Рішення № 98258152, 12.07.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1059/21

Провадження № 2-982/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

12 липня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.

при секретарі Ковшобі А.К.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у вдікритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської обалсті, третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

25.03.2021 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просили визнати право власності за ОСОБА_1 на 7/32 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; та визнати право власності за ОСОБА_2 на 9/32 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Свою заяву обґрунтували тим, що єдиною підставою для відмови їм у видачі свідоцтв на право на спадщину є відсутність документів, що посвідчують право власності на житловий будинок. Однак існує витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , проте нотаріус на виключно підставі вказаного документа відмовляється вчиняти нотаріальну дію. В даний час позивачами вичерпані можливості для отримання договору дарування на підставі якого їхня матір - спадкодавиця ОСОБА_3 володіла майном, через те, що оригінал позивачами не знайдено після смерті спадкодавців.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.

01.04.2021 року позивачка подала заяву, якою усунула вказані недоліки.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24 травня 2021 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачі та представник позивача до судового засідання не з`явились, представник позивачів подав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області до судового засідання не з`явився, заяв чи клопотань до суду не направив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори до судового засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, щодо вирішення справи по суті покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Положеннями ст. 280 ЦПК України передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, ОСОБА_3 є матір`ю позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 .

Позивачка ОСОБА_1 змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 є матір`ю позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_3 .

Позивачка ОСОБА_2 змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_4 .

Також, у ОСОБА_3 є син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_5 , який помер

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік ОСОБА_3 , та батько позивачів - ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_7 .

14 січня 2016 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та 13 лютого 2016 року ОСОБА_7 подано відповідні заяви до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка залишилась після їх матері ОСОБА_3

26 грудня 2019 року позивачами по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримано від Дванадцятої київської нотаріальної контори постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 8440/02-31 по спадковій справі № 853/2018, 8441/02-31 по спадковій справі № 640/2016 та 8442/02-31 по спадковій справі № 20/2016.

Вказаними постановами відмовлено у видачі свідоцтв на право власності на спадщину за законом (постанови 8440/02-31 та 8441/02-31) та за заповітом (постанова 8442/02-31).

Постановою 8440/02-31 відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 7/48 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті їх рідного брата ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою 8441/02-31 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/16 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті її батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Постановою 8442/02-31 відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 14/48 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті їх матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із вказаних постанов вбачається, що позивачкою ОСОБА_1 прийнято половину від 7/48 (7/96) та половину від 14/48 (14/96), що в сумі є 21/96 або 7/32 від спадкового майна; та позивачкою ОСОБА_2 прийнято половину від 7/48 (7/96) та половину від 14/48 (14/96) та 1/16 (6/96), що в сумі є 27/96 або 9/32 від спадкового майна.

У сумі спадкова маса становить 1/2 (9/32+7/32) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для відмови у видачі свідоцтва на право на спадщину на вказане майно є відсутність документів, що посвідчують право власності на житловий будинок.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, вбачається, що 15.12.2004 року Обухівським бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 на підставі Договору дарування 24 від 21.11.1987 року, посвідченого Великодмитрівською сільською радою.

Спадкові права позивачів не оспорюються, що встановлено з копії свідоцтва про смерть, копії заяв про прийняття спадщини, копій спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 .

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивачі як спадкоємці за заповітом після смерті своєї матері та як спадкоємці за законом після смерті свого рідного брата ОСОБА_7 мають право спадкування, в тому числі відносно права на будинок, яке ОСОБА_3 набула за життя на підставі договору дарування, а ОСОБА_7 як спадкоємець за заповітом після смерті останньої відповідно, та відносно якого не було завершено оформлення спадкових прав через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу.

Даних про наявність спору з іншими спадкоємцями під час судового розгляду не встановлено, з матеріалів спадкової справи вбачається, що позивачі є єдиними спадкоємцями.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право ОСОБА_3 на будинок виникло на законних правових підставах, за життя це право не припинялось і не оспорювалось, відсутність належного правовстановлюючого документа не повинно позбавляти її спадкоємців права на спадкування.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вивчивши і проаналізувавши всі матеріали справи у їх сукупності, встановивши місце і час відкриття спадщини, коло спадкоємців, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна, враховуючи відсутність заперечень відповідачів, суд вважає доведеними під час розгляду обставини, на які посилаються позивачі, і приходить до висновку про можливість судового захисту прав позивачів шляхом визнання права відносно будинку у відповідних частинах.

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4,5,15,76-81,264-265 ЦПК України,ст.ст. 1216,1218, 1223,1261,1262,1268,1269 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 7/32 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати право власності за ОСОБА_2 на 9/32 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачами рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Висоцька Г.В.