1 ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення . суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, її особу та відношення до скоєного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, що характеризують поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, думку прокурора та потерпілого які просять не позбавляти волі обвинувачену, суд знаходить, що виправлення ОСОБА_3 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання пов`язане з позбавленням волі та застосувати положення ст. 75 КК України, оскільки її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, оскільки такий вид покарання є достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченої додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керувати автотранспортними засобами, суд вважає за можливе не застосовувати дану міру покарання , оскільки судом не встановлено, що з моменту вчинення даного правопорушення, з 2015 року, обвинувачена порушувала правила ПДР.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 р.) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви, - з іншого.

Потерпілий ОСОБА_1 у порядку ст. 128 КПК України пред`явив цивільний позов до ОСОБА_3 та АТ «Страхова група «ТАС», як до страхової компанії, з якою у обвинуваченої ОСОБА_3 було укладено договір «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», поліс АІ № 3518435 від 02.01.2015 року (т. 1 а.с. 233). Враховуючи уточнені позовні вимоги, та заперечення страхової компанії (т. 1 а.с. 79-81), на заявлений позов, цивільний позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь 21500 грн. матеріальну шкоду та 49000,00 грн. моральної шкоди, з АТ «Страхова група «ТАС» на його користь 20944,38 грн. матеріальної шкоди, 15375, грн. витрат на лікування, 4800,00 грн. матеріальної шкоди заподіяної майну, а також моральну шкоду в розмірі 768,78 грн.

Зазначив, що внаслідок вказаної пригоди, мотоцикл марки «Альфа» був пошкоджений, та завдано матеріальних збитків на суму в розмірі 10800,00 грн. В результаті ДТП позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи. В наслідок отриманих травм позивач переніс операції та тривалий час проходив лікування в медичному закладі, витративши на це власні кошти, що підтверджуються фіскальними та товарними чеками, квитанціями. Крім того позивач поніс витрати на правову допомогу на адвоката.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 23-27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі, якщо цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу застрахована, витрати на лікування в межах ліміту відповідальності за виключенням франшизи відшкодовує страховик.

Цивільний відповідач АТ «Страхова група «ТАС», будучи належним чином повідомленим про розгляд справи свого представника до суду не направив, надав заперечення з приводу вимог цивільного позову, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю та недоведеністю та розглянути справу у відсутність представника страхової компанії.

У відповідності до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди на його користь з ОСОБА_3 ґрунтуються на законі, та підлягають задоволенню виходячи з вимог розумності та справедливості. У відшкодування моральної шкоди суд вважає, за необхідне стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_3 кошти в розмірі 30000,00 грн., а з цивільного відповідача АТ «Страхова група «ТАС», з урахуванням ст.26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та розміру стягнення за шкоду заподіянню здоров`ю, слід стягнути моральну шкоду у розмірі 761,53 грн.

Таким чином, позовна заява в цій частині підлягає до задоволенню частково.

Щодо стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З урахуванням складності справи, відсутністю доказів витраченого часу та детального опису робіт, розміром задоволення позову, процесуального статусу цивільних відповідачів у даному кримінальному провадженні суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати з ОСОБА_3 у розмірі 12000 грн., з АТ «Страхова група «ТАС» у розмірі 5000 грн..

Судові витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченої.

Речові докази відсутні

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити їй покарання у виді трьох позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового терміну - два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи ;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на Обухівський районний відділ з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 3970 гривень 48 копійок.

Речові докази відсутні

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 15376,60 грн., - витрати на лікування, 4800 грн., - розмір матеріальної шкоди за пошкодження мотоцикла та моральну шкоду у розмірі 761,53 грн., а всього розмірі 20944,38 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на правову допомогу з ОСОБА_3 у розмірі 12000 грн., з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» розмірі 5000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя О.М. Зінченко